WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → «Болонський процес» і його перспективи для українських студентів - Реферат

«Болонський процес» і його перспективи для українських студентів - Реферат


Реферат на тему:
"Болонський процес" і його перспективи
для українських студентів
18-19 червня 1999 р. у Болонi ряд європейських міністрів освіти підписали спiльну заяву, яка згодом стала початком "болонського процесу" в європейській системі освіти. Згідно з цим загальноєвропейським документом, уряди країн Європейського Союзу оголосили про намір включити свої вузи до єдиної мережі освітніх закладiв і заохотити безприкладну міграцію студентів в Європі залежно від їхніх особистих інтересів, інтересів ринків праці, а також від вакансій в університетах, тематики лекцій, іміджу місцевої професури тощо.
"Болонський процес" є предметом жвавої дискусії західноєвропейської інтелігенції, яка розділилася на прихильників ліберальної і соціальної концепцій. Точку зору лібералів репрезентує Болонська декларація. Так, соціалісти вважають, що політики, схвильовані інтеграційними процесами в Європі, зопалу замислюють таку реформу, системні наслідки якої вони загалом не в змозі передбачити.
Ось як висловлюється з цього приводу професор Анi Винокур з Нантерського університету (Франція): "Ми перебуваємо на стадії експериментування в масштабі життя. Натхненники й виконавці реформи навряд чи докладають необхідних зусиль, щоб передбачити можливі системні ефекти".
Ще більш різко коментує ситуацію інший науковий співробітник з Нантера, координатор міжнародного форуму з проблем реформи освіти Кароль Сiгман: "Ми критикуємо "болонський процес", оскільки він хоча й висуває гарні пропозиції, але на практиці вони не досить ефективні. Проголошується, що студенти мають навчатися в різних країнах, і Європа має допомагати їх пересуванню. Однак це стане можливим (і вже реалізується за цією схемою) за допомогою системи "кредитів" або "очок". Наприклад, ти займаєшся правом півроку в Парижі, набираєш певну кількість очок, потім продовжуєш у Відні, і там займаєшся історією мистецтва або чим завгодно. Врешті-решт набираєш достатньо очок, щоб отримати якийсь диплом"…
Однак найцікавішим є те, що цей проект підтримують підприємства і все їхнє лобі. Чому? Нам здається, що причина полягає в тому, що працівник, який отримав такий диплом, навряд чи зможе претендувати на гарну зарплатню, зважаючи на рівень своєї освіти. Таким чином, політика ЄС призводить до знищення диплома як орієнтиру для встановлення шкали зарплат. Слід відзначити, що європейські елітарні вузи (Кембрідж, Паризький інститут політичних наук та ін.) відмовилися брати участь у цьому процесі. Це означає, що Європейський союз будує нерегламентовану сферу освіти для "звичайних" людей, але залишає нормальну сферу освіти для еліти. Ми вважаємо, що всі ці процеси потрібно вивчати паралельно з новими правилами гри, встановленими ВТО, оскільки метою цієї організації є перетворення освіти на ринок. Звідси й питання, яке ми порушуємо у своїх дослідженнях: що таке державні послуги, зобов'язання держави перед своїми громадянами, де закінчується держава й починається ринок, і як освіта перетворюється на ринкову вартість?".
Проблему "болонського процесу" досить складно вирішити ще й через суттєві ментальні відмінності і в багатьох випадках через недостатнє розуміння між українськими європейцями і європейцями Західної Європи. Не потрібно бути провісником, щоб передбачити, до яких грандіозних соціальних наслідків має врешті-решт призвести заявлений "болонський процес".
Які ж перспективи відкриваються перед українськими студентами? Участь вузу в болонському процесі дає українському студенту насамперед можливість зробити свій диплом конвертованим і зрозумілим для західних викладачів і для зарубіжних роботодавців.
