WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Компаративістика в школі - cтруктурні паралелі: Генрік Ібсен (\"Ляльковий дім\") - Іван Франко (\"Для домашнього огнища\") - Реферат

Компаративістика в школі - cтруктурні паралелі: Генрік Ібсен (\"Ляльковий дім\") - Іван Франко (\"Для домашнього огнища\") - Реферат

простір: радісна атмосфера повернення до коханої дружини і дітей після п'ятирічного перебування на війні змінюється для Ангаровича почуттям тривоги. По-друге, відштовхуючись від згадки про сон (меблі), Антон зверне увагу на зовсім нову, незнайому обстановку в квартирі, і в його думки закрадеться підозра.
Амплітуда простору переживання у Франка більша, ніж у Ібсена, але вихідні ситуації дуже подібні. В обох творах молоді, вродливі героїні, веселі за вдачею, щасливі чоловіки, на перший (або швидше зовнішній) погляд усе дуже добре, а передбачається, що буде ще краще (Хельмер стане директором банку, Ангарович авансуватиме на майора) - всі матеріальні проблеми розв'яжуться. Однак з самого початку в окремих репліках чи деталях автори закладають ледь уловимий дисонанс, в безжурність закрадається відчуття несподіваного лиха.
У творі Ібсена таємниця Нори одразу стає відомою: вісім років тому вона, щоб урятувати своєму чоловікові життя,потай від нього позичила велику суму грошей і сподівається найближчим часом виплатити борг. Подальші події
й розповіді Крогстада та Лінне про їхнє власне минуле, розмова Нори з Крогстадом прояснюють певні суттєві o деталі, зокрема те, що, позичаючи гроші, Нора підробила підпис батька. Так Ібсен додає нові й нові штрихи до портретів героїв і заодно до характеристики соціально-історичного часу (жінка не має права підписати боргове зобов'язання, не має свого ключа до поштової скриньки).
У,атворі Франка все складніше, тому що в ньому діють, поряд з іншими, структурні принципи детективного жанру. У першій розмові .Анелі з Юлією Франко репліками, портретом Юлії, телеграмою лише натякає на якусь їхню спільну нечисту справу. Далі щось частково прояснюється, але таємне та інтригуюче залишається.
В обох творах існування таємниці та загроза її розкриття зумовлюють виникнення для всіх персонажів ситуації випробування. Перша її стадія - очікування. Навперемінна поява надії, що можна розквитатися з минулим, - і втрата її, наростання тривоги, одчайдушні зусилля перешкодити чоловікові (Нора -Торвальду, Анеля - Антону) узнати правду. Провини жінок у Ібсена і Франка різного морального і суспільного рівня, тому і час очікування набуває різної напруги.
Нора дуже боїться, хоч відганяє і приховує свій страх, шукає виходу, сподівається, що все минеться. Коли лист Крогстада вже лежить у поштовій скриньці, вона пробує відкрити її шпилькою, намагається відтягнути розв'язку, просить чоловіка не займатись справами у свята. Проте в очікуванні Нори є певна амбівалентність, яка випливає з її, може, не усвідомленої, але сильної потреби глибшого взаєморозуміння та щирості в сім'ї. Це надія: коли чоловік довідається, що вона вчинила, аби врятувати йому життя, він зрозуміє, якою насправді є Нора, і вона перестане бути лялечкою в його домі. Загроза кари за підроблений підпис турбує її тільки тому, що це може позначитись на кар'єрі чоловіка.
В ситуації Анелі визначальним є постійне зростання тривоги, що переходить у безнадію, відчай; їй спочатку вдається бути зовнішньо спокійною, незворушною, потім вона скам'яніло очікує цілком реальної (на відміну від Нори) і неминучої кари, робить останню спробу виправдатись. Нора лише думає про самогубство, щоб урятувати честь чоловіка, Анеля ж його чинить, обидві жінки зосереджені на собі та своїй сім'ї. Нора не дбає про Крогстада, хоч він по-своєму виявляє турботу про неї; не дуже хвилює її доля фру Лінне, навіть приреченість доктора Ранка. Анеля не почувається винною ні перед бароном Рейхлінгеном, до загибелі якого вона спричинилась, ні перед дівчатами, яких вербувала по галицьких селах для продажу в будинки розпусти. Кульмінація ситуації випробування настає тоді, коли Хельмер раптово, Ангарович поступово і болісно довідуються про все... і не витримують випробування. Ситуація життєвого екстремуму крайності у вчинках, оголює те, що інколи усе життя приховувалось. І у Франка, і в Ібсена персонажі діють не за логікою початкове визначеного характеру, а за виявом своїх потенційних якостей у кожному конкретному випадку.
Ібсен зробив дальший крок у зриванні масок. Якщо Філдінг, Діккенс, Теккерей зривали маску, яку людина свідомо носить, то Ібсен започаткував, а Шоу плідно продовжив те, що стане характерним для літератури XX ст.: маска може бути несвідомою. Поки життя не поставить людину в ситуацію випробування, вона не знає не тільки справжнього обличчя інших, а навіть себе.
Торвальд і Нора прожили разом вісім років, але, як виявилось, зовсім не знали одне одного. Торвальд не бачив глибини відчуттів і переживань дружини. Нора ідеалізувала чоловіка і його ставлення до неї. У звичайних обставинах Торвальд міг бути (чи здаватись?) люблячим чоловіком, порядною, принциповою людиною; однак з виникненням першої ж загрози його репутації, його кар'єрі маска злітає, хоч Торвальд носив її, не відаючи, про неї.
Антон і Анеля також не знали одне одного і самих себе. Якби Антон краще знав дружину, він би розумів, що вона, може не витримати випробування матеріальною скрутою.
Особливу функцію і в драмі Ібсена, і в повісті Франка відіграють документи - у розвитку сюжету, в розкритті характерів персонажів, у створенні соціально-історичного хронотопу,
Завдяки документові відбуваються зміна настрою, поворот ситуації, розкривається щось з минулого, що змінює теперішність, дію, думки, переживання. У п'єсі Ібсена дуже важливими в цьому плані є два листи від Крогстада: перший, якого так боялась Нора і який призвів до самовикриття Торвальда; і другий, зовсім несподіваний, - Крогстад відмовився від усіх претензій і повернув Норі ЇЇ вексель. В інших авторів такий поворот видався б фальшивим, однак у Ібсена він є продовженням ситуації випробування. Як тільки Торвальд переконався, що йому нічого не загрожує, його поведінка знову різко змінюється: він повертається до своєї маски. Кожне слово (особливо повторення Торвальдом "я", "я", "я"), кожен жест у цій сцені важливі для психологічного розкриття характерів.
Варто звернути увагу на поліфункціональність боргового зобов'язання.
Loading...

 
 

Цікаве