WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Свято святого Валентина - Сценарій

Свято святого Валентина - Сценарій

зорі ж - на обличчі?
Обличчя ясні зорі ті затьмило б,
Як сонечко - ліхтар; та з неба ж очі
Лили б такі потоки променисті,
Що всі пташки співати почали б,
Подумавши, що то вже сходить сонце!
На руку ось схилилась край віконця,
Притиснувши долоню до щоки...
Якби мені за рукавичку бути І доторкатись до щоки її!
Джульетта (схиляючись на руку). О лишенько!
Р о м е о. Вона заговорила... Ні, мовчить.
Джульетта
Ромео, о навіщо ти - Ромео?
Зміни своє ім'я - зречися батька.
Як ні, то присяжись мені в коханні,
І більше я не буду Капулетті.
Р о м е о. Послухать - чи відповісти одразу?
Джульетта
Лише твоє ім'я - мій ворог лютий.
А ти - це ти, а зовсім не Монтеккі.
Що є Монтеккі? Та що ім'я?
Назви хоч як троянду,
Не зміниться в ній аромат солодкий,
Назви хоч як Ромео, він - Ромео,
Найвища досконалість все ж при ньому,
Хоч би він був і зовсім безіменний...
О, скинь же, скинь своє ім'я, Ромео!
Воно ж не є тобою, і взамін Візьми мене усю!..
Ромео
Ловлю на слові!
Назви мене коханим, і умить
Я вдруге охрещусь і більш ніколи
Не буду зватися Ромео.
Яким ім'ям назвать себе - не знаю,
Своє ім'я ненавиджу я сам!
Свята моя, адже ж воно - твій ворог.
Я б розірвав його, коли б воно
Написане стояло на папері!
Джульетта
Мій слух не похопив ще й сотні слів
Із уст твоїх, а голос я впізнала:
Хіба ти не Ромео, не Монтеккі?
Ромео
О ні, свята, знай: що не те й не інше,
Якщо вони для тебе осоружні.
Джульетта
Як ти зайшов сюди, скажи, й навіщо?
Як міг ти перелізти через мур,
Адже високий він і неприступний?
З гадай-но, хто ти, смерть тебе спіткає,
Як хтось із наших побачить тебе тут.
Ромео
Кохання принесло мене на крилах,
І не змогли цьому завадить мури;
Кохання може все і все здолає,-
Твоя рідня мені не перешкода.
Джульетта. Вони тебе уб'ють, коли побачать.
Ромео
В очах твоїх страшніша небезпека,
Ніж в двадцяти мечах. Поглянь лиш ніжно -
Й мені ненависть їхня не страшна.
Джульетта
О, не хотіла б я нізащо в світі,
Щоб тут вони побачили тебе!..
Ромео
Своїм плащем мене прикриє ніч.
Та, як не любиш ти,- нехай знаходять...
Хай краще смерть від лютої злоби,
Ніж довгий вік без ніжності твоєї.
Джульетта. Хто показав тобі сюди дорогу?
Ромео
Моя любов! Вона мене навчила,
Дала мені пораду, я ж за те Позичив їй очей.
Джульетта
Моє лице ховає маска ночі,
Але на нім пала дівочий стид,
Що ти в цю ніч мої слова підслухав.
Хотіла би постійність зберегти,
Від слів своїх відмовитись
Хотіла б. Та годі прикидатись.
Мене ти любиш, знаю, скажеш - так.
Тобі я вірю! З мене досить слова.
О, не клянись!
І я б могла байдужою здаватись,
Якби зненацька не підслухав ти
Любов мою й слова мої сердечні.
Пробач мені, мій любий, і не думай,
Що мій порив палкий - це легковажність;
Мою любов відкрила темна ніч.
Ромео подає Джульєтті квіти. Сцена закривається.
Вед.1. Чи я люблю тебе, чи ні -
Така в душі моїй загадка...
Про неї всі мої пісні,
Та тільки в сні бува розгадка.
Тоді ще ближча ти мені,
І все не тривожить гадка -
Чи я люблю тебе чи ні -
Така в душі моїй загадка.
Вед.2. Я закохана... Люблю!
Не признаюся нікому...
Тільки місяцю ясному,
Тільки. Може, солов'ю.
І сказала...
Вед.1. Любов - це почуття, про яке писали у всі віки, яке надихало на рицарські подвиги й двобої. Але що воно таке? Яке воно? Коли воно виникає? Це питання, які, напевне, турбують кожного з нас.
Лунає музика. Наталка з коромислом несе воду. Назустріч їй Водний.
Возний. Благоденственного і мирного пребиванія! (В сторону.) 'Удобная оказія предстала зділати о собі предложеніє на самоті.
Наталка (кланяючись). Здорові були, добродію, пане Возний!
Возний. "Добродію"! "Добродію"! Я хотів би, щоб ти звала мене - теє-то як його - не вишепом'янутим ім'ярек.
Наталка. Я вас зову так, як все село наше величає, шануючи ваше письменство і розум.
