WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Роль, місце і форма шкільного краєзнавства в естетичному вихованні учнів. - Реферат

Роль, місце і форма шкільного краєзнавства в естетичному вихованні учнів. - Реферат

навчанні.
Висновок.
1. Краєзнавство допомагає вчителі у формуванні учнів розумінь і почуттів, і в першу чергу, розуміння до свого народу, рідного краю, побачити оточуючий світ таким, який він є насправді, паростки нового, паростки майбутнього.
2. Краєзнавство допомагає виховувати в учнів велике громадянське почуття, любов до рідного краю, повагу до традиції земляків, до історичних пам'яток, пам'ять про героїв.
Враховуючи пізнавальне і виховне значення краєзнавства, в школах потрібно проводити краєзнавчу роботу по здійсненню і оформленню шкільної і позашкільної роботи місцевих матеріалів.
Використання краєзнавчого матеріалу у навчально-виховному процесі сучасної початкової школи.
Аналіз дидактичної, психологічної і методичної літератури з проблемами зародження і становлення краєзнавства дозволяє стверджувати, що шкільне краєзнавство пройшло неоднозначний шлях свого розвитку.
Важливою державною справою краєзнавство стає у сучасних умовах розбудови української держав, коли йому належать відповідальні функції із суто навчальними - відродження духовності формування національної самосвідомості нашого народу.
Знання людиною свого родоводу, історії, свого народу - це такий компонент цивілізації, який і робить людину власне людиною, тому саме краєзнавству в наш час належить важлива роль у вихованні учнів. Активна робота школярів у краєзнавчій роботі сприяє і духовному розвитку, формуванню інтелектуального потенціалу України. вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання краєзнавчого матеріалу на уроках у початковій школі є добір змісту матеріалу за сукупністю таких критеріїв як: науковість, доступність, багатофункціональність, емоційна насиченість та особиста значимість.
Згідно з ними краєзнавчий матеріал, який вчитель планує використати на уроці, має бути: науково-дослідним, перевіреним за кількома джерелами; доступним для розуміння його молодшими школярами, не переобтяжений зайвою, занадто детальною інформацією; співвідноситись із основним програмовим матеріалом, не затіняючи основного, а навпаки, надаючи йому конкретності та виразності; емоційно-насиченим, спрямованим на формування в учнів емоційно-позитивного ставлення до рідної природи, праці людей, до свого живого. Так, наприклад, добираючи краєзнавчий матеріал до уроку природознавства (2 клас) на тему "Тварини лісу", учителю потрібно подбати не лише про достатню кількість пізнавальної інформації, про місце цих тварин, їх зовнішній вигляд, спосіб життя, а й навести яскраві приклади гуманного ставлення до них, використовуючи вирізки з місцевої періодики, повідомлення лісників, місцевого радіо. Організована таким чином пізнавальна діяльність не лише розширює краєзнавчий кругозір учнів, а й виховує бажання у них зберігати й охороняти рідну природу.
У процесі добору краєзнавчого матеріалу важливими критеріями є також його особиста значимість для учнів. Реалізація цієї вимоги забезпечується кількома шляхами; зокрема, залученням учнів до добору краєзнавчого матеріалу до уроку. Так, учні можуть робити (за власним вибором) невеликі повідомлення про місцеві рослини, тварини: добирати ілюстрації, виготовляти малюнки. Ще один шлях - вільний вибір учнями краєзнавчих об'єктів для спостережень з наступним обговоренням у класі їх результатів, врахуванням вчителем змісту і обсягу пізнавальних інтересів учнів.
Ефективність цього процесу значно зросте, якщо краєзнавчий матеріал використовується систематично та цілеспрямовано, з урахуванням його багатофункціональності.
Систематичність використання краєзнавчого матеріалу забезпечується його регулярним застосуванням на багатьох уроках з різних предметів (природознавства, народознавства, читання і т.д.) Причому, краєзнавчі відомості, що опрацьовуються, мають бути не уривчасті й розрізані, а впорядковані в певну, логічно-побудовану завершену систему. Тобто починаючи навчальний рік учитель має чітко визначити обсяг краєзнавчих знань та вмінь, які необхідно засвоїти учням.
