WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток емоційних здібностей учня - Реферат

Розвиток емоційних здібностей учня - Реферат


Реферат
З педагогіки на тему:
"Розвиток емоційних здібностей учня".
"Розвиток емоційних здібностей учня".
Ставлення до мистецтва це - показник духовності людини. Тому з самого дитинства дітей потрібно вчити оволодівати духовним надбанням мистецтва, зокрема музичного, які є зосередженням емоцій1ного досвіду людства.
Музику справедливо називають мовою серця. Вона є одним з наймогутніших засобів спілкування і згуртування людей, утвердженням моральних ідеалів, формуванням естетичного ставлення до дійсності. Музика виховує культуру почуттів і є важливим засобом формуванням особистості.
Мистецтво - як форма відображення дійсності, поєднує в собі якості науково-поетичного мислення і образного бачення світу. Художні образи володіють певними особливостями, притаманними абстрактному мисленню і одночасно в конкретно-чуттєвій формі предметів і явищ.
Важлива умова гармонійного розвитку особливості - єдність формування емоційної та інтелектуальної сфер психіки дитини, єдність ефекту та інтелекту. Музичне формування - унікальний засіб формування цієї єдності тому, що вона має великий вплив не тільки на емоційний, але і пізнавальний розвиток дитини. Музика несе в собі великий світ ідей, думок, образів, а також море емоцій. Головною метою музичного виховання є закладання фундаменту музичної культури особистості, що досягається через виховання емоційної сфери.
Учні за період дитинства проходять довгий шлях свого розвитку. В галузі відчуттів і сприйняття розвиток іде від найпростішого розрізнення яскравих фарб, форм звуків до активного усвідомлення красивих, гармонійних сполучень, до диференціювання звуковисотних та ритмічних співвідношень у музиці, нюансів кольорової гами різноманітності форм, поетичного співзвуччя. Сприйняття музики як вид діяльності учнів являється одним із основних. Воно являє собою процес виникнення у слухачів музичного образу. Однією з найістотніших особливостей музичного образу програмної інструментальної музики є те, що він багатоскладовий. Він набуває вираженого значення завдяки єдності музичних і поза музичних компонентів. До останніх належить програма або назва твору програмної інструментальної музики.
Сприймання музики має свої специфічні особливості. Перша з них - емоційність.
Дитина, яка уважно слухає музичний твір не залишається байдужою. Під вплив прослуханого у неї виникають певні настрої і почуття. Друга - як відзначає відомий психолог Б. Теплов, музика - емоційне пізнання.
Якщо на перших уроках педагог домігся від учня загального охоплення змісту музики та півсвідомої, ще примітивної реакції на музику, то після цього він приступає до більш складної роботи - формування емоціональної вразливості дитини, як основи виконавського процесу. На початку можна вибрати пісні з текстом. Аналіз ведемо - від цілого до деталей.
Наприклад: пісня Лисички з дитячої опери М. Лисенка "Коза дереза".
Спочатку читаємо словесні тексти, підкреслюємо, що лисиці весело. Граємо і співаємо пісню. Пояснюємо, що музика написана в швидкому темпі, подібно до бігу лисички. Встановлюємо, що характер музики жвавий. Пояснюємо, що музика ділиться на фрази, як мова на речення. Даємо учневі завдання повторювати в думці тексти, а музику слухати і дати знак, коли музику слухати і дати знак, коли закінчиться перша, а потім друга фраза.
Для підписання виразності музики можна програти ще акомпанемент. Багато цікавих і легких для аналізу творів можна знайти в збірниках народних пісень наприклад, народна пісня "Бігло, бігло козенятко льодком". На початку неспокійний, пунктирний ритм в швидкому темпі імітує біг. Далі восьмі ноти з акцентами через рівні відрізку часу створюють враження навального тупоту ніг. Колискові "Котику сіренький", "Ой люлю, люлю", "Ой ну, коту, котечку". Все це прекрасний матеріал для занять. Після роботи над піснями з текстом можна приступити до аналізу п'єс з програмними назвами.
Наприклад "За метеликом" В. Косенка, з альбому 24 дитячі п'єси
надзвичайно динамічною передає рух. Кожна фраза закінчується зупинкою на квінті (ніби спіймали), а потім виразна пауза (нема метелика). Далі п'єса розвивається дуже жваво та закінчується радісною кодою ("все ж піймали").
Фраза закінчена квінтою може відображати також і політ метелика, який то рухає, то присідає на квітку; середня частина - втеча від погоні, а кода - пурхання та політ метелика, який визволився. Незмінним буде тільки бадьорий настрій, що створюється рухом і радісним закінченням.
Будь-які пояснення доцільні лише тоді, якщо вони викликають відповідне до змісту музики почуття; наприклад, не залежно від того, чи уявляємо собі, що дитина схопила метелика, чи те, що метелик втікає від погоні, - в нас буде почуття руху і веселого закінчення.
Всі пояснення потрібно найчастіше пов'язувати із звучанням музики і ілюструвати на інструменті. Наприклад, коли ми роз'яснюємо зміст п'єси "За метеликом" В. Косенка і називаємо її рухливою, а в середній частині - збудженою, тоді спочатку переграємо першу фразу і показуємо, як в ній згруповані перші такти по парі (два такти), - і музика повторюється, в середній частині іде групування по три такти, - ми відчуваємо сильний такт і поступово слабші два наступні такти. Такий розподіл тактів в цій частині дає можливість виразніше відчути, що ритм іде восьмими, а не четвертними (що природно в темпі presto).
Щоб на уроці не складними поясненнями вміло навести учня на відчуття розвитку музики, потрібно чимало працювати вдома над аналізом твору, над вивченням всіх елементів фактури як засобу виразності музики. Найкращим методом буде максимальний показ при економії словесних пояснень.
З музичного матеріалу, який ми вибираємо для занять з учнем, слід окремо виділити п'єси танцювального характеру. В цих п'єсах поряд з поняттям змісту і форми можна розвивати почуття ритму та метру. Ритмічний рисунок і акцентуація мають бути насамперед засвоєні слухом, бо ці два моменти визначають назву танцю. Знайомимо учня з метром шляхом тактування. Прослухавши ряд танцювальних п'єс, учень повинен навчитися виділяти на слух ритм і акцентуацію акомпанементу. Розподіл акцентів відіграє велику роль у визначенні танцю (наприклад, вальс і мазурка
Loading...

 
 

Цікаве