WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток мислення - Реферат

Розвиток мислення - Реферат

припущення або головна ідея розв'язання проблеми. Припущення-
це вираження рівня знань про предмет, коли ще не досягнуто повного його
розуміння, а допускається одне з ймовірних. Проте припущеня - це ще не
гіпотеза. Характерним і невід'ємним елементом гіпотизи є висновки, що
випливають з неї. Однак висновки теж залишаються на рівні ймовірних
знань доти, поки не дістануть прямого або непрямого експериментального
чи теоретичного підтвердження. За цієї умови гіпотеза перетворюється в
теорію. Основою гіпотези є інформаційно- пізнавальна суперечність.
Логіка гіпотеза- це логіка руху змісту в формі і на основі суперечності,
її розв'язання та одночасно переходу в якісно новий зміст. Дослідження
процесу постановки і розв'язання проблеми дають можливість визначити
дослідні процедури, що становлять структуру етапу побудови гіпотези, а
саме: висунення припущення щодо розв'язання проблеми, тобто ймовірне
пояснення, узгодження неузгоджених суджень, інформацій; обгрунтування
висловленого припущення на основі вірогідних фактів; формулювання
висновків. Отже, підсумовуючи сказане, можна виділити узагальнені
процедури й операції, які характерезують навчально- пізнавальну
діяльність учнів, спрямовують аналіз проблемної ситуації і розв'язання
проблеми: сприйняття інформаційно- пізнавальної суперечності; її аналіз;
осмислення суперечності бачення проблеми; формулювання проблеми;
висування припущення для пояснення суперечності; обгрунтування
висловленого припущення; перевірка правильності висунутого припущення;
доведення істинності аргументів; формулювання висновків у формі нових
знань.
Виховання уяви
Сутність діяльності уяви заключається в тому, що на основі наявних
знань, уявлень і спостережуваних фактів виникає створення нових абзаців.
Уява має велике значення у всіх видах людської діяльності. Без неї
неможлива і продуктивна навчальна робота. Тільки при наявності добре
розвинутої уяви учень може яскраво уявити ті явища, події, які
недоступні безпосередньому сприйняттю. Кожний урок повинен вносити свій
вклад у розвиток уяви учня. Особливу увагу слід приділити організації
творчих робіт, коли від учнів вимагаєть самостійне створення нових
образів. Вчителі майже завжди можуть правильно проаналізувати результати
діяльності уяви учнів в тому чи іншому виді їх творчих робіт.
Правдоподібно - неправдоподібно, доцільно - недоцільно, істотно -
неістотно, оригінально - неоригінально - такі і інші оцінки часто
допомагають увійти уяві в потрібне русло, і учень добиваєтья результату,
більш-менш відповідаючого позитивним критеріям. Ефект організації
творчої діяльності учнів значно вищий, коли вчитель не тільки знає, яким
повинен бути образ, але і уявляє собі процес створення. Творча уява
включає в себе цільову установку і спосіб перетворення об'єктів
дійсності. Цільова установка визначає, як і в якому обсязі повинен бути
використаний матеріал вихідної ситуації і що повинно бути залучено із
минулого досвіду для розкриття образу, теми, тобто цільова установка
направляє, спрямовує процес перетворення в потрібне русло, обмежуючи
його певними рамками. Спосіб перетворення включає в себе наступні
компоненти:
відбір матеріалу шляхом співвідношення наявних сприймань, уявлень,
понять, знань з поставленою метою;
систематизацію відібраного матеріалу, тобто визначення відношень між
окремими предметами, частинами, рисами, функціями і т.д.;
обробку відібраного і систематизованого матеріалу, що відповідає виду
творчої роботи. Кожен із компонентів способу перетворення знаходиться
в певній залежності від вихідної ситуації, теми і мети перетворення.
Неправильний відбір, неправильна систематизація, неуміла обробка
матеріалу, викривлюючи вихідну ситуацію (конкретні закономірності,
умови задачі, факти дійсності і т.д.), обмежують образ уяви в
обєктивному значенні. Якщо вказані
компоненти (всі або якийсь із них) не відповідають темі чи цільовій
установці, то образи гублять осмисленість. У відповідності з
психологічними особливостями особистості, різним об'ємом і якістю знань
і умінь, варіанти відбору систематизації і обробки матеріалу будуть
нескінченно різноманітними. Це обумовлює індивідуальну неповторність
кожного образу, його новизну і оригінальність.
І так, основними якісними показниками повноцінності образів являються:
об'єктивне значення образів, тобто їх відповідність вихідним умовам
або ситуаціям;
осмисленість образів, тобто їх відповідність цільовій установці або
замислу;
новизна і оригінальність образів, тобто своєрідністть, яскравість,
ємкість.
Відбір, систематизації і обробки матеріалу можуть лише тоді проводитись
успішно, коли в учнів наявні для цього необхідні знання і уміння, коли
учні добре розуміють тему і цільову установку. Уява лише тоді об'єктивна
і продуктивна, коли вона опирається на міцні знання, уміння, навики і
розуміння. Аналіз творчих робіт за схемі - відбір, систематизація і
обробка матеріалу у відповідності з цільовою установкою, темою і
вихідними умовами - дозволяє судити не тільки про те, які результати,
але і як вони одержані. Якщо вчитель встановлює, що учні не вміють
правильно відібрати матеріал у відповідності з поставленою метою, то і
виховання уяви потрібно починати з навчання швидкому і цілісному відбору
матеріалу. У інших учнів можуть виникнути ускладнення в систематизацї.
Саме тому їх потрібно вчити використовувати відібраний матеріал так, щоб
він найкращим чином відповідає темі і меті. Так само треба вчити учнів
підпорядковувати всі доступні їм засоби обробки матеріалу певному
замислу. Все це дає можливість учням орієнтуватись у виучуваному
матеріалі, зосереджуватись на основних, вирішальних моментах творчості.
У всіх випадках необхідною умовою продутивної творчості являється міцне
оволодіння відповідними вихідними навичками і уміннями.
Формування умінь і навичків
Уміння і навички - обов'язковий компонент будь-якої діяльності. Уміння -
це успішне виконання якої-небудь діяльності. Воно виникає на основі
оволодіння необхідними знаннями і правильними способами дії. Навичок
виникає як свідомо автоматизована дія. Автоматизація досягається шляхом
вправ. Спочатку дія коректується - ліквідуються зайві рухи,
виправляються помилки, вдосконалюються прийоми контролю і т.д.
Відсутність необхідних навиків в навчальній роботі приковує свідомість
до процесу виконання окремих дій і операцій і ускладнює роботу мислення,
робить неможливим творчий пошук. Нині ставиться завдання формування в
учнів інтелектуальних вмінь і навиків. Для цього необхідно і самому
вчителю знати прийоми розумової діяльності, різні способи оперування
знаннями. Оволодіння прийомами повинно йти через ознайомлення учнів з
ними, а потім через вправи. Ознайомлення з прийомами розумової роботи -
це не тільки повідомлення послідовності операцій, але і пояснення їх
логічного зв'язку, щоб перехід від однієї операції до іншої мав для учня
певний зміст. Учень не тільки повинен знати структуру дії, але і
повністю її освідомлювати. Прийоми бувають різні за характером і
призначенням. Одні використовуються лише для певного типу задач, інші
мають широке застосування, вихідні із них гарантують правильне
розв'язання задачі, а інші дають лише орієнтири для самостійної роботи і
пошуку. Будь-який прийом або спосіб дії можна довести до свідомості учня
у вигляді певного розпорядження. Сюди можна віднести план, узагальнюючий
Loading...

 
 

Цікаве