WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Характеристика методів тестування та бесіди - Реферат

Характеристика методів тестування та бесіди - Реферат


Реферат з педагогіки
Характеристика методів тестування та бесіди.
1. Метод бесіди - джерело і спосіб пізнавання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами, яких дослідник вивчає в природних умовах. Щоб вона була результативною, необхідно мати її план, основні і додаткові запитання, створити сприятливу атмосферу для відвертого обміну думками, врахувати індивідуальні особливості співбесідника; виявити педагогічний такт, уміти запропонувати бесіду. Отримані результати бесіди доцільно порівняти інформацією про особистість, отриманою за допомогою інших методів. Різновид бесіди - інтерв'ю. На відміну від бесіди, яку проводять у природній, невимушеній обстановці під час інтерв'ю, дослідник становить наперед визначені запитання у певній послідовності й записує відповіді співбесідника.
Тестування - метод діагностики із застосуванням стандартизованих запитань та завдань, що мають певну шкалу знань. До нього вдаються для стандартизованого визначення індивідуальних відомостей особистості. Тестові методи використовують у трьох сферах:
1. в освіті;
2. при виборі професії та професійній підготовці;
3. при психологічному консультуванні й психотерапії.
За функціональною ознакою розрізняють: тести інтелекту; тести креативності; тести досягнень; тести особистості; проективні тести.
Назвіть основні форми теоретичної підготовки у професійно-технічних навчальних закладах.
2. Основний документ обліку навчань роботи в ПТУ є журнал теоретичного і виробничого навчання вони мають установчу форму і в них викладені та здійсненні облік успішності, поведінки учня, відвідування ними занять та виконання ними навчальної програми.
Основні форми теоретичної підготовки є різні типи уроків, лекцій, теоретичні семінари, збори.
Лекція: композиційна побудова лекції, переконливість доказів і аргументів, жива, емоційна мова вчителя, його власна оцінка подій, фактів, явищ, використання різних прийомів для підтримання уваги учнів.
Семінарські заняття їх поділяють на підготовчі, власне семінарські заняття між предметні семінари - конференції.
У чому суть виховно та розвиваючої функції навчання.
3.Виховний характер навчання - об'єктивна закономірність, що виявляється в усі епохи. Водночас виховуючий характер навчання - важлива функція діяльності вчителя, який виховує підростаюче покоління насамперед у процесі навчання зрозуміло, що процес навчання передусім сприяє формуванню наукового світогляду учнів на основі засвоєння системи наукових знань про природу, суспільство і людину, вихованню відповідного ставлення до життя і до самих себе. Формування наукового світогляду є підґрунтям для виховання моральних, трудових, естетичних і фізичних якостей особистості. Реалізація освітньої , розвиваючої та виховної функції залежить від таких чинників: використання змісту навчального матеріалу, добору форм, методів і прийомів навчання, забезпечення порядку і дисципліни на уроці, використання оцінок; особи вчителя, його поведінки, ставлення до учнів.
Передбачає розвиток учнів у процесі навчання. Розвиваюче навчання сприяє розвиткові мислення формуванню волі і емоційно-почуттєвої сфери, навчальних інтересів, мотивів і здібностей. Передусім слід розвивати мислення учнів на основі загально-розумових дій і операцій. Учні загальноосвітньої школи мають навчатися: структурування, систематизації, конкретизації, варіювання, доведення, робити висновки, пояснення, класифікації аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення. Під час навчального процесу вчитель сприяє розвиткові в учнів волі та наполегливості, розвиває їхні емоції.
4. Дайте визначення поняття навчальний план та навчальна програма.
Навчальний план - це документ, що визначає склад навчальних предметів, які вивчаються в даному закладі, їх розподіл тижневу й річну кількість годин, що відводиться на кожний навчальний предмет, і, в зв'язку з цим, структуру навчального року.
У навчальних планах усіх типів шкіл, в яких враховано вітчизняний, зарубіжний досвід і результати наукових експериментів в Україні, нині виділено два компоненти: державний і шкільний.
Державний компонент забезпечує необхідний для кожного учня обсяг і рівень знань, умінь і навичок.
Він включає мовно-літературну освіту, математику, основи інформатики, суспільні предмети, географію, природні дисципліни, естетичні предмети, фізичну культуру і допризовну підготовку юнаків.
