WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Творча спадщина Софії Русової. Періоду еміграції - Курсова робота

Творча спадщина Софії Русової. Періоду еміграції - Курсова робота


Курсова робота
З педагогіки на тему:
"Творча спадщина Софії Русової.
Періоду еміграції"
ПЛАН
І. Зміст педагогічної діяльності і науково-публіцистичної творчості Софії Русової 1922-1940 рр.
1.1. Педагогічні пріоритети теоретичного доробку С.Руслової еміграційної доби.
1.1.1. Джерела і проблематика педагогічних творів.
1.2. Вихований потенціал праць, жіночої тематики.
ІІ. Внесок Софії Русової у розвиток української педагогічної думки 20-х - 30-х рр. ХХ ст.
2.1. С.Русова про теоретичні основи педагогіки.
2.2. Ідея нової української школи і національного виховання в еміграційному педагогічному доробку С.Русової.
І. Зміст педагогічної діяльності і науково-публіцистичної творчості
1.1. Педагогічні пріоритети теоретичного доробку С.Русової
еміграційної доби
1.1.1. Джерела і проблематика педагогічних творів
Як уже зазначалося, теоретичні надбання Софії Русової періоду еміграції представлені трьома основними групами праць. Чільне місце в них (за обсягом і кількістю) посідають твори педагогічної тематики, у яких вчена "сягнула творчого "акме" -найвищого рівня зрілості" [43, 2].
Така увага до педагогіки витікала передусім із національно-громадянських поглядів С.Русової на освіту як на головний обов'язок кожного свідомого українця, пояснювалася накопиченими у процесі освітньої діяльності на рідній землі величезним практичним досвідом і теоретичними відомостями та притаманним їй прагненням постійно вдосконалювати педагогічні знання, переносити українську ідею з політичної площини в освітянську, в наукові теоретичні концепції та в практичні апробації.
Бібліографія педагогічних творів С.Русової 1920-х-1930-х pp. включає монографії та наукові розвідки, науково-популярні статті й рецензії, конспекти лекцій для студентів і дитячу "лектуру", підручники і програми навчально-виховних курсів, виступи на міжнародних педагогічних конгресах і з'їздах тощо. У них відображені погляди вченої практично на всі сторони освіти, школи і виховання з урахуванням новітніх педагогічних ідей, нових умов суспільного буття і тих уроків, яких українська громадськість набула в 1917-1920 pp. - у час організаційної роботи в царині розбудови національного культурно-освітнього життя.
Аналіз джерельної бази дає змогу констатувати, що феномен С.Русової як одного з творців національної педагогічної концепції постав на ґрунті тісного поєднання народнопеда-гогічного досвіду і наукової педагогічної теорії. Так, із глибокої обізнаності вченої з народними традиціями духовно-морального, трудового, культурно-естетичного характеру виросли і знайш-ли відображення у працях ідеї гуманного ставлення до дітей ("Весна і діти", "Діточі малюнки", "1 листопада в українській гімназії в Ржевниці", "Теорія і практика дошкільного виховання"), визначальної ролі рідної мови у навчанні та вихованні ("Дещо зо сучасної педагогіки. (Про психологічні і педагогічні заперечення двомовносте)"), особливої навчально-виховної місії фольклору ("Дещо про український моральний тип: Де шукати його зразків?", "Казки Божени Нємцової", "Нові методи дошкільного виховання", "Роля жінки в дошкільному вихованні").
Важливим джерелом педагогічної спадщини Софії Русової міжвоєнної доби виступає теоретичний доробок її попередників - вітчизняних освітніх діячів і зарубіжних педагогів минулого. Завдяки осмисленню основних положень творчості М.Драго-манова, Г.Сковороди, Т.Шевченка; Я.А.Коменського, Й.Г.Песталоцці, Ж.Ж.Руссо, Ф.Фребеля ще на рідних теренах з'явилися такі стрижневі ідеї її праць, як гуманізм, демократизм, природовідповідність виховання, які водночас є основоположними принципами народної педагогіки. Вони так чи інакше відображені практично в усіх наукових і науково-популярних працях вченої.
Чимало ідей творчої спадщини С.Русової стали вислідом її величезної власної педагогічної практики. Дитячі садки, недільні школи, київські комерційне училище та Фребелівський інститут, Українська науково-педагогічна академія, Кам'янець-Поділь-ський державний український університет - ось неповний перелік навчально-виховних закладів, у яких вона відточувала свою педагогічну майстерність в Україні. Значний вплив на появу нових педагогічних думок мислительки мала її активна участь у відродженні національної системи шкільництва та українізації освіти 1917-1920 pp. Згадуючи свою роботу у відділах дошкільного виховання й позашкільної освіти Генерального секретаріату (згодом Міністерства) освіти УНР, С.Русова писала: "... якою великою й щасливою здавалась тоді вся Україна! Мені довелось об'їхати її від білих крейдяних гір Вороніжчини до шумливих порогів Дніпра в Катеринославі. В тому самому Катеринославі, де я тринадцять місяців сиділа в тюрмі за якусь українську книжку, тепер я вільно з доручення державної влади читала по українськи заклик до українських шкіл - "згори до низу". Чудодійний переворот!" [44, 3].
Саме цей досвід став основою для написання творів "Єдина діяльна (трудова) школа", "Нова школа соціального виховання", "Педагогічні основи нової школи", у яких розкриті теоретичні засади, принципи побудови і зміст навчально-виховної роботи школи в незалежній Україні.
Еміграційна педагогічна діяльність зумовила появу її фундаментальних праць ("Дидактика", "Нові методи дошкільного виховання", "Теорія і практика дошкільного виховання"), ряду наукових розвідок, багатьох статей, що істотно доповнюють і поглиблюють провідні положення педагогічної концепції С.Русової.
Чимало творів Софії Русової написані під впливом нетривалого безпосереднього та більш широкого опосередкованого знайомства зі станом школи і виховання на українських землях в умовах радянської дійсності ("В Камянецькому університеті (Вражіння з останніх часів)", "Engene Devand: "La pedagogic scolavire en rusie sovitique". La doctrine. Paris, 1932", "Clare Cheridan. Across Europe with Satanella. New Jork. 1925 (Через Європу на Сатанеллі)", "Молодь серед хаосу", "Освіта на Україні в большевицькім освітленню", "Правила й програми для вступу до Інститутів, Технікумів, Робфаків та профшкіл УСРР на 1925-1926 pp.").
Але чи не найважливішим джерелом нових педагогічних ідей С.Русової, які втілилися у працях міжвоєнного періоду, стало знайомство з новітніми течіями у західноєвропейській педагогіці, що дозволило їй іти "рівним кроком з усім тим, що в даний час найкращого з'являлося на Заході" [45,107]. Широка освіта, вільне володіння провідними європейськими мовами (насамперед французькою) уможливили доступ С.Русової до оригінальної літератури - праць Дж.Дьюї, Е.Клапареда, Г.Кершенштейнера, В.Лая, Е.Меймана, Г.Спенсера, забезпечили безпосереднє спілкування з найвидатнішими педагогічними діячами 1920-х-1930-х pp., зокрема О.Декролі й М.Монтессорі, та вивчення досвіду їх практичної роботи.
Використовуючи думки своїх зарубіжних колег, С.Русова, з одного боку, "утримувала український
Loading...

 
 

Цікаве