Цілеспрямованість процесу використання краєзнавчого матеріалу означає підпорядкування його меті уроку (навчальній, виховальній, розвивальній). При цьому потрібно виходити із багатофункціональності краєзнавчих відомостей, зумовленою специфікою їх змісту та різнопланових пізнавально-виховними навантаженням. Так, краєзнавчий матеріал, залучений до уроку, може використовуватись для ілюстрації та різнопланових пізнавально-виховним навантаженням. Так, краєзнавчий матеріал залучений до уроку, може використовуватися для ілюстрації та конкретизації основного програмового матеріалу; збудження інтересу учнів до нової теми; перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу; розвитку самостійності учнів, підвищення їх активності; зв'язку навчання з життям.
Поряд із навчальною, краєзнавчий матеріал виконує виховну та розвивальну функції, тобто він сприяє вихованню в учнів любові до рідного краю, відповідального, гуманного ставлення до природи і праці людей. Розливальна функція краєзнавчого матеріалу полягає в стимулюванні та розвитку пізнавальних, психічних процесів учнів, їх мови, спостережливості.
Використання краєзнавчого матеріалу в початковій школі залежить і від віку учнів та їх інтелектуального розвитку. Так у першому касі основна роль у цьому процесі надається вчителю. Він добирає місцевий матеріал, сам його розповідає, зачитує цікаві відомості, показує ілюстрації. Чим дорослішим стають діти, тим активнішою має бути їхня краєзнавча діяльність. Учитель може доручати учням 2-го та 3-го класів добирати цікавий матеріал до тієї чи іншої теми, що буде вивчатися виступати з короткими повідомленнями перед учнями.
Цікавою формою краєзнавчої роботи є оформлення учнями невеликих рефератів на краєзнавчу тему, підготовлених за власним бажанням. Широко слід практикувати створення учнями малюнків на краєзнавчу тематику, складання власних тематичних альбомів "Наш край", які є опорою для проведення відповідних уроків. Так завдання краєзнавчого змісту розвивають творчість, активність, самостійність учнів та сприяють формуванню у них стійкого інтересу до вивчення свого краю. Організовуючи засвоєння краєзнавчого матеріалу,можна використовувати різноманітні методи та прийоми навчання. До них належать: розповідь учителя про рідний край, бесіда побудована на краєзнавчій основі, читання краєзнавчої літератури, спостереження над об'єктами рідної природи, які проводять молодші школярі; сприймання ілюстративного та натурального наочного краєзнавчого матеріалу.
Вибираючи способи опрацювання краєзнавчого матеріалу, вчитель має продумати і його місце в структурі уроку. Місцевий матеріал може успішно використовувати на різних етапах уроку. Іноді доцільно за допомогою краєзнавчих відомостей здійснити закріплення та поглиблення природничих понять, сформованих на уроці.
На етапі перевірки знань, здобутих на попередньому уроці, реалізується не лише контрольна, а й пізнавальна функція, стимулюючи тим самим увагу й активність учнів, завдяки використання краєзнавчого матеріалу. Наприклад, перевіряючи матеріал за темою "Ріки" (2-й клас, природознавство), вчитель може запропонувати учневі розповісти про будову річки (на основі місцевої річки, намалювати на дошці схему річки, показати її на карті).
Залучений до уроку краєзнавчий матеріал може використовуватися для актуалізації знань учнів, їх чуттєвого досвіду; ілюстрації і конкретизації основних програмних положень уроку; збудження інтересу учнів до нової теми; формування на його основі нових понять, уявлень; закріплення і систематизація вивченого матеріалу; перевірки міцності і усвідомленості знань учнів; урізноманітнення та диференціації домашньої
Самостійної роботи; здійснення зв'язку навчання з життям; розширення краєзнавчого кругозору
Loading...

 
 

Цікаве