WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток пам’яті (Курсова) - Реферат

Розвиток пам’яті (Курсова) - Реферат

була корисна - їжте з апетитом. Ця гастрономічна аналогія підводить нас до наступного закону.
3. "Їжте слона частинами". Завтра екзамени, але ви налаштовані рішуче, тому що попереду цілий день та ще й ніч. Віддаючи належне вашим здібностям, ми готові припустити, що до ранку ви опрацюєте-таки підручник і навіть будете пам ятати його зміст десь до обідньої пори - рівно стільки, щоб успішно відповісти на кілька запитань екзаменатора. Та майте на увазі, що до книги рекордів Гіннеса та до міцних знань ведуть різні шляхи. Аби не нарікати потім на діряву пам ять, подумайте: чому, приміром, сім раз відміряй - а раз відріж? А не п ять чи десять?
Чому перш ніж відрізати, треба сім раз відміряти, і чому саме семеро одного не чекають? А ще були сім давньогрецьких мудреців, сім чудес світу. Та й сім днів тижня навряд чи випадковість...
Психологи розшифрували секрет магічної сімки. Виявляється, таким є середній об єм нашої оперативної пам яті - за одночасного сприйняття вона здатна втримати близько семи об єктів. Облич, предметів, слів, фраз, параграфів - будь-чого. Причому легше запам ятовуються перший та останній елементи ряду. Недарма останнє слово в суперечці кожний намагається залишити за собою; бо швидше за все в пам яті залишиться саме воно, а не попередні тривалі дебати.
Якщо ж порція для запам ятовування виявиться більше цієї норми, тоді на неї ви витратите набагато більше часу, аніж під час посильної і ритмічної роботи.
4. Будьте готові. Всім відомо, як важко змінювати плани, якщо вже на щось налаштувався. Певного настроювання на роботу вимагає й книжка. Крім того, не лише настроювання, а й готовності до справи, яка багато в чому залежить від вашої ерудиції. Адже нове легше "вкладається на вже готові полиці", міцніше тримається купи завдяки зв язкам із попередньою інформацією. Поміркуйте про те, що ви знаєте на запропоновану тему; оцініть, наскільки нова інформація доповнить ваші знання. До роботи зі складним матеріалом корисно зазадалегідь підготуватися: перечитати що-небудь з тієї самої теми, може, популярнішого характеру.
5. Не затоптуйте сліди. Давно помічено, що найлегше забути тільки-но вивчене - це спробувати тут-таки запам ятати дещо подібне. Знаючи про це, не вчіть фізику одразу після математики, а історію після літератури.
6. Озирніться навкруги. Це найдійовіший спосіб упоратися із забудькуватістю. Уявивши обставини, за яких відбувалась подія, ви і її зможете згадати, тому що одночасні враження мають властивість викликати одне одного. Наприклад, вузлик на пам ять, зав язаний за певної ситуації, потім допоможе згадати і причину, за якої ви його зробили.
7. Учіть від А до Я. Суть цього закону в тому, що вся інформація повинна сприйматися як закінчена цілість, а не як розрізнені скалки невідомого чого. Якщо ви будете заучувати вірш частинами, то потім біля дошки після кожного рядка довго пригадуватимете початок наступного. Вчіть усе відразу. Такий принцип сприятиме швидко пригадувати потрібне. Для цього почніть пригадувати спочатку.
Цей закон не суперечить третьому, як може здатися. Варто лише збільшити вихідні інформаційні одиниці, а відтак розбити їх на дрібніші групи. Проте не намагайтеся хутенько опрацювати щонайбільше матеріалу, бо це - марна спроба. Ліпше повторювати його протягом кількох днів, аніж у погоні за швидкими результатами, забути геть усе до наступного ранку.
Загалом, тут говориться про довільне запам ятовування, тобто про те, коли щось необхідно вивчити. Але не варто нехтувати запам ятовуванням несамохіть. Воно діє, якщо інформація пов язана з яскравими враженнями. Отож, треба її зробити такою. Понуре роздивляння географічної мапи можна перетворити на цікаву гру-ознайомлення з материками. Приміром, прокласти маршрут навколосвітньої подорожі, дотримуючись при цьому певних умов, наприклад, відвідати якомога більше країн, максимально наблизити маршрут до прямої, триматися якнайближче до суші і тому подібне. Одночасно можна використати мапу й для тренування уваги: подивившись кілька секунд на якийсь район, намагайтеся пригадати якомога більше деталей. Тобто спробуйте поєднати навчання і гру.
Хобі - чудовий спосіб переконатися в можливостях власної пам яті, поєднуючи приємне з корисним. Чимало колекціонерів - наприклад, філателістів, нумізматів - мають солідну обізнаність з історії, а любитель збирання гербарію, напевне, не буде плавати в ботаніці. Більшість знань вони засвоюють, як-то кажуть, граючись.
Якщо ви хочете щось добре запам ятати, то спочатку чітко усвідомте наступне: навіщо запам ятовувати, що запам ятавовувати. Відтак виділіть суть, узагальніть зміст і запам ятайте це узагальнення. ( 3 )
3. Педагогічні аспекти дослідження пам?яті
Про серйозні недоліки в роботі над розвитком пам яті школярів пише відомий психолог А. В. Петровський: "Неважко відповісти на питання, коли і на яких уроках школяр одержує відомості про війни, рівняння з двома невідомими, будову квітки, суперечку славянофілів з западниками. