WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток мислення учнів у процесі оволодіння навичками культури писемного мовлення - Реферат

Розвиток мислення учнів у процесі оволодіння навичками культури писемного мовлення - Реферат

поширених і складних речень. Вони опрацьовують також правила вживання слова в реченні, ознайомлюються з поняттям синоніміки і вчаться добирати синоніми. Як свідчить практика, саме знання синоніміки мовлення дає змогу дітям будувати й перебудовувати речення, добирати потрібні за змістом і смисловим відтінком слова.
Таким чином, готуючись до твору, учні "знаходять" нові для себе слова; осмислюють їх лексичне значення. І тільки після такої творчої підготовки, вдумливої роботи над словом, над заданою темою діти по-чинають писати твір на чернетці. Важливо, щоб кожний учень старанно працював над твором, добираючи потрібні слова і роблячи усілякі ви-правлення. Лише за таких умов учень вироблятиме в собі вимогливість і розвиватиме культуру писемного мовлення. Звичайно, учень відразу не напише хорошу роботу. Згадаймо слова В.О.Сухомлинського про те, що творчість не приходить до дітей просто з натхнення. Творчості треба навчати. Дитина лише тоді складе твір, коли вона почує його від учителя і матиме як зразок. Тому ніяк не зайвим буде наприкінці підготовчої роботи зачитати кілька невеличких творів.
Лише після детальної підготовчої роботи учні справляться із завдан-ням, виявлять уміння оперувати словом, потрібними художніми засобами. Для прикладу наведу твір Олексія М.
Зійшло сонечко
Над нашим прекрасним трудовим містом зійшло мирнеосіннє сонечко. Якось по-особливому ласкаво посміхнулося, і враз усе посвітлішало, повеселіло. Грайливо блиснув сонячний промінь у краплинах роси на пелюстках вересневих квітів, підморгнув золотаво у скельцях ледь помітних на ставку хвиль, і все відразу стало якимось чарівним і казковим. А легесенький вітерець обережно торкнувся ніжних гілочок стрункої берізки, і на ній забриніли багряні листочки. Розлилась повсюди музика веселого осіннього дня - над верховіттям дерев, високими будинками, над річкою і колгоспними ланами. На городах скриплять вози під вагою дорідної картоплі, буряків та гарбузів. А на ланах гудуть потужні машини - то вони везуть зібраний урожай. Скрізь лунає дзвінка пісня праці й щастя. І здійнялась вона високо в небо. Здається, до самого сонця лине ота прекрасна мелодія початку трудового дня...
На одному з наступних уроків обов'язково аналізуємо виконану роботу, навчаємо кожного творчо опрацьовувати допущені помилки, сти-лістичні неточності у побудові речень. Головне, щоб допущені помилки не залишились поза увагою. Вимагаю також, щоб учень не тільки самостійно виправив помилки у складанні твору, а й порівняв свою роботу з роботою інших учнів, зробив певні висновки. Крім того, аналізуючи твори п'ятикласників, обов'язково зачитую кілька кращих творів, визначених самими ж учнями. Доречним буде обговорення творів за окремими частинами. Діти повинні зрозуміти, що вміння красиво передати зміст і певний образ насамперед залежить від правильного використання слова в реченні, від зв'язку його з іншими словами.
Виписую речення з твору Оленки Т. "Зійшло сонечко" на дошку:
Як весело влітку гуляти вулицею з подругами на яскравому сонечку в м'яча.
Пропоную кожному самостійно опрацювати записане речення, ос-мислити його зміст, знайти допущену помилку і записати речення правильно. Здається, що завдання елементарне, але п'ятикласники не одразу знаходять стилістичну невправність "гуляти вулицею", "на яскравому сонечку в м'яча". Учні виконують невелику творчу роботу: до дієслова гуляти дібрати іменники, які потребують місцевого відмінка. Тепер Оленка Т. пише:
гуляти на вулиці; гуляти на подвір'ї; гуляти на галявині; гуляти біля хати; гуляти на майданчику. Гуляти на дорозі небезпечно.
Вона перебудувала речення, глибоко осмисливши і його зміст, і пра-вила вживання потрібних слів:
Як весело гуляти з подругами на вулиці в м'яча, коли яскраво світить мирне сонечко.
Таким чином, навчаючи учнів правильно будувати речення за смис-ловим зв'язком - ми не тільки збагачуємо їхню лексику, а, передусім, розвиваємо мислення і культуру мовлення учнів. Це складний і досить тривалий процес, що потребує систематичності і послідовності в роботі. Вивчаючи з учнями будь-яку тему, вчителеві слід на яскравих прикладах окремих словосполучень і речень пояснювати, що в нашій мові всі слова становлять єдину систему. У мові слів значно менше, ніж понять. Саме тому й виникає у мовленні багатозначність слова, яку учень повинен знати й відчувати.
Не слід учителеві шукати якісь особливі прийоми, методи, щоб роз-вивати в учнів мислення і культуру мовлення. Найпростіші вправи можна давати так, щоб вони спонукали до осмисленості виконуваної роботи. Наприклад, після засвоєння учнями відокремлених уточнюючих членів речення у восьмому класі, пропоную самостійно скласти чотири речення, де б запропоновані словосполучення були уточнюючими членами. Речення мають бути про працю людини, про наш рідний край. На дошці записуємо словосполучення:
Лівий берег річки Прут.
Трудові руки робітника й хлібороба
Красується колосом нива.
Таке завдання потребує від учня зосередженості і вдумливості: у простоті завдання - деталь складності, яка і є рушійною силою мислення. Подані словосполучення слід використати не в будь-якому реченні, а в реченні про свій рідний край і працю його людей. За такої організації навіть найслабший у навчанні учень буде працювати.
Виконана робота - наслідок напруженого мислення і творчих зусиль учня. Здається, звичайна вправа, але вона спонукає мислити на подану тему, самостійно аналізувати, оцінювати певні явища з власної життєвої позиції. Звичайно, робота такого плану забирає чимало навчального часу, проте доцільність її очевидна.
Loading...

 
 

Цікаве