WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Навчальний модуль, рейтингова система оцінювання, кредитно-модульна система - Курсова робота

Навчальний модуль, рейтингова система оцінювання, кредитно-модульна система - Курсова робота

забезпечити функціонування Європейської системи якості освіти як постійно діючої системи [8; 57-58].
У Нідерландах є три типи вищих навчальних закладів, що функціонують паралельно.
1. Університети (їх у Нідерландах 14, з яких 9 - класичні, 3 - технічні, 1 - аграрний і 1 - відкритий, що надає освіту за заочною (дистанційною) формою навчання). Ці навчальні заклади надають освіту студентам з розрахунком, що ті згодом стануть вченими і дослідниками, хоча багато навчальних програм включають професійне навчання, а більшість випускників знаходять роботу за межами дослідницької сфери. Університети розрізняються за розмірами і кількістю студентів, що навчаються (від 6 до ЗО тис.).
2. Вищі професійні школи - 50 закладів, що пропонують вищу освіту за прикладними спеціальностями на рівні бакалавра.
Всі освітні програми професійних шкіл націлені на професійну діяльність. Максимальне число студентів у такій школі - 20-25 тис.
3. Міжнародні інститути пропонують англомовні післядипломні програми. Навчання побудоване так, щоб задовольнити запити іноземних студентів. Як правило щоб бути зарахованим в один з таких навчальних закладів, претенденту необхідно мати диплом про вищу освіту і кілька років практичного досвіду роботи. Разом в інститутах міжнародної освіти навчається кілька тисяч студентів. Звичайні університети й університети професійної освіти пропонують курси навчання (понад 600 найменувань) різного рівня і тривалості англійською мовою.
Гарантії якості вищої освіти у Нідерландах забезпечує держава. Є національні стандарти освіти. Вищі навчальні заклади ідентифікують себе тільки за галузями знань, а не за якістю освіти. Принциповим є те, що роботодавці насамперед цікавляться дипломом (і додатком до нього) потенційного працівника. У якому університеті він був отриманий - не важливо.
Диплом докторанта - doctorandus (drs.) - видається після чотирьох років денного навчання за певними напрямами і після п'яти років у сфері інженерії, природничих наук і сільського господарства. Вища освіта вважається незакінченою, якщо академічна програма. переривається до того, як студент виконає усі вимоги навчального плану.
Академічна програма у Нідерландах концентрується на основній сфері досліджень, за якою студенту буде видано диплом. Навіть у процесі першого року навчання студенти не вивчають загальних дисциплін. Це пояснюється тим, що такі предмети включено до програми навчання двох останніх років середньої школи, яка готує абітурієнтів до вступу до університету.
Важливою частиною університетської програми є самостійні дослідження. Основна вимога - дипломна робота. Це доповідь, складена на основі самостійної оригінальної дослідницької роботи, проведеної студентом. Кращі роботи публікуються в наукових журналах у вигляді статей. Дослідження проводяться під науковим керівництвом викладача, який має бути професором університету.
Для здобуття наступного наукового ступеня (доктора - doctor (dr.)) студент пише дисертацію, одержуючи ступінь, еквівалентний ступеню Ph.D. Диплом докторанта еквівалентний диплому магістра в англосаксонській системі вищої освіти.
У зв'язку з проведеною реформою вищої освіти у Нідерландах у 2004/05 навчальному році передбачається перехід на згадану систему "бакалавр - магістр". Уже з 2001/02 навчального року в університетах з деяких дисциплін запроваджено міжнародні бакалаврські програми англійською мовою тривалістю три роки.
Академічна програма вищих професійних шкіл також відрізняється від дворівневої англосаксонської системи. Вона включає тільки один диплом, що видається після чотирьох років навчання. Важливим елементом програми є стажування і робота в компаніях - програма акцентує увагу на професійних навичках студентів. На відміну від університетів навчальні заклади професійної освіти не проводять дослідницької роботи і не пропонують своїм студентам можливості продовжити навчання для здобуття наступного наукового ступеня.
Усі випускники вищої професійної школи одержують диплом, еквівалентний бакалаврському, і можуть продовжити навчання в аспірантурі.
Деякі вищі професійні школи пропонують магістерські програми навчання, які здійснюються англійською мовою, тому що націлені на іноземних студентів (термін навчання 1-2 роки). Головною вимогою є наявність диплома про вищу освіту, а для/ іноземних студентів ?- диплома бакалавра або еквівалентного йому.
Наведений приклад свідчить, що навіть у країнах, які давно приєдналися до Болонського процесу, є істотні відмінності від загальноєвропейських вимог [15; 81-84].
Висновки
Болонський процес має забезпечити схожість і сумісність систем вищої освіти держав, які підписали Болонську декларацію 1999 р. Він передбачає, що вища освіта все ж залишається в державній компетенції. Цей процес відбувається так, щоб всебічно захищати і сприяти культурному та освітньому різноманіттю.
Болонський процес дуже добре відомий в академічних колах Європи і, равіть, за її межами. Зростає інтерес до ходу його реалізації, до його змісту і мети.
В епоху глобалізації спостерігається природне прагнення до максимальної сумісності систем вищої освіти. Це дасть можливість усім учасникам процесу повною мірою скористатися перевагами культурного різноманіття, невпинно підвищувати якість освіти, полегшити мобільність студентів і забезпечити молодь повсюдно визнаними кваліфікаціями. В основі Болонського процесу лежать ті ж цінності, що й в основі більш широких процесів європейської інтеграції.
Протягом століть європейські країни були роз'єднані та ворожі одна до одної. Це зумовило культурні, релігійні та інші відмінності. Сьогодні держави Європи характеризуються певними загальними рисами, але при цьому вони приймають культурне різноманіття як факт і вважають це перевагою. Відбувається пошук різних форм інтеграції. Тобто мистоїмо перед складною дилемою: як поєднати інтеграцію, що сьогодні необхідна, з великим різноманіттям систем, норм, символів тощо, яке склалося в державах регіону (особливо у галузі культури й освіти)? ,
Логічно постає запитання: "Які наслідки матиме процес інтеграції?"
Тут принагідне процитувати частину Амстердамської угоди 1999 р., яка сприяла утвердженню нової політичної філософії. Про освіту, професійну підготовку і молодь в угоді сказано: "Співдружність сприятиме розвитку якісної освіти, налагоджуючи співробітництво країн - учасниць Угоди, а також у разі необхідності буде підтримувати і доповнювати їх дії, не зазіхаючи, однак, на незалежність країн-учасниць у галузі змісту викладання і організації системи освіти, а також на їх культурну і лінгвістичну відмінності". Далі в угоді вказується, що необхідно вжити заходи, які виключають гармонізацію законодавств країн-учасниць.
Філософія Євросоюзу і Болонського клубу тотожня. Зрозуміло, що "Болонья" - це декларація розуміння загальних проблем і прагнення до побудови єдиного Європейського простору вищої освіти. Болонська декларація побудована не на перевазі чи домінуванні якоїсь країни, а на обговоренні та пошуку консенсусу між різними країнами. З такого погляду, європейської освітньої системи і європейського навчального плану
Loading...

 
 

Цікаве