Шкільний компонент відбирає факультативи з окремих предметів, дисциплін спеціалізації. Відповідно до Закону України "Про освіту" сюди належать і мова національності - польська, чеська, грецька. Типові навчальні плани встановлюють сумарне граматично допустиме навчальне навантаження учнів, тобто кількість навчальних годин на рік: 1-2 класи - 700, 3-4 класи - 790, 5 клас - 860, 6-7 - 890, 8-9 класи 950, 10-12 класи - 1030 годин. Тривалість навчального року в загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня не може бути меншою 175 робочих днів; ІІ-ІІІ ступенів - 190 робочих днів без урахування часу на складанні іспитів, тривалість яких не повинна перевищувати трьох тижнів. Тривалість канікул у загальноосвітніх закладах упродовж навчального року може бути меншою 30 календарних днів.
Вимоги до навчального плану: забезпечити всебічного розвитку особистості школяра, забезпечення потреб суспільства на даному етапі, врахування рівня розвитку науки, врахування рівня розвитку науки, врахування рівня розвитку учнів, їх потреб інтересів, врахування національних особливостей України регіону.
Навчальна програма - документ, що визначає зміст і обсяг знань з кожного навчального предмета, умінь і навичок, які підлягають засвоєнню, зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання.
Вимоги до навчальних програм, високий науковий рівень з врахуванням досягнень науково-технічного прогресу; виховний потенціал; генералізація навчального матеріалу на основі фундаментальних положень сучасної науки, групування його навколо провідних ідей і наукових теорій; розвантаження програм від надто ускладненого і другорядного матеріалу і реалізація ідеї взаємозв'язку науки, практики і виробництва; формування умінь і навичок учнів з кожного предмета.
5. Реорганізація змісту освіти в руслі сучасних освітніх умов.
Зміст освіти - система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці. Відповідно до Закону України "Про освіту" система освіти в сучасній Україні складається з таких ланок: дошкільна освіта; загально-технічна освіта; позашкільна освіта; післядипломна освіта; аспірантура; докторантура; самоосвіта. Постановлено й відповідні рівні, початкова освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта. До освітньо-кваліфікаційних рівнів віднесено такі: кваліфікований робітник,молодший спеціаліст, бакалавр спеціаліст, магістр. Зважаючи на завдання всебічного розвитку особливості й потребу вдосконалення освіти в сучасній школі, у процесі формування змісту освіти виходять з того, що загальна освіта покликана давати знання, що сприяють розвитку мислення і знання, потрібні для життя, які можна застосувати у практичній трудовій діяльності школи набуває оновлення її змісту відповідно до прийнятих державних документів про школу і державний стандарт освіти.
6. Поясніть закономірність навчання.
Виховний і розвиваючий характер навчання.
Закономірність навчання - стійкі педагогічні явища, які базуються на повторюваності фактів, навчальних дій і є теоретичною основою принципів навчання.
Взаємозалежність процесів навчання освіти, виховання, розвитку особистості. Вона матеріалізується через уміння організовувати навчальний процес на засадах гуманітаризму з урахуванням свідомості дисципліни учня, формування позитивних його якостей, словом і властивим прикладом індивідуальний підхід до кожного учня на основі його інтересів, зацікавленості щодо отримання знань, розвитку творчих здібностей.
6.2. В залежності процесу навчання від вікових і реальних можливостей учнів.
Процес навчання залежить вікових і реальних навчальних можливостей учнів. Його зміст і методи визначають передусім з огляду на вікові особливості дітей.
Реальні навчальні можливості учнів зумовлені рівнем розвитку інтелектуальної, емоційної та вольової сфер, знань і вмінь, навичок до навчання, ставленням до навчання, фізичним станом і працездатністю. Свідчення цього - у школі різні діти вчаться по-різному.
7. Суть принципу систематичності, принципу свідомості і активності навчання.
Дидактика - це галузь педагогіки, яка розробляє теорію освіти і навчання у процесі навчання. Викликає інтерес в дидактичному плані розробка німецьким педагогом Й. Гербартом проблеми виховую чого навчання, в процесі якого виникають різні інтереси учнів.
Навчання як один з видів людської діяльності складається з двох взаємозв'язаних процесів - викладання й учнів.
Викладання - діяльність учителя в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями пізнавального завдання, повідомлені нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництва роботою учнів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якостей знань, уміння та навичок.
Уміння - здатність на належному рівні виконувати певні дії, заснована на доцільному використанні людиною знань і навичок.
Навичка - психічне новоутворення завдяки якому індивід спроможний виконувати певну дію раціонально, точно і швидко, без зайвих затрат фізичної та нервової психічної енергії.
Loading...

 
 

Цікаве