WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання активних форм і методів викладання суспільних предметів з метою розвитку історичного мислення - Реферат

Використання активних форм і методів викладання суспільних предметів з метою розвитку історичного мислення - Реферат

оцінюються 1балом, а питання фіналу - 2 балами.
ТЕМА УРОКУ "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ"
Питання І туру.
1. Які наслідки мали події Лютневої революції для України?
2. Що означає поняття "Українська революція"?
3. Схарактеризуйте мету створення і склад Центральної Ради.
4. Дайте політичний портрет М.Грушевського.
5. Яким бачила Центральна Рада майбутнє України? (Форма правління, форма державного устрою, політичний режим).
6. Розкрийте зміст І універсалу.
7. Чому, на ваш погляд. І універсалом не було проголошено незалежності України?
8. Яке місце в історії займають чотири Універсали Центральної Ради?
9. Що спонукало Центральну Раду піти на мирні переговори у Брест-Литовську?
10. В чому, на ваш погляд, були недоробки і прорахунки Центральної Ради?
Питання ІІ туру:
Упізнай історичну особу:
1. "Він писав історію і водночас творив її, обіймаючи найвищі державні посади. Виносивши у своїй дослідницькій діяльності ідею Української держави, він безпосередньо реалізував її в умовах народно-демократичної революції в Україні (1917-1918 рр.)".
(М.С.Грушевський).
2. "Лише цілковите відокремлення України і створення могутньої держави від Карпат і до Кавказу необхідне нашій нації. Українцям не потрібна автономія з ласки Москви, а також федерація у складі Росії, їй потрібна повна незалежність".
(М.Міхновський)
3. "Він був автором чи не всіх декларацій і двох останніх універсалів Центральної Ради. У цих документах він намагався закласти міцні підвалини незалежності України у федеративному устрої майбутньої демократичної Росії".
(В.Винниченко).
4. "25 серпня (7 вересня) 1917 р. - новопризначений верховний, головнокомандувач надіслав до військового міністерства телеграму з вимогою передати йому всю повному влади".
(Л.Корнілов)
5. "26 січня 1918 р. більшовицькі військові частини, якими командував колишній полковник царської армії, ввійшли до Києва. У місті почався червоний терор".
(М.Муравйов)
ФІНАЛ
"Хто і чому?"
1. "Генеральний секретаріат - не є органом Центральної Ради, а...; дії українського уряду поширюються тільки на 5 губерній..."
Хто і кому направив цю постанову? У зв'язку з чим?
2. "...Центральна Рада повинна:
- не пропускати військової частини з фронту на Дон або в інші райони;
- припинити роззброєння радянських полків і червоногвардійських загонів..."
Хто і кому направив ці вимоги? У зв'язку з чим?
За результатами гри можна зробити висновок щодо рівня підготовки учнів з даної теми, їхнього вміння логічно мислити, швидко приймати рішення. Такі уроки цікаві тим, що дають можливість всебічно розглянути проблему, знайти найбільш вдале рішення. Вони активізують пізнавальні можливості школярів, виховують почуття колективізму, розвивають допитливість, вчать самостійності.
Отже, як бачимо, ігри вже зайняли своє місце в методиці викладання суспільних предметів. Використання ігрових моментів може бути складовою якогось етапу уроку або самостійним етапом, або окремим уроком. Досвід показує, що з великим зацікавленням учні розв'язують і складають історичні кросворди, чайнворди, ребуси, головоломки, вікторини.
Одна з найпоширеніших інтерактивних форм роботи під час вивчення історії є семінар (особливо в старших класах), який сприяє формування в учнів навичок самостійної роботи з науковими джерелами, дозволяє оптимально враховувати їхні індивідуальні здібності й нахили. Готуючи старшокласників до семінару, повідомляю тему, мету і завдання, формулюю основні й додаткові питання з теми, рекомендую літературу.
