WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Дидактика вищої школи та шляхи її розвитку на сучасному етапі - Курсова робота

Дидактика вищої школи та шляхи її розвитку на сучасному етапі - Курсова робота

зубріння і механічних вправ, а усвідомлено, глибоко і грунтовно засвоюють знання і навики. Там, де відсутня свідомість, навчання ведеться догматично і в знанні панує формалізм.
Коменській викрив пануючий протягом багатьох сторіч догматизм і відкрив, як схоластична школа вбивала в молоді всяку творчу здатність ізакривала їй шлях до прогресу.
Коменській вважав головною умовою успішного навчання збагнення суті предметів і явищ, їх розуміння тими, що вчаться: "...правильно навчати юнацтво - це не значить забивати в голови зібрану з авторів суміш слів, фраз, висловів, думок, а це значить - розкривати здатність розуміти речі, щоб саме з цієї здатності, точно з живого джерела, потекли струмочки (знання...)".
Коменській також вважав основною властивістю свідомого знання не тільки розуміння, але і використання знань на практиці: "...ти полегшиш учню засвоєння, якщо у всьому, чому б ти його не вчив, покажеш йому, яку це принести повсякденну користь в гуртожитку...".
Коменській дав цілий ряд порад про те, як здійснити свідоме навчання. Найголовніша з них є вимога: "...під час навчання юнацтва все потрібно робити якомога більш виразно, так, щоб не тільки вчитель, але і учень розумів без жодних труднощів, де він знаходиться і що він робить...".
Свідомість в навчанні нерозривно пов'язана з активністю того, хто вчиться, з його творчістю. Коменській писав: "...ніяка повивальна баба не в силах вивести на світло плід, якщо не буде живого і сильного руху і напруги самого плоду...". Виходячи з цього, одним з найголовніших ворогів навчання Коменській вважав бездіяльність і лінь того, що вчиться. В своїй праці "Про вигнання з шкіл відсталості" Коменській розкрив причини ліні і дав ряд вказівок про те, як її позбутися.
Коменській вважав, що "...відсталість - це огида до праці в поєднанні з лінощами...". З нею пов'язані:
1) втеча від праці і ухилення від робіт, що задаються;
2) мляве, холодне, поверхневе і байдуже виконання їх;
3) повільність і припинення вже початих робіт.
Лінь тих, що вчаться, по Коменському, виражається в тому, що вони не "...думають, як би оволодіти повною освітою, і ще менш того переймаються працею, яка потрібна для досягнення такої освіти...". Коменській вважав, що виганяти лінь потрібно працею.
Виховання активності і самостійності Коменській вважав найважливішим завданням: "...щоб все робилося за допомогою теорії, практики і застосування, і притому так, щоб кожний учень вивчав сам, власними відчуттями, пробував все вимовляти і робити, і починав все застосовувати. У своїх учнях я завжди розвиваю самостійність в поглядах, в мові, в практиці і у застосуванні, як єдину основу для досягнення міцних знань, чесноти, і нарешті, блаженства...".
2.2 Принцип наочності
Принцип наочності навчання припускає перш за все засвоєння тими, що вчаться знань шляхом безпосередніх наглядів за предметами і явищами, шляхом їх плотського сприйняття. Наочність Коменській вважав золотим правилом навчання.
До використання наочності в процесі навчання зверталися ще тоді, коли не існувало писемності і самої школи. В школах стародавніх країн вона мала досить широке розповсюдження. В середині століття, в епоху панування схоластики і догматизму, ідея наочності вважалася недоцільною і її припинили використовувати в педагогічній практиці. Коменській першим ввів застосування наочності як загальнопедагогічного принципу.
В основі навчання Коменського про наочність лежить сенсуалистично-матеріалістична гносеологія. Для обгрунтовування наочності Коменській багато раз застосовував одну фразу: "...нічого не може бути в свідомості, що наперед не було дане у відчутті...".
Коменській визначав наочність і її значення таким чином:
1) "...якщо ми бажаємо прищепити тим, що вчаться істинне і міцне знання речей взагалі, потрібно навчати всьому через особистий нагляд і плотський доказ...".
2) "...тому школи повинні надавати все власним відчуттям тих, що вчаться так, щоб вони самі бачили, чули, відчували, нюхали, куштували все, що вони можуть і повинні бачити, чути і т.д., вони позбавлять, таким чином, людську природу від нескінченних неясностей і галюцинацій..."
3) Те, що потрібно знати про речі, повинно бути "...викладено за допомогою самих речей, тобто повинно, наскільки можливо, виставляти для споглядання, дотику, слухання, нюху і т.п. самі речі, або замінюючі їх зображенням...".
4) "...хто сам одного разу уважно спостерігав анатомію людського тіла, той зрозуміє і запам'ятає все вірніше, ніж якщо він прочитає найобширніші пояснення, не бачивши всього цього людськими очима...".
Тобто звідси видно, що Коменській наочність вважав не тільки принципом повчальним, але і полегшуючим навчання. Для здійснення наочності Коменській вважав необхідним використовувати:
1) реальні предмети і безпосередній нагляд над ними;
2) коли це неможливо, моделі і копію предмету;
3) картинки як зображення предмету або явища.
Учбовий ефект кожного нагляду залежить від того, наскільки ми зуміли пояснити учню, що і для чого він повинен спостерігати, і наскільки нам вдалося привернути і зберегти його увагу протягом всього процесу навчання.
Для здійснення правильного нагляду Коменській категорично вимагав: "...хай буде для учнів золотим правилом: все, що тільки можна надати для сприйняття відчуттями, а саме: видиме - для сприйняття зором, чутне - слухом, запахи - нюхом, те що має смак - смаком, доступний для дотику - шляхом дотику...".
2.3 Принцип поступовості і систематичності знань
Послідовне вивчення основ наук і систематичність знань Коменській вважав обов'язковим принципом навчання. Цей принцип вимагає оволодіння тими, що вчаться систематизованими знаннями в певній логічній і методичній послідовності.
Послідовність і систематичність в першу чергу торкаються наступних питань: яким чином розподіляти матеріал, щоб не порушити логіку науки; з чого починати навчання і в якій послідовності побудувати його; як встановити зв'язок між новим і вже вивченим матеріалом; які зв'язки і переходи слід встановити між окремими етапами навчання і т.п.
Який зміст вкладає Коменській в своє основне положення - "Навчання повинне вестися послідовно...":
Перша вимога Коменського полягає в тому, щоб був встановлений точний порядок навчання в часі, оскільки "...порядок - душа всього...".
Друга вимога торкається відповідності навчання рівню знань того, що вчаться і щоб "...вся сукупність учбових занять повинна бути ретельно розділена на класи...".
Третя вимога торкається того, щоб "...все вивчалося послідовно з початку і до завершення...".
Четверта вимога - "...підкріплювати всі основи розуму - це значить всьому учити, вказуючи на причини, тобто не тільки показувати, яким чином що-небудь відбувається, але також показувати, чому
Loading...

 
 

Цікаве