WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Антропологічний аспект як сучасний підхід у формуванні професійно – педагогічної готовності в системі самовиховання майбутнього вчителя - Реферат

Антропологічний аспект як сучасний підхід у формуванні професійно – педагогічної готовності в системі самовиховання майбутнього вчителя - Реферат

шкільне життя ставить у такі ситуації, коли самих теоретичних знань замало, потрібні практичні вміння й навички. Крім того, молодий учитель починає усвідом­лювати, що саме він, його особистість, є своєрідним "інструментом" організації взаємодії з учнями. Так ви­никає не передбачена попереднім досвідом навчання проблема вивчення і вдосконалення власної психотехні­ки, мовлення, невербальної поведінки.
Виховання і самовиховання - дві сторони формування особистості. Навчити професії вчителя неможливо, але навчитися їй можна. Стане вчитель майстром чи ні, залежить не лише від системи навчання, а насамперед від зусиль тих, хто вчиться. Потрібно усвідомити орієнтири самовдоско­налення та шляхи його здійснення. А колище як не на студентській лаві актуалізувати розвиток професійно значущих здібностей, умінь, особливостей педагогічного мислення? Так виникла ідея професійного навчання майбутнього вчителя, зорієнтованого на його особистісний розвиток. [ 11]
Сказане дозволяє зробити висновок про необхідність створення цілісної теорії навчального змісту як суттєвого засобу вдосконалення навчально - виховного процесу. Добрим початком і позитивним прикладом у цій винятково важливій і перспективній справі стали розробки вчених - науковців, педагогів - практиків нових, переробки, вдосконалення вже існуючих педагогічних технологій, а саме: "Технологічний підхід в освіті"; "Особистісно орієнтована освіта і технології"; " Вальдорфська педагогіка"; " Технологія саморозвитку (М. Монтессорі); "Технологія організації групової навчальної діяльності школярів"; "Технології розливального навчання"; "Технології формування творчої особистості"; "Технологія навчання, як дослідження"; "Проектна технологія"; "Нові інформаційні технології навчання"; "Технологія колективного творчого виховання (за І.П. Івановим)"; "Педагогічна технологія "Створення ситуації успіху (за А.С. Белкіним)"; "Сугестивна технологія"; "Аналіз образу - персонажа епічного твору"; "Індивідуальність вчителя і освітні технології" та інші. Оскільки пропоновані праці є одним із перших спроб, вони не претендують на всеосяжне й остаточне трактування основних теоретичних понять і практичних рекомендацій.[10: 5]
В умовах оновлення освіти, активних пошуків педагогами шляхів та засобів підвищення ефективності підготовки професійних педагогічних кадрів особлива роль належить формуванню професійно - педагогічної готовності майбутнього вчителя в системі самовиховання.
Категорія "самовиховання" в філософській, педагогічній та психологічній літературі трактується досить різнопланово. Самовиховання - формування людиною своєї особистості відповідно до свідомо поставленої мети. Самовиховання - це відносно запізнене придбання онтогенезу, яке пов'язане з певним рівнем самосвідомості, критичного мислення, здібності та готовності до самовизначення, самовираження, саморозкриття, самовдосконалювання [13: 679] Самовиховання - свідома діяльність, яка спрямована на більш повну реалізацію себе як особистості [12: 580]
Таким чином, самовиховання це цілеспрямо­ваний процес, він є продовженням професійного вихо­вання, коли майбутній учитель з об'єкта виховного впли­ву ("Я - студент, хай мене вчать") перетворюється на суб'єкт організації власної життєдіяльності ("Я - май­бутній спеціаліст, готую себе до цього"): самостійно оби­рає мету самовдосконалення, постійно аналізує здобут­ки професійного зростання, займається самоосвітою.
Базуючись на активізації механізмів саморегуляції, самовиховання припускає наявність усвідомлених цілей, ідеалів, сенсу існування особистостей. На нашу думку необхідні складові самовиховання - це самоаналіз особистісного розвитку, самозвіт, самоконтроль, який являє собою усвідомлення та оцінку суб'єктом особистісних дій, психічних процесів і станів.
І.А. Зязюн наголошує, що система самовиховання має взаємопов'язані етапи:
1. самопізнання;
2. планування роботи над собою;
3. реалізація програми;
4. контроль;
Ми підтримуємо цю думку. Слід відзначити, що самовиховання - це ще й виховання волі, почуттів, а самоконтроль виступає як регулювання особистістю, її поведінки, мотивів, спонукань, складова система моральних відносин суспільства. Перемога над собою, переборення душевних лінощів, придбання звички до постійної праці - дуже важливі фактори ефективності самовиховання, але не єдині. Творчий підхід до самовиховання - це вірний спосіб швидкого та ефективного духовного росту особистості.
Організація професійного самовиховання, як особливої системи дій педагогів вищих навчальних закладів пов'язана із її розглядом у плані цільового призначення. Роль у цільовому орієнтирі самовиховних зусиль студента відіграє його професійна готовність до самостійної праці, як складна цілісна якість фахівця - педагога. Розгляд феномену цієї якості крізь призму антропологічного підходу до неї дозволяє стверджувати, що професійна готовність до педагогічної діяльності представляє собою цілісну, інтегральну та динамічну множину взаємопов'язаних компонентів. Мова йде про систему, що визначається, як заданою метою особистісно зорієнтованого виховання й умовами її реалізації, так і особистістю фахівця - суб'єкта педагогічної діяльності, психологічним і практичним забезпеченням його активності у напрямку використання зовнішніх умов та удосконалення особистого фахового потенціалу в інтересах неперервного розвитку особистості.
Під професійно-педагогічною готовністю студента ми розуміємо інтегративну особистісну якість та істотну передумову ефективності діяльності після закінчення ПВНЗ. Професійно-педагогічна готовність (ППГ) допомагає молодому спеціалісту успішно виконувати свої обов'язки, правильно застосовувати знання, досвід, зберігати самоконтроль і знаходити своєчасно оптимальні рішення в складних непередбачених педагогічних ситуаціях. ППГ може виступати як професійно важлива якість особистості вчителя, яка є складним психологічним утворенням і має такі компоненти: мотиваційний, орієнтацій ний, операційний, вольовий і оцінний.
Система професійно-педагогічної готовності випускників ВНЗ включає взаємопов'язані компоненти, а саме:
1. психологічна готовність;
2. практична готовність до виконання педагогічної діяльності;
3. готовність до подальшого удосконалення себе як спеціаліста, фахівця.
До складу структурних компонентів психологічної готовності можна віднести такі, як:
а) наявність установки на професіоналізм;
б) усвідомлена потреба студента в оволодінні комплексом ПВЯ (про- фесійно важливі якості);
в) розуміння самого себе, як творчої людини - фахівця в активній формі;
г)
Loading...

 
 

Цікаве