На жаль, незважаючи на те, що багато українських вузів видають дипломи міжнародного зразка, нашим спеціалістам розраховувати на перспективу за кордоном не доводиться. Для того, щоб документи про освіту котирувались у тій чи іншій країні, необхідна наявність відповідних угод на державному рівні. На сьогодні Україна має такі домовленості лише з деякими країнами СНГ - Азербайджаном, Білорусією, Вірменією, Казахстаном, Узбекистаном, Росією, а також з Естонією, Болгарією, Китаєм, Румунією, Словаччиною та Угорщиною. Для працевлаштування і визнання українських дипломів у цих країнах не вимагається жодних інших підтверджень, не потрібно складати додаткові іспити на профпридатнiсть, достатньо лише надати документ про кваліфікацію спецiалicта. Але для того, щоб визнати наш диплом і зробити кар'єру в Європі чи інших країнах світу, необхідно пройти процес нострифікації.
Ця процедура проходить по-різному в кожній конкретній країні. Диплом оцінюється спеціальними комісіями, які аналізують навчальну програму, а також кваліфікацію випускника. Процес цей довготривалий і, на жаль, не завжди закінчується позитивним результатом.
Крім, того сьогодні вирішується питання про паралельний перехiд на систему кредитів і на так звану гармонізовану систему оцінки знань за стандартами ЕСTS (European Credit Transfer System).
Слід відразу зробити застереження: система академічних кредитів - це усереднено-кількісний показник оцінки участі студента в освітньому процесі. Так, для вiдповiдностi європейським критеріям студент має отримати 60 кредитів (за курс навчання за програмою бакалаврата) і, відповідно, 180 або 240 кредитів за весь період навчання. Кредити заробляються студентами як з предметів обов'язкового компоненту, так і за елективними (тими, що обираються) курсам. При цьому враховуються всі аспекти участі студента в освітньому процесі.
Незважаючи на європейську практику самостійного набору студентами кредитів, більшість українських студентів поки що можуть покластися на університетських методистів - укладачів навчальних планів, а не на свої уподобання при виборі дисциплін.
Стан речей з другою складовою системи ЕСTS - гармонізованою системою оцінки знань - виглядає інакше. Оцінка знань за стандартом ЕСTS можлива здійснюється за літерами від А до F: оцінка А відповідає отриманій в українському вузі "п'ятірці", B і З - оцінці нашій "добре", D і E - "задовільно", це прохідні оцінки. Оцінка F не є прохідною, а студент має скласти іспит з предмета в наступну сесію.
Правила такі, що оцінки А в системі ЕСTS гідні тільки 10% кращих студентів академічної групи. На добрі оцінки (B і З) можуть розраховувати наступні 25% і 30% успішних студентів. Прохідні задовільні оцінки одержують 25% і 10% студентів, що залишилися.
Студент українського університету - учасника "болонського процесу" вже зараз може розраховувати на отримання додатку до диплома, в якому традиційні оцінки дублюватимуться оцінками за системою ЕСTS.
Передбачається, що цей додаток до диплома може допомогти нашим студентам з працевлаштуванням за кордоном. Проте поки що більш реальним видається продовження освіти в магістратурi одного з європейських університетів або проходження стажування за програмою міжвузівського обміну. Система ЕСTS може стати в нагоді й за межами Європи, наприклад, у США або Канаді: при продовженні освіти в цихкраїнах зарахувати "європейські оцінки" набагато легше, ніж українські "відмінно" й "добре". Додаток до диплома може зацікавити не тiльки тих, хто навчаться за програмою магістратури, а ще й тих, хто має бажання вступити до докторантури одного з європейських університетів.
Разом з тим, для того, щоб посісти місце в магістраті університету однієї з європейських країн, необхідно пройти досить тривалу і складну процедуру узгодження з координаторами українського університету, що випускає, і вузу, який приймає. Координатори програм у межах "болонського процесу" мають працювати в кожному вузі - учаснику цього європейського освітнього проекту. Головний координатор вузу забезпечує повноцінну участь вузу в системі обміну студентами. Крім головних координаторів, у вузі мають працювати і факультетські координатори. До сфери їхніх обов'язків входить складання описів навчальної програми факультету, з огляду на її сумісність із вимогами ЕСTS.
Loading...

 
 

Цікаве