WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток особистості дитини засобами мистецтва - Реферат

Розвиток особистості дитини засобами мистецтва - Реферат

художньої культури як невід'ємної частини духовної культури", а також розробили ряд конструктивних і методичних прийомів в формуванні через світ емоційних ставлень морально-естетичного ідеалу людини.
По-перше, це - захоплення мистецтвом. Поза цим захопленням насолода його творіннями не може не тільки бути сформована потреба постійного (на все життя) спілкування з ним, але й не може взагалі відбуватися справжнього спілкування з мистецтвом. В противному випадку спілкування чисто формальне, фіктивне, "для протоколу". По-друге, це - художній розвиток (культура). Це завдання складається з трьох елементів: суть, зміст мистецтва; мова мистецтва; творчість.
Суть, зміст мистецтва - це, власне, ті життєві проблеми, ради розв'язання яких і існує мистецтво. Саме тут стверджується в особистості уявлення про характер ставлення до всяких явищ життя.
Через мистецтво і усвідомлюється це ставлення, відбувається і передача знань наступним поколінням, формування традиції ставлення. І це неможливо зробити іншими шляхами, оскільки це ставлення завжди єдність почуттів і знань, а подібна єдність можлива лише в мистецтві, в його образній, емоційній формі пізнання. Формула, навіть найкраща, не може передати почуття її творця. Суть мистецтва можна визначити як морально-естетичну позицію часу, середовища, виражені особистістю художника в творі мистецтва.
Ми рахуємо це завдання основним, провідним в триєдності елементів художньо-творчого розвитку. Для інших елементів - мова мистецтва і творчість - забезпечуючі. Не розв'язавши даного завдання, втрачаєтьсясмисл розв'язування і інших. Сприймаючи лише професійну інформацію, тобто не пізнаючи суті мистецтва, людина не сформується як спадкоємець емоційно-морального, соціального досвіду мистецтва. За допомогою певних етапів (уроки, чверті, роки навчання) передбачали розв'язування цієї проблеми. При чому будували уроки так, щоб навіть недосвідчений педагог через характер матеріалу, послідовність завдань був поставлений в умови необхідності розв'язати центральну проблему. Саме для виконання цього завдання ми "змінили" і предмет вивчення. Не навички, не історія мистецтва були для нас предметом вивчення. Вони - лише засоби. Предмет вивчення - зв'язок мистецтва з життям людини. Вся структура і виділення трьох форм художньої діяльності - підпорядкована цьому. Підпорядкована цій меті і методика з її активізацією ігрових моментів, створенням ситуацій уподібнення, з її діалогом учителя і учнів, доступністю засобів і матеріалів. Створення атмосфери радості, насолоди процесом сприймання і творення мистецтва.
Що ж формується в душі, в особистості дитини в результаті виконання цього завдання? Здатність сприймати суттєву інформацію мистецтва? Так. Але не тільки. Через пізнання суті, змісту мистецтва в душі дитини поступово формується морально-естетична позиція ставлення до всіх явищ життя - до природи, праці, любові, дружби. Морально-естетична позиція завжди неабстрактна, це перш за все соціальна позиція. Мета - тактовне, тонке проникнення наших переконань через мистецтво в глибину особистості дитини, через її почуття - її захоплення, радість, ненависть, зневагу - в свідомість!
Мова мистецтва - це образна будова, через яку художник виражає, а глядач сприймає зміст твору. Проте мова мистецтва - це не просто його зображувальні засоби (хоч вони часто ототожнюються з мовою). Мова - це сама образна будова твору, система, структура, метод використовування цих засобів. Ми будували уявлення дітей про засоби мистецтва, зв'язуючи їх з уявленням про роль цих засобів у мові, образній будові мистецтва. Ми дали чітке розуміння: всі засоби мистецтва - засоби вираження художнього образу. Людина зображує, будує і прикрашає не заради цього, а лише заради вираження свого ставлення до об'єкту, до життя.
Третій елемент - творчість. Без неї неможливо, немислимо суті мистецтва злитися з його мовою і вилитися в живий твір мистецтва. Розвинені творчі здібності необхідні і при створенні твору мистецтва, і при його сприйманні. Саме тому в процесі роботи з творами мистецтва ми шукали шляхи формування в учнів здібностей до творчості.
Творчість в мистецтві складна і багатопланова, тому треба розвивати такі ж творчі можливості людини. Саме ця здібність передбачає наявність двох елементів: здібність накопичувати, засвоювати багаж знань, і здібність порушувати стереотип, що вже склався, готовність робити крок в незвідане. Породжена накопиченим досвідом і розвиненою фантазією творча здібність передбачає гостру уяву, здібність незрозумілу, абстрактну ідею, почуття, думку уявити, ніби побачити, "внутрішнім зором" її вже здійсненою, реальною. Наступний крок - її реальне здійснення можливе лише як наслідок уяви в свідомості, уяви, яку породила фантазія на основі досвіду.
Всі ці елементи можна було б розглянути більш детально, це фактично три групи елементів: наприклад, в творчість входить її провідний елемент - фантазія, інтуїція, уява, допитливість і ні. Але важливо, щоб у розвитку особистості всі елементи були присутні.
Характерно, що сформована радість творчої праці переносилась учнями на всі інші заняття. І немає в школі іншого предмета, який дав би дитині таке широке поле для творчого переломлення своїх вражень і уявлень, яке дає їй зображувальне мистецтво з самих перших кроків, з першого класу.
Учити творчості можна лише по-творчому, захоплюючись і захоплювати дитину мистецтвом.

 
 

Цікаве

Загрузка...