WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток пам’яті (Курсова) - Реферат

Розвиток пам’яті (Курсова) - Реферат

Оля А. ).
Пригадування текстів у цих дітей протікало також без планів. Особливо виділяються в цьому відношенні 5 учнів, що показали найнижчі результати по всіх видах матеріалу, і в першу чергу при запам ятовуванні текстів. Ці діти відтворювали тексти як ряд непов язаних між собою розрізнених речень, насправді не бувши оповіданням. Після першого читання вони відмовлялися взагалі що-небудь відтворювати. Одна з цих іспитуємих ( Клава І. ) після першого читання розповіді "Вовк" не змогла навіть відповісти на питання експериментатора: "Про кого ця розповідь?" Ці діти не використовували ніяких прийомів запам ятовування і пригадування. Деякі з них взагалі відмовлялися відповідати на питання дослідника.
Підіб ємо підсумок характеристиці запам ятовування в учнів другого класу.
Перш за все необхідно відмітити, що запам ятовування експериментального матеріалу викликало у багатьох дітей цього віку серйозні труднощі. Пояснюється це перш за все тим, що кількість прийомів довільного запам ятовування, яким володіють другокласники, є ще дуже невеликою і запам ятовування у великому ступені залишалось ще звичайним, тобто не було ніяких спеціальних засобів, прийомів. Так, ніхто з другокласників не використовував такого прийому, як співвіднесення заучуваного з раніше відомим. Тільки ті діти, у кого були високі для їх віку показники, при відтворюванні користувалися дуже недосконалим групуванням, розчленяли матеріал на головне та другорядне, виділяли опорні пункти. Але навіть в тих випадках, коли той чи інший спосіб запам ятовування використовувався, рівень володіння ним був невисоким та використання його потребувало спеціальних розумових зусиль, напруженої уваги.
Що ж стосується дітей, які показали низькі результати, то вони часто мали великі труднощі не тільки при запам ятовуванні, а й при розумінні матеріалу
( особливо фраз та текстів ).
Одержані дані ще раз підтверджують висновки А. А. Смирнова та П. І. Зінченка про те, що мнемічна дія відстає в своєму формуванні від пізнавальної; вона формується наче після пізнавальної дії та на основі її; тому вона може здійснюватися як самостійна та цілеспрямована дія тільки в тому випадку, якщо пізнавальне орієнтування здійснювалось швидко, легко, не потребуючи спеціальної активності досліджуваного. В тих же випадках, коли матеріал, що пропонується, викликає труднощі у розумінні (як це має місце у другокласників), установка на запам ятовування чинить негативний вплив як на результат запам ятовування, так і на розуміння. Це знову ж таки співпадає з тим, що було відмічено в роботі А. А. Смирнова, дослідження якого показали, що якщо підкреслення мнемічного завдання відбувається ще до того, як розуміння завершилось, воно негативно впливає на розуміння. Цікаво також, що у більшості другокласників суб єктивна оцінка особливостей запам ятовування та пригадування розходилась з об єктивними даними. ( 7, с. 141 - 146 )
Висновки
Під керівництвом відомого психолога Смирнова було проведено кілька циклів експериментів для з ясування вікових та індивідуальних особливостей пам яті. Досліди проводили і на дошкільнятах, і на школярах різних класів, і на студентах, і навіть на пенсіонерах.
Різні дослідники в різних умовах за різними методиками одержували незмінний результат: диференціацію індивідуальних особливостей пам яті залежно від віку. Виявилось, що ступінь індивідуальних відмінностей майже по всіх видах і процесах пам яті більше у старших. Чим молодші люди, чим менші діти, тим ближчі їх особисті показники до одного середнього рівня. Звичайно, зустрічаються "вундеркінди", у яких несподівано виявляється особлива пам ять на словесний матеріал, або на числа, фігури, або ж на логічні співвідношення, або на малюнки. Але, навіть враховуючи таких дітей (вони траплялися 1 на 300), все-таки ступінь індивідуальних відмінностей пам яті був більшим у першокласників, ніж у дошкільнят; більше у семикласників, ніж у третьокласників. І так до людей похилого віку, де була вже особлива картина...
Чи не є ця тенденція зростаючої індивідуальної розмаїтості свідченням того, що особистий досвід розумової роботи - чи це самовиховання дорослих, чи шкільне навчання, - важливіше для розвитку пам яті, ніж природні задатки? Адже у молодших дітей ці задатки виявляють себе у чистому вигляді, вони ще не так помножені на зусилля батьків, на працю педагога, на вплив прочитаних книжок, переглянутих телепередач, як у старших дітей, як у підлітків. Здавалося б, саме у малюків повинно бути більше "природних" відмінностей у показниках пам яті, виявлених експериментально. Але картина виявилася зворотньою.
Згідно принципу єдності свідомості та діяльності, все, що закладено в людині природою, являє собою лише можливість для розвитку, а чи буде ця можливість втілена в життя - це вже залежить від його біографії, від навчання та виховання, в тому числі у великому ступені від свідомих, активних зусиль самої особистості.
( 12, с.27-28 )
Список основної використаної літератури:
1. Добровольська Л. Розвиток пам?яті та уяви // Початкова освіта. - 1999. -
№ 11.
2. Дрозденко К. С., Чернецька Л. В., Дрозденко О. В. Пам?ять - важливий психологічний компонент засвоєння знань // Початкова школа. - 1994. -
№ 4.
3. Жариков Є., Крушельницький Є. Гімнастика для розуму // Завуч. - 1999. - № 4.
4. Овчаренко К. С. Як розвивати пам?ять, мислення і розумові сили дитини // Педагогіка В. Сухомлинського як втілення гуманістичних загальнолюдських ідеалів. - Миколаїв, 1998. - 120с.
5. Підласий І. П. Система засвоєння-забування // Педагогіка і психологія. - 1995. - № 2.
6. БСЭ. - М., 1975, Т. 19, С. 131.
7. Возрастные и индивидуальные различия памяти / Под ред. А. А. Смирнова. - М.: Просвещение, 1967. - 300с.
8. Вольперт И. Е. Воспитание памяти. - Ленинград, 1956. - 30с.
9. Заика Е. В. Развиваем память // Журнал для батьків. - 1999. - № 1.
10. Зайцев В. Помогите слабым! Как развить память у первоклассника // Учительская газета. - 1998. - № 13.
11. Занков Л. В. Память. - М.: Учпедгиз, 1949. - 167с.
12. Ипполитов Ф. В. Память школьника. - М.: Знание, 1978. - 48с.
13. Лурия А. Р. Внимание и память. - М., 1975.
14. Обучение и развитие. Экспериментально-педагогическое исследование / Под ред. Л. В. Занкова. - М., 1975.
15. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. - М., 1977.
16. Особенности обучения и психического развития школьников / Под ред. И. В. Дубровиной, Б. С. Круглова. - М.: Педагогика, 1988. - 192с.
17. Пекелис В. Д. Твои возможности, человек. - М.: Знание, 1984. - 272с.
18. Петровский А. В. Значение и роль психологии в учебном процессе педагогического вуза. // Вопросы психологии. - 1971. - № 2.
19. Станиславский К. С. Работа над собой в творческом процессе переживания. - Собр. соч., Т. 11. - М., 1954.
20. Хофман И. Активная память. - М.: Прогресс, 1986. - 309с.
21. Чутко Н. Я. Развитие памяти школьников. - М.: Педагогика, 1982. - 96с.
Loading...

 
 

Цікаве