WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання активних форм і методів викладання суспільних предметів з метою розвитку історичного мислення - Реферат

Використання активних форм і методів викладання суспільних предметів з метою розвитку історичного мислення - Реферат


- Чи можна вважати випадковим створення "Кирило-Мефодіївського братства"?
- Чи можна провести паралель між святими апостолами і братчиками? Адже їх також було 12, та й Юда Олексій Петров їх зрадив?
- Які факти свідчать, що "братчики" сповідували християнські заповіді про любов до ближнього?
- Чому М.Костомаров назвав програмний твір Кирило-Мефодіївського братства "Закон Божий"?
- Порівняйте бачення місця і ролі українців в програмних документах братчиків і декабристів.
Такі уроки навчають учнів самостійно шукати розв'язання проблемних дискусійних питань, забезпечують своєчасну підтримку всім учасникам дискусії, створюють атмосферу, яка виключає в учнів почуття невпевненості або дискомфорту.
Надаю перевагу тим запитанням, котрі допомагають розвивати історичне мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, ведуть до пошуку та аналізу.
Наприклад: як ви поясните і оціните такий-то вчинок історичної особи? Які риси, властиві козакам, втілені в образі Байди? Ваш погляд на дії княгині Ольги після смерті князя Ігоря.
Вважаю, що формувати історичне мислення допомагають література, усна народна творчість та ін. Під час пояснення історичних фактів підкріплюю дані літературними джерелами. Вивчаючи тему "Правобережна та західноукраїнські землі. Національно-визвольна боротьба" використовую художні твори: М.Глухенький "Колії" та В.Гжицький "Олекса Довбуш", з яких учні дізнаються про трагічну і героїчну боротьбу народу і його ватажків за волю.
Цікавими для учнів є заочні подорожі, творчі роботи, виконання яких пов'язане не тільки з виступом, а й показом результатів історичного дослідження.
Популярним останнім часом став інтерактивний вид роботи - евристична бесіда в результаті проблемної ситуації або, як її тепер називають "мозкова атака".
Цей діалог між учителем та учнями активізує творчі здібності учасників бесіди під час колективних висувань ідей та формувань контрідей.
Наприклад, вивчаючи тему "СРСР. Відновлені та нові незалежні держави" визначаю такі проблеми для обговорення:
- Деякі політологи та історики, оцінюючи політику М.Хрущова, називають її "освіченим сталінізмом"? Чи згідні ви з такою оцінкою? Відповідь аргументуйте.
- Радянська пропаганда зображувала М. Хрущова "борцем за справу миру в усьому світі", а західна називала "Яструбом "холодної війни". Яка з цих оцінок є більш правильною?
- За всю історію дисидентського руху в СРСР нараховується трохи більше 1000 дисидентів. Чому радянська система вела з ними таку жорстоку боротьбу?
- Яка з причин розпаду СРСР була визначальною? Під час проведення такої "мозкової атаки" з'ясовую рівень засвоєння учнями певної теми, а також пропоную новий аспект вирішення окремої проблеми.
Кожна із форм і методів навчання має як і свої переваги, так і недоліки. Проте добре їх поєднання створює сприятливі умови для активізації пізнавальних можливостей учнів, формування історичного мислення.
Для глибшого засвоєння навчального матеріалу використовую таку форму роботи як інтерв'ю. Вивчаючи тему "Трудове право", даю учням завдання: взяти у своїх батьків або родичів інтерв'ю з таких питань:
- Коли ваші батьки почали свою трудову діяльність?
- Яка їх професія, спеціальність, кваліфікація?
- Де вони набули свою професію?
- Як відбувається прийом на роботу?
- Де працюють ваші батьки?
- Які відомості заносяться в трудову книжку?
- Коли і ким вона видається? Де зберігається?
- Які нагороди мають батьки за свою працю?
- Як повинен поступити працівник, який бажає змінити місце роботи?
