WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання активних форм і методів викладання суспільних предметів з метою розвитку історичного мислення - Реферат

Використання активних форм і методів викладання суспільних предметів з метою розвитку історичного мислення - Реферат


Реферат з педагогіки
ВИКОРИСТАННЯ АКТИВНИХ ФОРМ
І МЕТОДІВ ВИКЛАДАННЯ СУСПІЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ З МЕТОЮ РОЗВИТКУ ІСТОРИЧНОГО МИСЛЕННЯ
Серед шкільних навчальних предметів про суспільство історія займає центральне місце. Тому докорінне оновлення шкільної історичної освітньої галузі набуває виняткового значення, адже курс на гуманізацію та демократизацію освіти підносить престиж гуманітарних дисциплін.
Саме гуманітарна освіта, в тому числі історична, формує особистість учня, готує його до життя в сучасному світі, розвиває історичне мислення, формує громадянина та патріота своєї Вітчизни.
Тому викладання історії в школі вимагає від учителя сьогодні творчого підходу, особливо у виборі методичних прийомів і засобів, наочного матеріалу, перенесення акценту викладання на цілеспрямоване навчання, тобто на визначення структури і змісту навчально-пізнавальної діяльності учня.
Досвід показує, що монологічні підходи у висвітленні історичного матеріалу уже не стимулюють учнів до активного сприйняття понятійного апарату, не розвивають історичне мислення та уяву, не прищеплюють навички роботи з додатковою літературою, документами та краєзнавчими матеріалами.
Сьогоднішнім учням потрібен зовсім інший темп викладання: потрібні ділові і рольові ігри, проблемні групи, різні активні форми навчання, які вже давно успішно застосовуються в багатьох країнах світу.
Використання активних форм і методів при вивченні суспільних предметів буде мати тільки тоді результат, коли їх буде продумано і відібрано не для одного уроку, а для цілого розділу або теми. Тому, готуючись до уроків, вивчаю в першу чергу вимоги програми, зміст параграфів розділу. Такий підхід дозволяє відібрати головне, визначити основні поняття, факти, хронологію, пов'язавши їх з подіями не тільки певної держави, але також дає можливість системно показати синхронність історичного процесу.
Після того, як був ретельно відібраний матеріал, приступаю до вибору методів його вивчення на уроці. Досвід показує, що вони мають відповідати таким принципам: 1) вчитель є рівноцінним партнером спілкування; 2) учні є такими ж рівноцінними партнерами.
Планую уроки так, щоб учні мали можливість самостійного пошуку у набутті нових знань. А за допомогою інноваційних методів вони формують уміння та навички класифікувати й узагальнювати матеріал, робити висновки, давати об'єктивні оцінки історичним подіям.
Одними із типів уроків, які сприяють активному засвоєнню знань є урок-семінар, урок-рольова гра, урок-подорож, урок-гра Що? Де? Коли?, урок-брейн-ринг, урок-вікторина, урок-КВК, міні-вистави та ін. Їх я в використовую у своїй роботі.
Так, урок за темою "Українські землі у другій половині ХVІІ століття" проводжу у формі КВК. Перед уроком за 2 тижні учні ознайомлюються з темою і отримують індивідуальні та групові завдання, а також отримують список літератури для вивчення. Учні класу поділяються на 2 команди. Обирають капітанів.
Етапи уроку:
1. Тестові завдання (додаток 1).
2. Письмові завдання командам (додаток 2).
3. Відгадування загадок (додаток 3).
4. Конкурс капітанів (додаток 4).
5. Конкурс полководців (додаток 5).
6. Підсумки.
Додаток 1
ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
1. Скільки козаків складали реєстр після Зборівської угоди?
2. Яку битву Б.Хмельницького порівнювали з битвою під Каннами?
3. Хто з сподвижників Б.Хмельницького не присягав на вірність російському цареві у 1654 р.?
4. З якого періоду Україна офіційно отримала назву Малоросія?
5. В якому році відбулася Конотопська битва?
