WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Чорнобиль не має минулого часу - Сценарій

Чорнобиль не має минулого часу - Сценарій

в'їдався у шкіру. Люди слабшали від їдкого диму, спеки, болю, утрачали силу, знепритомнювали.
Ведуча. Чорнобиля гіркий полин
На серце ліг незримо й тяжко,
І плине над землею дзвін
Із тихим стогоном протяжно.
Це стогнуть землі України,
Де мирний атом не мина.
Він впав смертельною росою
На рай дібров, на зелень трав,
Своєю чорною косою
Провів по розмаїттю барв.
Ведучий. І попелом розкрились села,
І згинуло усе живе,
Пропали усмішки веселі,
Замовкло птаство лісове.
Лиш на отруєній землі
Небачена розкрилась квітка -
Про допомогу крик німий,
Між попелом остання іскра.
Запала тиша...
(На тлі перших слів вірша "Чорнобильська волошка" учениця виходить до центру сцени з букетом волошок і по одній кидає додолу.)
Ведуча. Плаче зранена волошка від пилу та бруду,
У святих сльозах-росинках - гріхи всього люду.
Потемніли пелюстки, в жалю гублять вроду,
Плаче з нею Україна сльозами народу.
Облітають у волошки пелюсточки сині,
Гинуть вірні сини й дочки, ні в чому не винні.
Врятуй, Боже, рідну землю,
Спаси, Божа Мати, -
Забери туман полинний і тернові шати.
Ведучий. Ціною життя відважних і безсмертних третій реактор було врятовано. На 5 годину ранку пожежу за допомогою прибулих пожежників було ліквідовано.
Станцію врятували. 28 героїв затулили її собою. Шестеро загинуло, але увійшли у безсмертя. Вони грудьми закрили мільйони людей.
Ведуча. Із вогню у безсмертя, смерть поправши, ступили вони,
Та з такого вогню не виходив ніхто ще в житті.
Жити можна і в затінку, - поринати в розкішні весни,
А вмирати доводиться перед людством - на видноті.
Вийти з полум'я - значить себе подолати не раз,
Перевірити мужністю волю і вдачу свою.
І щоб вижити - мати життя" хоч на крок Про запас,
І відчути душею: супроти негоди стою!
Ведучий. Я обпалений атомним, лютим, нещадним вогнем,-
Хочу вижити, хочу приборкати ядерну смерть.
І на себе поглянути завтрашнім, сонячним днем,
Легко, наче хлопчисько, ступити на твердь.
Щоб земля не хиталась від струсів, від полум'я і смертей,
А світилась промінням - черешні, трави чи ріки,
Щоб садами цвілась та у снах колисала дітей.
Лиш земля виліковує всі недуги і душі людські...
Ведуча. Прости їм, Земле, за жадання
Лишитись хоч на крок - живими,
Вони ж, повір, не знали страху,
Перед вогнем не зупинились,
І честі роду не зганьбили
Відступністю чи боягузтвом...
Ведучий. Уже 19 років, як заснули вони на новому підмосковному Митинському кладовищі.
Скромні плити вічно нестимуть їхні імена:
Правик Володимир Павлович
Кібенок Віктор Миколайович
Тишура Володимир Іванович
Ігнатенко Василь Іванович
Ващук Микола Васильович
Титенок Микола Іванович
Їх було шестеро. І всі пожежники. Лише сьомий - Володимир Шевченко - кінорежисер.
Ведуча. Від опіків і опромінення померли в Москві досвідчений інженер Олександр Ахімов, оператор Анатолій Кургуз.
Ведучий. Герої Чорнобиля вже відомі всьому світові. Багато з них навіки стали на свої нові пости і стоять у бронзі, граніті, сталі.
Ведуча. Загальна кількість людей, які померли згодом, офіційно не повідомлялася. На сьогоднішній день - це понад 450 загиблих.
Ведучий. Нам поле люте миром перебути,
Нам поховати зло в бетон і бронь.
І не забути! - Доки світ і люди,
Синів землі, що відвели вогонь.
Ведуча. Героїзм миті, або мить героїзму, - завжди поступаються місцем буденній роботі. Але будні - зовсім незвичайні. Вони також ге-роїчні.
Ведучий. На атомну станцію в перші дні з усіх куточків України прибули люди, унікальна техніка. За ці дні, тижні, які минули після аварії, була проведена велетенська робота, вирішені питання величезної технічної складності, які до Чорнобиля ніхто ніколи у світі не вирішував.
Ведуча. Наслідки аварії оцінювалися втратами для народного господарства в сумі понад 10 млрд. карбованців.
Ведучий. Площа радіаційного забруднення - це 11 областей із населенням понад 17 млн. осіб. З мли 300 тис. людей постраждали внаслідок аварії. 299 - опромінено. Евакуйовано понад 200 тис. осіб.
Ведучу. Евакуація - цей термін воєнного часу жив у пам'яті людей, які спізнали лихоліття часів Великої Вітчизняної, і увірвався в наше сьогодення. Чорнобильський буревій вирвав людей з обжитих місць відірвав їхнє коріння, що єднало з рідною землею.
Ведучий. І стали ми на землю коліньми,
Прощалися, як з матір'ю, з землею.
У квітні квіти падали грудьми
На сивий попіл спаленого глею.
Дуби беріз востаннє обняли.
Побігли люди... Чи ж дубам побігти?
Жить без людей не стали, не змогли,
Так і посохли, заломивши лікті.
Дорога - чорна нитка поміж нас.
В холоднім серці чи знайдуться сили?
Не виконали "Виїхать!" наказ
Лише виматні батьківські магали.
Ведуча. Із нашого міста теж виїздили пожежники й лікарі (називає). Надаємо слово начальнику пожежної частини (називає).
(Учні вручають квіти пожежникам.)
Ведучий. Хто ж ми, живими поховані,
Блукаючі в хмарах руки,
Чи, може, нові Бетховени,
Що пишуть не чуючи звуків.,
Ведуча. З наєм, хто ми, чиї діти,
І хто наша мати:
Ми є нарід - Українці!
Україна - Мати!
Ведучий. Завжди турбують своїми потребами
Наші онуки й сини.
Просимо, Боже, не тільки за себе ми -
Просим ще більше за них:
Вільного світу і цвіту яскравого
Для молодих поколінь.
Убережи їх від злого й лукавого,
Дай кращу долю. Амінь.
Ведуча. Тільки жити -г- в нас бунтує спрага,
Та продовжить пісню родоводу...
І лишилась вірності присяга -
Батьківщині! Матері! Народу!
Ведучий. Щоб наша дума і дорога
Єднали глибину і вись, -
Вола Чорнобильська пересторога:
- Людство! Зупинись!
Ведуча. Линь же, пісне, могутня, стокрила,
Край простори, як гострий алмаз,
Молоді, молоді у нас крила
І нікому не стримати нас!
(Лунає пісня "Родина".)
Loading...

 
 

Цікаве