Возний. Не о сем, галочко, - теє-то як його - хлопочу. Я, но желаю із медових уст твоїх слишати умилительное названіє, сообразное моєму чувствію. Не в состоянії представіть тобі сили любві моей. Когда би я іміл - теє-то як його - столько язиков, сколько артикулов в Статуті 'лі сколько зап'ятих в Магдебурзьком праві, то і сих не довліло би на восхваленіє ліпоти твоей! Єй-єй, люблю тебе до безконечності.
Наталка. Бог з вами, добродію! Що ви говорите! Я річі вашей в толк собі не возьму.
Возний. Лукавиш - теє-то як його - моя галочко! І добре все розумієш. Ну, коли так, я тобі коротенько скажу: я тебе люблю і женитись на тобі хочу.
Наталка. Гріх вам над бідною дівкою глумитися; чи я вам рівня? u и пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та по всьому я вам не під пару.
Возний. Ізложенниї в отвітних річах твоїх резони суть теє-то як-його - для любові ничтожні. Мгзвленное частореченною любовію серце, по всім божеським і чоловічеським законам, неизираєть ні на пораду, ні на породу, ні на літа, ні на состояніє. Рци одно слово: "Люблю вас, пане возний!"- і аз, вишеупом'янутий, виконаю присягу о вірном і вічном союзі з тобою.
Наталка. У нас є пословиця: "Знайся кінь з конем, а віл з волом"; шукайте собі, добродію, в городі панночки. Любую вибирайте... Ось підіть лиш в неділю або в празник по Полтаві, то побачите таких гарних, що й розказати не можна,
Возний. Бачив я многих - і ліпообразних, і багатих, но серце моє не імієть - теє-то як його - к ним поползновенія. Ти одна положила ему позов на вічнії роки, і душа моя ежечасно волаєть тебе і послі ниш-порной даже години.
Наталка. Воля ваша, добродію, а ви так з письменна говорите, що я того і не розумію; так я і не вірю, щоб так швидко і дуже залюбитися можна
Возний. Не віриш? Так знай же, що я тебе давно уже - теє-то як його - полюбив, як тільки ви перейшли жити в наше село.
Наталка (співає)
Не багата я і проста, но чесного роду,
Не стиджуся прясти, шити і носити воду.
Ти - в жупанах і письменний, і рівня з панами.
Як же можеш ти дружитися з простими дівками?
Єсть багацько городянок, вибирай любую;'
Ти - пан возний, тобі треба не мене, сільськую.
Так, добродію, пане возний! Перестаньте жартувати надо мною, безпомошною сиротою. Моє все багатство єсть моє добре ім'я; через вас люди начнуть шептати про мене, а для дівки, коли об ній люди зашепчуть...
Наталка виходить, Возний за нею:
Возний. Галочко! Послухай..
Вед.2. Про людські душі Платон писав, що Бог розкидав їх половинки по всьому світу і ці половинки шукають одна одну під чарівну мелодію, а тоді коли роз'єднанні половинки зустрічаються навіть мелодія замовкає.
Вед. 1. Сьогодні ми з вами допоможемо з'єднатися роз'єднаним половинкам, які знає увесь світ.
Вед.2. Ми будемо називати одну половинку а ви (звертається до залу) допоможете знайти другу, щоб змогло зазеленіти дерево кохання - дерево життя.
Вед.1. Наприклад, я називаю Джульєтта, а ви повинні назвати -Ромео. І якщо ви називаєте правильно, то стихне мелодія пісні, а ці (половинки сердечка з'єднаються)
Показує зелений листок вирізаний у формі серця, розрізаний навпіл: на одній половинці серця написано - Джульєтта, а на другій - Ромео.
1. Ярославна - князь Ігор.
2. Джульєтта - Ромео.
3. Мавка - Лукаш.
4. Людмила - Руслан.
5. Офелія - Гамлет.
6. Дульцінея - Дон Кіхот.
7. Марічка - Іванко.
8. Леся Українка - Сергій Мержинський.
9. Оксана - Тарас.
Звучить радісна мелодія. На сцену запрошуються переможці конкурсу, вони отримують призи.
Вед.2: Сьогодні ви почули прекрасні слова і чудесну музику. Якщо ви слухали з відкритим і чекаючим серцем, то я впевнена, що ви зрозуміли ті істини, які не тільки вчать, а й перевертають все життя. У відомого естрадного співака Віктора Цоя є хороші слова:
"Кохання варте того, щоб чекати, життя варте, щоб жити".
І я хочу, щоб ваше життя було великим, прекрасним, радісним.
Вед.1. Живіть! Живіть довго і щасливо!
І нехай у вашому житті завжди поряд буде кохання і любов до матері і батька, до землі любов одне до одного. Чекайте світлого частого кохання. І воно обов'язково прийде до ваших сердець. Надійтеся й вірте в це всією душею.
З святом святого Валентина Вас.
Loading...

 
 

Цікаве