Обговорення відповідей поглиблює знання учнів з Основ правознавства, викликає зацікавлення предметом, активізує їхні пізнавальні можливості.
Норми трудового права вивчаються на конкретних прикладах з життя та досвіду батьків учнів.
Цікавою формою роботи на уроках Основ правознавства є розігрування правової ситуації по ролях. Вивчаючи тему "Сімейне право", пропоную учням Справи про..., в яких учні в ролях "судді", "адвоката", "потерпілих" розв'язують проблемні правові ситуації.
Наприклад, Справа про...
"Громадянка Павленко Марина має двоє синів 35 і 27 років, які виховувались бабусею, тому, що їхня мама була позбавлена батьківських прав. Зараз Марина хвора, їй 65 років. Не маючи засобів до існування, громадянка Павленко Марина звернулася до суду із заявою, в якій просить призначити аліменти зі своїх дітей у зв'язку з тяжким матеріальним становищем".
Завдання: проаналізуйте випадок з громадянкою Павленко Мариною.
- Чи вважаєте ви справедливим призначення аліментів матері, якби були синами Марини Павленко?
- Які аргументи новели б ви на захист громадянки Марини Павленко, якщо би були її адвокатом?
- Яке рішення ви винесли б у цій справі, якщо би були суддею?
З великою цікавістю учні розв'язують правові ситуації, які розвивають правове мислення, активізують пізнавальні можливості учнів, поглиблюють знання з основ правознавства. Наприклад, така ситуація:
"На уроці фізики учні Бабенко і Діденко не слухали пояснення вчителя, розмовляли, і, нарешті, затіяли бійку між собою.
Розгнівавшись, вчитель обізвав їх ідіотами і вигнав з класу.
Дайте оцінку діям учнів і вчителя.
Чи є тут порушення прав людини?"
Такі правові ситуації учні розв'язують методом групового інтерактивного навчання, адже досвід показує, що учням буває психологічно складно звертатись за поясненням до вчителя, і набагато простіше - до ровесників.
Вважаю, що у груповій навчальній діяльності учні показують вищі результати засвоєння знань і формування вмінь, ніж під час роботи фронтальної. Вона має ряд переваг:
- за той самий час обсяг виконаної роботинабагато більший;
- формується вміння співпрацювати;
- формується мотиви навчання, розвиваються гуманні стосунки між дітьми.
Ставлячи перед учнями проблемні завдання, які сприяють розвитку логічного мислення, націлюю школярів на те, щоб вони не тільки просто розв'язували їх, а обов'язково доказували своє рішення. Якщо з умови виходить декілька висновків, то кожен з них необхідно доводити.
Наприклад, вивчаючи питання "Особливості відповідальності неповнолітніх", пропоную дев'ятикласникам таку проблемну ситуацію:
"Два хлопчики стояли біля глибокої канави і заглядали в неї. Старшому Колі було 15 років, молодшому, Володі - 12. Пустуючи, Коля штовхнув Володю в канаву. І на все життя Володя залишився калікою через травму спинного мозку.
Хто повинен нести відповідальність за те, що сталося?"
Розв'язуючи це завдання методом "Мікрофон", учні міркували так: Коля є неповнолітній, тому відповідальність за те, що сталося, повинні нести його батьки.
Проте ця відповідь неповна, бо в умові йдеться, що травма у Володі залишилася на все життя. Значить, за допомогою вчителя учні роблять висновок про відповідальність Колі за те, що сталося, з моменту його повноліття. Окремі учні визначали, до речі, що необхідно ще вияснити походження канави, в яку впав Володя. Якщо, наприклад, канава була залишена в результаті будівництва, то відповідальність за травму Володі повинні нести будівельники, які не забезпечили безпеку перехожих.
Розв'язання таких проблемних завдань загострює увагу старшокласників, їхнє мислення, а також має на них певних виховний вплив.
Отже, використання активних форм і методів навчальної роботи активізує розумову діяльність школярів, сприяє зацікавленню навчальним предметом, розвиває історичне мислення, вміння та навички, допомагає проявити особисте "Я".
Loading...

 
 

Цікаве