WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Таємниці весняного лісу - Сценарій

Таємниці весняного лісу - Сценарій

кожне деревце - це частина рідної землі. Недарма народна мудрість каже: "Немає ліпшої краси, ніж гаї та ліси". Людина все бере від природи. Не завжди рослини і тварини можуть себе захистити. На превеликий жаль, багато птахів, рослин, риб, комах та тварин уже зникли. Щоб зберегти рослини і тварини, яких залишилось мало, люди впровадили Червону книгу. А знаєте, чому вона червоного кольору?
Червоний колір - то сигнал тривоги.
А може ви знаєте, які рослини, або тварини занесені до Червоної книги?
Діти: Конвалія, вухастий їжак, зубр, борсук, чорноморська білочка, чорний лелека, сірий і степовий журавлі і ін...
Вихователь: Молодці малята. Отож ви зрозуміли, що природу треба берегти.
Дитина: Квіточку кожну, кожну травинку,
Плекай, бережи.
Іншим малятам, усім свої друзям
Теж накажи.
Кінець
?
ПЛАН
1. Екологічне виховання - одне з актуальних завдань дошкільних закладів.
2. Завдання вихователя щодо екологічного виховання.
3. Важливі умови успіху екологічного виховання.
4. Значення науково-дослідницької діяльності в екологічному вихованні дітей.
5. Практична робота в молодшій та середній групах.
6. Ознайомлення з об'єктами живої і не живої природи старших дошкільників.
Серед актуальних завдань, які розв'язує сьогодні дошкільний заклад, чільне місце належить екологічному вихованню.
Природа своїм розмаїттям, барвами і динамічністю процесів привертає увагу дітей змалку, збагачує їх мислення. є джерелом радісних переживань. Для дитини дошкільного віку вона виступає основним елементом формування інтересу і позитивного ставлення до навколишнього світу. Сприймання природи збагачує мову, емоційну сферу, благодійно впливає на духовний світ маляти та його фізичний розвиток.
Враження, одержані від рідної природи змалку, глибоко западають у душу малятам, а в майбутньому є чи не вирішальними у ставленні до отчого краю, Вітчизни.
У всі часи, в різні пори року в природі є чимало явищ, об'єктів, процесів, які надовго полонять дошкільнят, підтримують їх інтерес, стимулюють допитливість, переконують у можливостях самостійних "відкриттів" чудес у світі рослин, тварин, неживої природи.
Основне завдання вихователя дошкільного закладу щодо екологічного виховання полягає в тому, щоб не звести його лише до природоохоронного ставлення. Адже екологічне виховання, що є по суті глобальною проблемою вимагає практичного вирішення шляхом добору адаптованих завдань, принципів, засобів, форм і методів у чіткій відповідності з віковими особливостями дітей-дошкільнят, можливостями і специфікою роботи дитячих дошкільних закладів.
Однією з важливих умов успіху екологічного виховання дітей є вміння педагога підібрати найефективніші форми пізнання природи та методи засвоєння дітьми інформації про неї.
Виходячи із змісту, мети і завдань екологічного виховання поряд із традиційними спостереженнями вихователь має організувати і провести дослідницьку, або пошуково-дослідницьку діяльність дітей, яка найближче підводить дитину до проблеми, а винагородою за активність та допитливість малюків є їх самостійні "відкриття" у світі природи.
Адже під час досліду дитина сама виконує пізнавальне завдання, спрямоване на досягнення поставленої мети. При цьому вона розв'язує пізнавальне завдання за допомогою наявних у неї знань, умінь і навичок, виконуючи різні перетворюючі дії, знаходить в результаті правильні шляхи розв'язання його, а також подібних завдань з варіативністю змісту і ознак. Об'єкт пізнання при цьому постає перед дитиною в різних зв'язках, співвідношеннях із спорідненими об'єктами, речами, явищами. Дитина на правах відкривача пізнає динаміку і статичність природних явищ, а варіативність ознак, їх порівняння і співставлення утверджують її в багатстві й неповторності світу природи.
В результаті дослідницької діяльності у дітей формуються елементарні навички пошукової роботи, посилюються інтерес до явищ живої і неживої природи, активізується самостійна розумова діяльність. А тому значною мірою залежить від вміння вихователя своєчасно спрямувати увагу дітей на визначення внутрішніх властивостей об'єктів та їх залежності від зовнішніх умов. Вихователь може розпочати дослід з поставленого проблемного завдання, наприклад так: що буде з рослинами, якщо засохне вся вода? Що трапиться з рослинами, якщо настане вічна ніч?... Після таких питань-припущень дітей треба залучити безпосередньо до досліду.
Можливий інший варіант: діти виконують дослід, а як висновок з нього - ставиться запитання. Однак у резерві вихователя є ще демонстраційний дослід, який використовується. Але ототожнювати його з навчальним не варто. Обов'язковою вимогою перед демонстрацією такого досліду є чітке пояснення дітям його мети і змісту завдання, а по його закінченні висновки і аргументи діти роблять самостійно. Вихователь лише коригує здобуті щойно знання, спонукує дітей самостійного тематичного підбору аналогічних дослідів.
У всіх випадках вихователю слід пам'ятати, що головною умовою ефективності науково-дослідницької роботи дітей є їх активна діяльна позиція. Дії з об'єктами природи є обов'язковим компонентом її пізнання. При цьому дії дітей повинні бути чітко адекватні тим знанням, умінням і навичкам, які засвоюються. А матеріальне середовище для проведення досліду має допускати його варіативність і проблемність, стимулювати дітей до подальшого пізнання.
Характер дій дошкільників визначається:
а) рівнем розвитку, можливістю створення мікрогруп із диференційованими завданнями, адаптованим змістом, засобами для них;
б) рівнем розвитку мови, умінням аргументувати власні припущення, міркування;
в) рівнем розвитку словесно-понятійного мислення, вмінням узагальнювати шляхом порівняння, виділення загального в ряді ознак, об'єктів, а також абстрагування;
г) змістом конкретного завдання, яке, залежно від ситуації, треба виконувати поетапно чи у повному обсязі.
Значення науково-дослідницької діяльності в екологічному вихованні дітей полягає саме в тому, що дошкільнята одночасно із засвоєнням знань, удосконаленням вмінь та навичок оволодівають способами створення необхідних умов для існування об'єктів живої природи або виникнення бажаних явищ.
У процесі усвідомленого, дійового ставлення дітей до природи керівна і спрямовуюча роль належить педагогу, який виступає для дітей не тільки як носій знань, а й як зразок для наслідування способів, дій, прийомів, функцій. До завдання педагога входить так організувати діяльність дітей, щоб шляхом самостійних відкриттів, розв'язання проблемних завдань, наочно перетворюючих дій вони одночасно оволодівали як новими знаннями, так і вміннями та навичками їхсамостійного набуття.
В експериментуванні для дошкільнят слід брати до уваги одну з найважливіших умов його ефективності: нові знання як результат "відкриттів" кожної дитини мають формуватися на знаннях, раніше нею засвоєних. Лише за цієї умови задовольняється природна допитливість дитини, її інтерес до навколишнього, а розвиваюча функція навчання і виховання вимальовується через сутність принципу наступності. А це сприяє розвитку у дітей уміння застосовувати раніше набуті
Loading...

 
 

Цікаве