Підготовка доповідей та повідомлень входить до переліку основних умінь школярів. Однак не секрет, що такі виступи викликають певні труднощів учнів, вимагають від них великої пошукової роботи. Протягом уроку - семінару учні вчаться точно формулювати свою точку зору, логічно розмірковувати, добирати докази, керувати своїми емоціями, бути толерантними до позиції інших. Готуючись до семінару, старшокласники, як правило, зіштовхуються з такими проблемами:
- як сформулювати ту чи іншу думку, щоб зробити її якнайбільше зрозумілою;
- яким чином розподілити матеріал доповіді;
- як використати наявні факти та аргументи.
Тому готую рекомендації доповідачам:
а) виступ має бути коротким та чітким;
б) завдання доповідача -переконати слухачів, довести свої головні тези;
в) для вирішення поставленої мети добре продумати структуру виступу.
Такі поради дозволять учням замислитися не тільки над змістом, а й формою виступу.
Протягом уроку - семінару учні наводять розмірковування (докази, анти-докази), які стають формами відстоювання позицій, поглядів. Проблема заняття оголошується завчасно. Діти розподіляються (умовно) на такі групи: проблемна, що забезпечує підготовку усних висловлювань, дослідницька (пошукова) - це безпосередньо доповідачі та 2-3 асистенти, котрі допомагають у доборі літератури; та опонуючи - моделює свої запитання за темою доповіді, усно рецензує їх, доповнює новими положеннями та аргументами. Під час підготовки консультую учнів, допомагаю їм спланувати самостійну роботу.
Наприклад, вивчаючи тему "США у 1980-204 рр.", пропоную учням план семінарського заняття:
1. США в період "консервативної революції". Президентство Р.Рейгана і Дж. Буша.
2. Президентство Б.Клінтона.
3. США на початку ХХІ ст. Президентство Дж. Буша - молодшого.
Оголошується проблема: Чи здатні США виконувати роль світового лідера?
Під час виступу доповідачів опоненти підготували питання:
а) Чим Р.Рейган мотивує необхідність переозброєння армії?
б) Які здобутки періоду президентства Б. Клінтона?
в) Яка роль США в сучасному світі?
Підводячи підсумки семінару, учні приходять до висновку, що наприкінці ХХ - на поч. ХХІ ст. докорінно змінюється роль США у світі. Після розпаду СРСР вони залишилися єдиною наддержавою. Відповідно, уся їх політика, як внутрішня, так і зовнішня, продиктована і спрямована на підтвердження цього статусу.
Використовую в практиці своєї роботи таку інтерактивну форму проведення уроку як дискусія. Тема визначається заздалегідь. Учням, поділеним на дві команди, пропоную ключову тезу, яка передає зміст навчального матеріалу. Наприклад, вивчаючи тему "Національно-визвольна війна під проводом Б.Хмельницького",пропоную ситуацію вибору і аргументації:
а) Одні історики вважають, що об'єктивних умов для існування української держави в 1648-1654 рр. через розчленування України і входження її деяких регіонів до складу іноземних держав не було.
б) Інші дослідники твердять, ніби за часів визвольної війни Українська держава почала формуватися. Але так зване "возз'єднання" об'єктивно припинило цей процес.
в) Треті запевняють, що Богдан Хмельницький створив окреме державне утворення із своєрідним суспільним устроєм, яке після 1654 р. входило майже 150 років на правах автономії до складу Російської імперії.
То чи є аргументи і які на користь існування Української держави за часів Богдана Хмельницького".
Так, учні не просто запам'ятовують матеріал, вони аналізують його, набуваючи знань, вчаться дискутувати, формують історичне мислення.
Теми дискусійних питань можуть бути різними, але перевагу надаю тим, які містять протиріччя, що створює проблемну ситуацію.
Наприклад, вивчаючи тему "Кирило-Мефодіївське братство", проводжу урок у формі філософського дослідження. Для глибокого розуміння учнями програми братчиків, використовую Біблію, зокрема Євангеліє від Матвія.
Ставлю перед учнями проблемні питання:
Loading...

 
 

Цікаве