WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток пам’яті (Курсова) - Реферат

Розвиток пам’яті (Курсова) - Реферат

питання експериментатора: "Що ти робив, щоб добре запам ятати числа?" - зазвичай давалися такі відповіді: "Нічого не робив, просто читав і запам ятовував, як було записано" або "Читав вголос і намагався кожне число повторити один-два рази про себе", "Дивилася уважно і скільки встигала повторювала про себе". Деякі досліджувані використовували зовнішні прийоми, що полегшували запам ятовування: говорили числа пошепки, при цьому воруша губами, відмічали число на пальцях (наприклад, прочитавши число 27, відкладали два пальці і сім пальців).
Говорячи про процес відтворення, багато також відмічали, що вони "нічого не робили, щоб добре пригадати", а "говорили те, що пам ятали". Але все ж таки аналіз протоколів відтворення показує, що тільки 9 досліджуваних, причому тих, у кого були найнижчі результати, відтворювали числа без всякої системи і без будь-яких спроб пов язати їх між собою. Всі ж інші учні (всі 15 кращої половини групи і 6 з показавшої гірші результати) в процесі пригадування відтворювали числа або в тій послідовності, в якій вони пропонувалися (пов язуючи, правда, обмежену їх кількість - два-три перших чи два-три останніх), або об єднували числа в пари за схожістю одиниць або десятків (61-41; 36-32; 65-56).
Лише троє досліджуваних, причому ті, що запам ятали числа краще за інших, намагалися об єднати числа в більші групи - по десятках, при відтворенні, а одна з цих досліджуваних (Олена Д.) так характеризує процес запам ятовування чисел: "Щоб добре запам ятати числа, я спочатку швидко читала їх про себе, а потім вголос. Спочатку хотіла запам ятати числа на 60, потім на 50 та інші, але в мене погано вийшло, так важко".
Таким чином, всі 15 досліджуваних, що показали більш високі результати, відтворювали числа за тою чи іншою системою (часто не усвідомлюючи цього), в той час як з групи, де діти запам ятовували повільніше, лише 6 пригадували числа в певному порядку.
Запам ятовування слів. При заучуванні слів повторення також залишалося у другокласників основним способом запам ятовування. Групування слів, по суті, не використовувалось. Але в процесі відтворення, як це видно з аналізу об єктивних даних, багато досліджуваних тим чи іншим чином зв язували слова між собою. Так, у 12 досліджуваних, з числа показавших кращі результати запам ятовування, деякі слова об єднувалися в пари за ознакою близького смислу (кофта-туфлі; ложка-виделка; булка-масло), у 3 досліджуваних спостерігалось групування на основі звукової схожості (білка, булка, банка), і, нарешті, у 9 досліджуваних поряд з відміченими прийомами, слова об єднувалися при відтворенні за просторовою суміжністю в ряду (два-три перших чи останніх слова).
З групи, де заучували повільно, 11 учнів відтворювали слова за суміжністю, а 5 взагалі без будь-якої системи.
Слід відмітити, що і в цьому випадку, так само як і при пригадуванні чисел, багато другокласників, навіть з тих, які використовували групування, в своїх звітах заперечували застосування будь-яких прийомів в процесі пригадування.
Наприклад, один з розвинутих, швидко запам ятовуючих учнів (Юра Б.), який, відтворюючи слова, часто об єднував їх за смислом, а на питання, чи пов язував він слова між собою, щоб краще їх згадувати, відповів: "Ні, я слова не пов язував. А вони не пов язані ніяк".
Таким чином, не групуючи матеріал свідомо, деякі другокласники групували його, хоча б і частково, в несвідомій формі.
Запам ятовування фраз. При запам ятовуванні фраз багато другокласників знову-таки використовували просте повторювання (окремих речень або слів), але разом з цим 11 з 15 швидко запам ятовуючих і троє з числа повільно запам ятовуючих як в процесі запам ятовування, так і особливо пригадування поділяли матеріал на "важкий" та "легкий". Важкими вважалися числа, які входили до складу кожної фрази і на які досліджувані звертали під час читання особливу увагу: "Ті числа, які погано запам ятовуються, я намагаюся повторити, думаю про них" (Віталік К.), "Я думала і тоді, коли читала речення, і тоді, коли розказувала. Коли читала, намагалася встигнути повторити числа, оскільки їх важко запам ятати. Коли розказувала, спочатку думала про себе: яке слово треба сказати, а потім говорила вголос" (Олена Д.).
Така організована і цілеспрямована діяльність при запам ятовуванні і пригадуванні мала місце, як було сказано, у 11 учнів, що показали кращі результати, та у 3, що заучували повільно. Всі ж інші другокласники ( 4 з швидко запам ятовуючих та 12 повільно запам ятовуючих ) заучували матеріал пасивно. Як вони самі казали, вони "нічого не робили", аби добре запам ятати та пригадати заучене. Ні один з них не намагався тим чи іншим чином зв язати між собою розрізнені фрази.
Запам ятовування текста. Запам ятовування текстів також не було у всіх учнів другого класу однаковим за характером та ступенем складності.
Для невеликої кількості дітей (8 з групи добре запам ятовуючих) запам ятовування та пригадування характеризуються певним ступенем активності. Ці учні під час читання свідомо зосереджували свою увагу на тексті, не звертаючи увагу на зовнішні подразники. "Коли я читаю, думаю лише про те, аби краще запам ятати та розказати, а всі інші думки від мене тікають" ( Міша Ж. ). Один з цих учнів ( Юра Б. ) під час читання контролює, що було ним пропущено у процесі попереднього пригадування оповідання. "Ой, скільки ж я пропустив!" - говорить він, читаючи оповідання вдруге, та ставить під час другого читання мету - запам ятати пропущені речення. "Коли я читав вперше, - говорить він, - я нічого не повторював, тільки думав, а потім почав повторювати про себе ті речення, які пропускав. Коли розповідав, згадував, про що говориться далі. Оповідання легко запам ятати, все на одну тему йде".
В процесі відтворення текстів 6 з цих 8 учнів свідомо намагалися використати план оповідання. Так, Люда І. на питання дослідника: "Чи був у тебе в голові план оповідання, чи думала ти, що розповідати спочатку, а що потім?" - відповідала: "Так, у мене був план. Я спочатку говорила, який вовк, як він виглядає, потім - де він живе, що їсть і як за вовком полюють". Як правило, план розповіді з являється у другокласників наприкінці заучування ( після третього прочитання тексту ), а деякі стали користуватися планом лише при заучуванні другого варіанту текста. ( Можна думати, що цим частковопояснюється збільшення середніх вікових показників при запам ятовуванні другого варіанту матеріала ).
Іншим чином проходило запам ятовування у інших 22 учнів другого класу, куди увійшли 15 повільно запам ятовуючих та 7 з групи швидко запам ятовуючих. Тільки 3 з них використовували такий знайомий їм прийом, як повторення окремих речень. Пояснюється це, здається, тим, що у багатьох школярів цієї групи техніка читання була ще недосконалою і процес читання був важким для них; тому виділяти речення, що важко запам ятовуються, вони не вміли. Із звітів, одержаних від учнів цієї групи, видно, що процес запам ятовування текстів проходив у цих дітей пасивно. "Коли читала - не думала, а коли розказувала - спочатку подумаю про себе, а потім скажу вголос" (
Loading...

 
 

Цікаве