WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання фольклору у морально-естетичному вихованні школярів - Курсова робота

Використання фольклору у морально-естетичному вихованні школярів - Курсова робота

хоче.
І гуси вола з ніг звалять, як їх багато (а слона?).
Тут будуть доречними і створені дітьми малюнки, ілюстрації до прислів'їв або власних творів.
У мовленнєву практику першокласників термін "прислів'я" традиційно вводиться після читання спеціально дібраної або поміщеної у підручнику казки (оповідання) "Сім лозин", "Кіт і пес", "Котик і півник". Далі вчитель підсумовує:
- Так буває і в житті людей... В такому випадку так і говорять: "Щасливо там жити, де вміють дружити" ("Друг пізнається у біді" тощо). Подібний вислів, що узагальнює схожі ситуації в житті, називають прислів'ям. Прислів'я - це народна мудрість.
Але можна спробувати ввести в активний обіг поняття "прислів'я" й інакше. Наприклад, враховуючи попередній життєвий досвід дітей, записати на дошці кількаречень, серед яких будуть і давно відомі прислів'я: "Друг пізнається у біді", "Лише того можна назвати своїм справжнім товаришем, хто в горі буде поруч", "Найкраще кілька разів подумати, перевірити, а потім тільки виконувати завдання", "Сім разів відмір, один раз відріж" тощо.
Як бачимо, серед перелічених речень є і прислів'я, і їхні тлумачення, що полегшить учням з'ясувати суть жанру. Для цього можна скористатися наступними запитаннями:
- Які з висловів ви чули раніше? Від кого ви їх чули? Навіщо їх говорили? Можливо, хтось знає, як називаються такі речення? Як можна пояснити значення першого прислів'я? Відшукайте на дошці речення, що розкриває зміст цього прислів'я? Яке з цих двох висловлювань вам більше подобається? Чому? Доведіть. Коли ми можемо так сказати? Які ще прислів'я ви знаєте? Що, на вашу думку, таке прислів'я?
Таким чином досягнемо усвідомлення дітьми того, що прислів'я:
1) відомі давно;
2) за їх допомогою повчають;
3) це народна мудрість, виражена в короткій формі.
Але не всі прислів'я легко аналізуються і пояснюються дітьми. Тому для полегшення вивчення цих творів-мініатюр варто дотримуватися послідовності від простого до складного, від відомого до невідомого.
Прислів'я розподіляються за ступенем складності на три групи:
1) прислів'я з прямим значенням ("Без праці нe проживеш");
2) прислів'я з прямим і переносним значенням ("Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка, як добре робить");
3) інакомовлення, або прислів'я з переносним значенням ("Чути віз по гуркоту коліс").
Перша група найдоступніша для дитячого сприймання ("Зробив діло - гуляй сміло", "Громадою велику справу зробиш" тощо) завдяки тому, що в таких прислів'ях конкретне значення кожного слова допомагає пояснити значення усього вислову. Наприклад, школярі тлумачать "Добрі діти доброго слова послухають": "Гарна і розумна дитина послухається порад дорослих", або ж, дещо змістивши наголоси в прислів'ї, діти звертають увагу й на інше його трактування: "Хороше дитя послухає тільки добрі поради, а злих не виконуватиме". Учні схоплюють ще одну важливу ознаку прислів'їв: їх емоційну незабарвленість поза певною ситуацією використання. Конкретний зміст кожного такого твору-мініатюри розкривається тільки в ситуативному оточенні. Тут варто запропонувати школярам відшукати у своєму минулому досвіді події, що могли б спонукати до висловлення прис-лів'їв, або ж самостійно придумати їх.
Ця група прислів'їв виступає також ефективним засобом виховання моральних почуттів учнів на класних годинах, у бесідах, дискусіях для обговорення різноманітних вчинків чи людських вад.
Без праці не проживеш.
Більше роби, та менше говори.
Будь господарем своєму слову.
Книжку читай - розуму набирай.
Вчитися ніколи не пізно.
Друга група - прислів'я, в яких поєднується і пряме, і переносне значення. Вона не менш важлива, оскільки слугує містком від першої групи до інакомовлення ("Дерево видно за плодами, а людину - за її ділами", "Коня керують уздами, а людину словами" тощо).
Такі прислів'я особливих труднощів у тлумаченні не викликають - перша частина пояснює другу або навпаки. Але важливо обов'язково звернути дитячу увагу на влучно дібрані порівняння, наприклад, дерево - людина, плід - діло, кінь - людина, узда - слово.
Така робота не лишає школярів байдужими до влучних народних афоризмів, вони замислюються над їх значенням, дослуховуються до їх звучання.
Ці вислови пробуджують у дітей естетичні почуття, вчать розуміти виразність, образність рідної мови, готують до сприймання поезії.
Птиця створена для польоту, а людина - для роботи.
Добрий чоловік без роботи, що бджола без меду.
Від меча рана загоїться, а від лихого слова - ніколи.
Наука для людини, як сонце для життя.
Гарна птиця пером, а людина розумом.
Голова без розуму, що млин без води.
Поміч у свій час, що дощ у засуху.
Остання група прислів'їв - інакомовлення. Зовсім не дивно, що подеколи учні намагаються розгадати їх як загадки. Але на відміну від загадки, де потрібно відшукати зашифрований предмет (явище), в прислів'ях криється характеристика певної ситуації, яка легко виявляється в конкретних умовах, де розтлумачує події і вчинки. Саме тому метафоричні прислів'я найліпше вводити в активний мовленнєвий запас дітей, "прив'язуючи" до певної ситуації. Можливі два шляхи накопичення прислів'їв:
1) природний - від ситуації до прислів'я;
2) творчий - від прислів'я до ситуації. Перший недаремно названо природним. Як відомо, прислів'я виникали або спонтанно, як оцінка чи дотепна характеристика ситуації, якихось рис вдачі (наприклад, хвалькові говорили: "На небі чути, як мухи кашляють", байдужому казали: "Байдуже ракові, в якім горшку його варять" тощо), або були засновані на довгих спостереженнях. Наприклад, побачила давня людина камінець, придивилась до нього уважніше, порівняла з рослинами - росте без корінця. Оформилась думка: "Камінь росте без коріння". Поступово мудрець помітив, що безпритульний камінець схожий на позбавлену захисту людину. Так з'явилось переносне значення цього речення, яке тепер стало прислів'ям УЧНІ значення цього вислову здатні осягнути після прочитання притчі "Корінь життя" [Паламарчук О., Скрипченко Н.Ф., Савченко О.Я., Волошина Н.Й. Читанка 3(4). - К.: Освіта, 1993. - С. 15-16], "Плакучий бук" [А.Хорунжий] [Там само. - С. 32-34].
Спосіб утворення інакомовностей можна показати під час вивчення байок А.Глібова. Мораль байки схожа до прислів'їв своєю лаконічністю, виразністю узагальнень. Вона так само виводиться з конкретних фактів, свідком яких неначе був байкар. ("...Що, братику, посіяв, те й пожни!", "... Дурне безладдя лихо діє", "На, небоже, те, що мені не гоже" та багато інших). Дітям також буде цікаво дізнатись, що прислів'я іноді виникали з казок ("Битий небитого везе" тощо).
Вивчення прислів'їв продовжується підбором до сюжетних малюнків,
Loading...

 
 

Цікаве