WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання фольклору у морально-естетичному вихованні школярів - Курсова робота

Використання фольклору у морально-естетичному вихованні школярів - Курсова робота

заєць".
1. Після прочитання казки дітям пропонуються запитання, які допоможуть розкрити моральне навантаження казки.
- Яке правило спілкування порушили їжачок і заєць?
- Як повівся зайчик?
- Чому поведінку зайчика не можна назвати культурною?
- Які почуття викликала в тебе поведінка зайчика?
- Чому їжачок та його жінка змогли перемогти?
- Що трапилось із зайчиком?
- Чому він був покараний?
- Які почуття викликала в тебе поведінка їжака та його дружини?
2. Добір прислів'їв, які відображають головну думку казки. Якщо діти знають недостатню кількість прислів'їв, товчитель пропонує вибрати з тих, що записані на дошці.
3. Тестування.
а) Зайчик, зустрівши їжака:
- привітався з ним;
- почав насміхатися над їжачком;
- пригостив їжачка капустою.
б) їжачок придумав, як перемогти зайця, тому що був:
- сильний;
- кмітливий;
- хитрий.
в) їжачок та його жінка перемогли, бо були:
- дружні;
- хоробрі;
- сміливі.
г) Зайця провчили, бо він:
- повільно бігав;
- був не кмітливим.
д) Яке правило порушив заєць:
- не можна вихвалятися;
- не можна насміхатися з іншого;
- не можна брати чужі речі.
4. Складання продовження казки.
- Що було далі? Чи розумів заєць, чому його провчили?
- Могли б заєць і їжак потоваришувати? Скласти продовження казки, де їжачок і заєць помирились. Показати, як вони це зроблять. Для цьо-го необхідно скласти діалог між їжачком і зайчиком з використанням ввічливих слів або мирилок.
5. Складання казки "навпаки".
- Що б могло відбутися у казці, якби з моменту зустрічі зайчик і їжачок поводилися культурно.
6. Гра-інсценізація: казка "навпаки".
Таку інсценізацію необхідно підготувати заздалегідь. Бажано, щоб вона містила вправу, яку на уроці можуть повторити інші учні. Діти отримують завдання додому: скласти аналогічну казку.
Продовжувати працювати над правилами культурної поведінки, а саме, над правилами спілкування з товаришами, можна також і на уроках фізкультури або під час прогулянок у групі подовженого дня. Для цього слід використовувати українські народні ігри. Вчитель має керувати грою таким чином, щоб вона . сприяла розширенню та накопиченню досвіду про форми та способи культурної поведінки під час спілкування з товаришами, про наслідки порушень певних правил, встановлених громадою (в даному ви-падку правила гри), виробляти звичку дотримуватися норм, що висуваються перед учнями. Організацію та керівництво грою можна умовно поділити на етапи:
І. Підготовка до гри.
1. Вчитель ознайомлює дітей з правилами та змістом гри. Обговорюються умови, за яких гра буде цікавою.
Умови (або правила) гри:
o Всі учасники дотримуватимуться правил.
o Команда буде дружною та дисциплінованою (якщо гра командна).
o У грі мають брати участь всі.
o Не можна насміхатися з невдач інших.
Кожну з умов учитель підкріплює прислів'ям:
Дружні сороки орла, заклюють.
Не смійся з іншого, щоб тобі не було того.
Добре роби - добре й буде.
2. Вивчення лічилок та мирилок.
Учитель пояснює, що для визначення ведучого можна використовувати лічилки. Це запобігає виникненню сварок.
Котилася торба
З великого горба,
А в тій торбі
Хліб, паляниця,
Кому доведеться -
Той буде жмуриться.
Вийшов зайчик погулять -
Раз, два, три, чотири, п'ять,
Як нам бути, що зробити -
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувать:
Раз, два, три, чотири, п'ять.
Мирилки вивчаються з дітьми для створення необхідного емоційного настрою, а також для набуття вміння миритися. Це зумовлено віковими особливостями молодших школярів, які часто сваряться, не вміючи поступатись один одному, а посварившись - не знають, як помиритися.
Мир - миром,
Пироги з сиром,
Варенички в маслі,
Ми дружечки красні.
Поцілуймося!
II. Проведення гри.
Вчитель стежить за чітким виконанням правил гри. При порушенні останніх гра припиняється, проводиться аналіз порушення, з'ясовується, як потрібно діяти, гра продовжується далі.
III. Аналіз гри.
Аналізується хід гри в цілому. Обов'язково визначається; чи цікаво було грати? Що вдалося і чому? Що не вдалося (або чому програли)? Чому не вдалося?
Під час з'ясування цих питань учитель звертає увагу не на те, хто саме винен, а чому гра не вдалася, або була не цікавою. Кожну відповідь учні підкріплюють прислів'ями.
Ми з досвіду переконалися, що використання фольклору як засобу виховання учнів початкових класів дає змогу впливати на інтелектуальну, емоційну, практично-діяльнісну сфери особистості дитини, що у свою чергу сприяє формуванню культури поведінки.
2.3. Виховання усвідомлення краси слова засобами усної народної творчості.
Пригадаймо, як у давнину виховували І навчали дітей. За важкою роботою не було зайвої хвилину часу, щоб довго і докладно пояснювати правила поведінки. Тут на допомогу приходили маленькі прислів'я, ті ж правила, але подані з гумором, з долею іронії, до того ж мелодійні й легко запам'ятовувані. Вечорами вже сама молодь, збираючись, обмінювалась дотепами, жартами, перенизувала ними розповіді, ігри.
Та й зараз важко уявити собі хоч один підручник рідної мови або читання без прислів'їв. У цих витворах мистецтва прихована не лише мудрість, вивірена сотнями поколінь, багатовікові роздуми і спостереження, піклування про людей та взаємини між ними, а й чарівна привабливість рідної мови, поетичний геній народу.
Прикро те, що хоча в навчальних посібниках і відведено чимало місця цим творам-мініатюрам, та часто-густо вони просто нехтуються вчителем (він обмежується одним запитанням: "Що означ не це прислів'я?"). Ось тут і виникає суперечність, коли, з одного боку, існує незліченна кількість прислів'їв, а з іншого - діти мало обізнані як із жанром, так і з його зразками. І нерідко наприкінці 2 класу учні не можуть пояснити зміст багатьох прислів'їв.
Щоправда, такою ситуацією гріх не скористатися для розвитку дитячої фантазії, але все-таки на початку 1 класу, коли школярі ще не ознайомлені зі специфікою жанру, вони кожне прислів'я сприймають буквально. І скільки б учитель не говорив: "Під лежачий камінь вода не тече", учні дивитимуться на нього здивованими очима. Водночас таке нерозуміння породжує бажання розібратися, розв'язати проблему. Варто спробувати складати разом з дітьми казки, оповідання, різні фантастичні твори, нісенітниці, виходячи з тексту прислів'їв, наприклад, таких:
Пішов кіт спати, а миші танцювати.
Мертвого лева і заєць скубне (а раптом лев оживе?).
Любить кіт рибку, та в воду лізти не
Loading...

 
 

Цікаве