WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Христос народився! Славімо Його! - Сценарій

Христос народився! Славімо Його! - Сценарій

однієї дзвіниці старої церкви жили дзвони. Уже всі давно забули, як їх було звати. У дзвонів були голосні, чисті, заливаючі глоси. (чути глоси дзвонів).
Тоді Век цілими днями стояв біля дверей церкви, бо він був посильним, і тут чекав на доручення. Тяжко було стояти Тобі взимку, адже зуб на зуб не попадав. А ще гіршими днями були ті, коли йшов дощ із снігом, а він стояв у мокрій шинелі на тонкій підстилці зі соломи.
Тобі не любив брати гроші дарма. Думка, що він чесно заробляє свій хліб, приносила йому велике задоволення при всій його бідності.
Дзвони для Тобі були друзями. Коли вони заводили свою музику, він завжди дивився на них. Вони інтересували його можливо тому, що завжди були теж одинокі, і висіли на своєму місці в любу погоду.
Духи старих дзвонів показали Тобі майбутнє його дочки Маргарет. Не судилось їй бути щасливою: рано залишилась вдовою з дитям на руках. Ніхто не брав на роботу, нічого їсти. А надворі зима. З відчаю кинулась вона до річки.
"Іди за нею!" - почулося старому.
Тобі: Милі дзвони! Вона любить своє дитя! Вона його любить! Я був її батьком. Змилуйтесь над нею і наді мною! Куди вона йде? Верніть її!
Ведучий: Маргарет міцніше закутала дитину, погладила. Притисла сильніше до худих грудей, ніби давала клятву з ним не розлучатись ніколи. І прилинула до нього сухими зубами в останньому, болісному пориві любові. А потім заховала малесеньку ручку у себе за пазухою, біля наболілого серця, повернула сонне личко до себе і побігла дальше, до річки.
Тобі: Змилуйтесь над нею, духи дзвонів! Адже на страшний цей гріх її штовхнуламатеринська любов, найсильніша, найглибша. Подумайте! Скільки вона вистраждала! О, зжальтесь над моєю дочкою, адже вона і зараз жаліє своє дитя і тільки тому губить свою безсмертну душу, щоб спасти його!
Ведучий: Тобі міцно обхопив її. Тепер-то він її утримає. Сила його безмірна. Але тут дзвони - старі знайомі дзвони, його милі, вірні друзі - задзвонили в честь Різдва, але так радісно, так весело, що він заскочив на ноги і зруйнував зависнувши над ним чари.
"Цвіркун за вогнищем"
(Казка про сімейне щастя)
(1845 р.)
Ведучий: Калеб Пламмер і його сліпа дочка Берта жили в дерев'яному будиночку, який можна було розбити двома ударами. Будучи сліпою, дівчина не знала, яким дуже старезним був цей будинок, не знала, що живуть вони надто бідно, що уже давно в їхньому домі поселитись горе і розпач, не знала також, що рідке волосся батька все більше і більше сивіє на не грачих її очах.
В їхньому домі жив цвіркун. Калеб зі смутком слухав його пісні в ті дні, коли дочка втратила матері, коли в домі не було чого їсти. І цей цвіркун навіяв йому думку, що дівчину можна зробити щасливішою, якщо прикрасити словами навколишнє життя.
Калеб з дочкою трудились в своїй комірчині, виготовляючи дитячі іграшки для фабриканта Телктона.
Берта: Батьку, розкажи мені, яка у нас кімната, які стіни у ній, який посуд?
Батько: Навіщо тобі, донечко? Я уже не раз про це розказував.
Берта: Прошу тебе, розкажи, я ще раз хочу почути.
Батько: Наша кімната, хоча невеличка, затечи ста, стіни світлого кольору, а на тарілках - яскраві квіти.
Берта: Ох, батьку, яка жорстока моя доля!
Батько: Бути сліпою, донечко, велика нещастя.
Берта: Молючись, я прошу Бога прозріти хоча б на одну хвилинку, щоб побачити тебе, твої очі, твої руки, побачити всіх тих, хто мене оточує, хто з добротою ставиться до мене.
Битва життя
(Повість про кохання)
(1846 р.)
Мейрон: Я - Мейрон, головна героїня повісті "Битва життя". Народилась в Англії. Мій невеличкий кам'яний будинок знаходився на тому місці, де колись давним-давно проходила жорстока битва. Страшно було поглянути на долину, засіяну трупами. Не раз сходив одинокий місяць над цією долиною, не раз дивились на неї зі скорботою зірки, не раз вітер овівав її, перш, ніж зникли сліди битви.
З часом все повернулось до життя: ріка, яка була червоною від крові, крутили урожай, недільні дзвони кликали до церкви, цвіли квіти, ден раніше на полі бою пасли тисячі людей.
Тепер тут ріс сад, який примикав до нашого буднику, де проживав мій батько та старша сестра Грей. Змалечку ріс у нашому домі Елфред, син померлого батькового друга. Глибоко в душу запали мені його слова: "Необхідно постаратись іноді забути про це поле битви заради більш широкого поля битви Життя, на яке кожен день споглядає сонце. В битві життя безголосі перемоги і поєдинки, але зустрічаються великі самопожертви і благородні геройства, які січуть не стають легші від того, що про них не говорять і не пишуть, а ці подвиги здійснюються кожен день".
Прости мене, Всевишній, що сьогодні, зимового вечора, я покидаю тих, хто найдорожчий для мене в світі. Молю Тебе, пошли щастя моїй сестрі Грейсм, яка любить Елфреда не менше, ніж я. Дай здоров'я моєму батькові, і нехай він теж мене простить.
"Одержимий, або угода з Привидом"
(1848 р.)
Автор: Повість "Одержимий, або угода з Приводом я написав у 1848 р., вона завершує цикл "Різдвяні повісті".
Головний герой - професор Редлоу. Побачивши його запалі щоки і очі, фігуру в чорному, похмурого, волосся з сивиною, спадавши на чоло, можна було сказати, що це одержимий.
Жив він у закинутому крилі коледжу, куди майже ніколи не пробивалося світло. Одинокий, мовчазний, завжди сидів над книгами.
Кинутий рано батьками на призволяще долі, все в житті доводилось моєму героєві виборювати самому.
Можливо тому, його серце було замкнутим для інших. Роздумуючи різдвяної ночі над своїм життям, його мучили докори совісті, що він, приуспівши в знаннях, мало зробив для близьких йому людей. Редлоу хотілося забути про свого покинутого друга, про єдину сестру, яка рано померла. У цьому допомагає йому Привид, який стирає пам'ять про минуле! До кого б тепер мій герой не доторкнувся, всі ставали таким, як він. Всім приносив тільки нещастя.
Людина без пам'яті, без минулого, незалежно яким воно було, є ніщо.
До такого висновку приходить Редлоу.
А знадвору вітер доносив ледь чутку мелодію колядки.
(звучить анлійська колядка)
Loading...

 
 

Цікаве