WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток емоційних здібностей учня - Реферат

Розвиток емоційних здібностей учня - Реферат

мають метр ? , але в мазурці акценти позначаються на третій долі такту, а у вальсі - на першій).
Коли учень навчиться на слух встановлювати назву танцю, слід приступати до визначення характеру п'єси. Найбільш постійним є характер польки. Вона завжди буває жвавою та веселою. Вальс може бути як повільний, так і швидкий. Для порівняння можна заграти вальс П. Чайковського з "Дитячого альбому" і вальс В. Косенка із збірника "24 дитячі п'єси". (приклад № 2, 3)
Від загального сприймання фактури ми добилися диференціації мелодії та супроводу, коли вивчали п'єси танцювального характеру. Тепер покажемо учневі, що акомпанемент може набрати значення мелодії і заграємо поліфонічну п'єсу з підголоском, а далі - мелодію підголоску. На прикладі канонупоказуємо, що ту ж саму мелодію можуть водночас співати два голоси і кожний вступає зі своїм співом по черзі. Пояснюємо, що такий стиль музичного письма називається поліфонією. Музичний матеріал найкраще вибирати із збірки поліфонічних п'єс за редакцією Ляховицької, де вміщено різноманітні як характером так і побудовою п'єси.
Якщо учень прослухавши пісню чи п'єсу, зможе розібратися в ній, коротко визначити зміну настроїв і характер закінчення, розглянути не складну форму, поділити п'єси на фрази, коли він помічає спосіб письма (поліфонія, голофонія) і деякі засоби виразності й робить це з зацікавленням, можна вважати, що робота з учнем дала добрі наслідки.
Технічні можливості учнів ІІІ - ІV класу ще досить обмежені, і його репертуар не може відповідати всім його душевним переживанням. Тому треба якнайбільше знайомити його з музичними творами різноманітного змісту, щоб він почав дивитися на життя нот крізь призму музики. Музика може збуджувати фантазію дитини, облагороджувати її почуття і сприяти формуванню певних рис характеру. Коли викладач вміло добере твори для свого учня, то може тим самим розвинути і загальний, і музичний світогляд. Для кращого розуміння твору виклад може дати учневі завдання прочитати відповідну художню літературу, чи подивитися картинки, скульптуру тощо. Ступінь музичного розвитку учня ІІІ - ІV класів ще не достатній для детального аналізу музичного твору. Учень може назвати елементи, якими виражені задум твору, і визначити який з них (мелодія, ритміка, гармоні тощо) є головним виразником настрою чи характером твору. Отже найкраще ознайомлення учня творами - показ цих творів. Наводимо приклад аналізу п'єси В. Косенка "Українська народна пісня" (приклад).№ 4
Характер пісні розповідний нагадує думи, настрій сумовитий.
Спосіб проробки: Виклад грає пісню і разом з учнем визначає її характер.
Вчитель пояснює, що дума - це пісня, яку співали кобзарі, граючи на бандурі. Викладач виясняє разом з учнем, що цей твір складається з двох частин - періодів, музичний матеріал повторюється з деякими змінами в другій частині (отже, це буде а - а1).
Після цього виникає питання чи фактура багатоголосна, чи мелодія подається з акомпанементом. Викладач разом з учнем визначає, що пісня має вступ з двох тактів, який нагадує звучання бандури, а в третьому такті починається мелодія пісні. Визначаємо в якому голосі подана мелодія, як звучить супровід. Коли учень вміє уважно слухати, він почує підголосок в лівій руці. Тут треба пояснити, що таке поліфонічне письмо з підголоском наслідує народний стиль хорового співу. Наказавши учневі слухати чи є в п'єсі інші інструментальні епізоди, що імітують звучання бандури, викладач ще раз переграє її. Учень почує наприкінці п'єси таку саму музику, як в початкових тактах, а іноді помітить, що між першою і другою фразою є також мелодія, що нагадує награванням бандуру. Треба також встановити що пісня має діапазон однієї октави, написана в стилі народної пісні, а це наводить на думку про її розповідний характер і нагадує спів кобзаря. Можна порекомендувати учневі прочитати вірш Т.Г. Шевченка. "Перебендя" та подивитися в музеї твори де зображені кобзарі.
Вже в молодших класах потрібно підготовлювати учнів до сприймання форми сонатного алегро та сонатного циклу взагалі.
Для показу добре виконати сонатини В. Моцарта, Л. Бетховена, Р. Шумана, деякі менш складні сонати Й. Гайдна та сучасних композиторів І. Берковича, О. Гедікс та ін.
Важливо розкрити тут суть головної та побічної п'єси, як вони пов'язані між собою та основні контрастності й у чому ця контрастність полягає (характер, тональність, ритмічна сторінка та ін.)
Треба показати учневі головну, побічну, зв'язуючу партію, коду. Слід звернути увагу й тонку схему сонатного алегро І-V-І. На ілюстраціях творів познайомимо учнів з тематичною роботою композитора. Покажемо як тема може змінювати свій характер, як внаслідок цього музика розвивається, набирає все нової виразності.
На прикладі сонатної форми видно як композитор досягає зміни настроїв через повторення теми. У поліфонії тема не змінюється. Натомість контрапункт надає темі все нового освітлення і таким способом композитор досягає зміни характеру музики. Можна на прикладах дати деякі відомості про форму твору, зокрема звернути увагу на його тематичну розробку. Діставши хорошу підготовку, учень зможе почути кількість голосів у поліфонічному творі, назвати регістри, в яких з'являється тема, розповісти про їх характер. Спочатку доцільно познайомити учня з поліфонічними творами, які мають програмні заголовки. Наприклад збірник поліфонічних п'єс на основі українських народних пісень у перекладі І. Берковича. Тут доступні і зрозумілі народні мелодії: "Ой літає соколонько", "За городом качки пливуть", "Хміль лугами" та ін. потім переходимо до малих прелюдій та інтенції Й. С. Баха, фуг М. Глінки і т.д. Така підготовка принесе учневі велику користь у вивченні більш складних поліфонічних творів і розвитку емоційного виконання творів різних жанрів.
Використана література.
1. Ветлугіна А. Музичний розвиток дитини - Київ: Музична Україна - 1978.
2. Теплов В. Психологія музичних здібностей: Педагогіка - 1981.
3. Субота М. Психологічні особливості емоційного сприймання музики молодшими школярами - Київ - 1993.
4. Науменко С. Дитина і світ музики. Київ: РМК - 1992.
5. Натансон В. Питання фортепіанної педагогіки. Москва 1963.
Loading...

 
 

Цікаве