6. Які козацькі Ради мали назву "чорних"?
7. Який зміст Андрусівського перемир'я?
8. Кого з гетьманів називали "сонце руїни"?
9. За якого гетьмана столицею став Батурин?
10. Які міста були козацькими столицями?
11. Хто з гетьманів прославив себе у битві під Хотином і був там тяжко поранений?
12. З якими країнами мав дипломатичні стосунки Б.Хмельницький.
13. Як виглядав прапор часів Війська Запорізького?
14. Який твір ХVІ століття називають Першокнигою?
Додаток 2
ПИСЬМОВІ ЗАВДАННЯ КОМАНДАМ
1. Довести, що Гадяцька унія була нереальним проектом.
2. Дати порівняльну характеристику Івана Сірка і Дмитра Дорошенка.
Додаток 3.
ВІДГАДУВАННЯ ЗАГАДОК
1. Студент, гетьман, чернець, в'язень. Це...
(Юрко Хмельницький)
2. За походженням німець, православний архімандрит, наглядач за написанням "Синопсису".
(Інокентій Гізель).
3. Турецький султан називав його шайтаном і у своєму наказі розпорядився молитися в мечетях за його загибель. Хто це?
(Іван Сірко)
4. Після складення булави був воєводою у В'ятці. Його правнучка Наталя Гончарова була дружиною О.Пушкіна.
(П.Дорошенко)
5. Один з відомих дослідників запорозького козацтва, зображений у ролі писаря на полотні Іллі Репіна "Запорожці пишуть листа турецькому султану".
(Д.Яворницький)
6. Цьому гетьману російський цар першому надав титул боярина.
(І.Брюховецький)
7. Батько і син були викладачами Острозької школи і видатними вченими.
(Малетій і Герасим Смотрицькі)
8. Літературну діяльність вів як поборник православ'я, 40 років прожив на Афонській горів в Греції.
(Іван Вишенський).
9. Молдаванин, митрополит України, засновник Києво-Могилянської академії.
(П.Могила)
Додаток 4
КОНКУРС КАПІТАНІВ
Завдання: за встановлений час написати назви творів, де висвітлюються сторінки козацької історії.
Додаток 5
КОНКУРС ПОЛКОВОДЦІВ
Завдання: Накреслити схему однієї з битв визвольної війни і розповісти про неї від імені полководця.
Як зазначав педагог-дослідник А.М. Алексюк, шлях до необхідного рівня мислення є запровадження в практику вивчення історії системи логічних завдань. У кожного учня є свої природні задатки і свої можливості для творчого розвитку. Тому добиваюся, щоб кожен учень досягав при навчанні максимум для нього можливого. В цьому велику роль відіграють логічні завдання, які я впроваджую через рольові ігри, нетрадиційні уроки, повторювально-узагальнюючі уроки та ін.
На уроках намагаюся створити такі ситуації, на яких учень зможе:
- захищати свою думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватися набутими знаннями;
- ставити питання вчителю, товаришам, з'ясовувати не зрозуміле, поглиблювати процес пізнання;
- рецензувати відповіді товаришів, інші види роботи, вносити корективи;
- допомагати товаришам у виконанні колективних та індивідуальних творчих робіт.
Викликають зацікавлення учнів, особливо в молодших класах. Такі форми роботи, як "Розумова розминка" "Що було, те було", "Темна конячка", "Детектив", "Плутанка" та ін. Умови таких прийомів та їх застосування викладені в методичних розробках уроків, які додаються.
Використання елементів гри підвищує пізнавальні інтереси учнів, розвиває історичне мислення, самостійність, колективізм, активізує пасивних.
Особливоактивним є вибір нових активних методів навчання історії в старших класах. Адже старшокласники - це сформовані (зі своїм типом мислення, бачення життя) особистості і для роботи з ними вже не підходять ті методи, які апробовані у середніх класах. Як свідчить особистий досвід, найефективніше перевірити знання фактів, понять, хронології вдається на уроці типу "Брейн-ринг".
Клас поділяється на дві команди по 6 учасників. Вони займають місце за столами з червоною і зеленою скатертинами. Вболівальники групуються навколо них. Час на обдування - 1 хв. Відповідає та команда, яка перша подала звуковий сигнал. Питання І та ІІ типу
Loading...

 
 

Цікаве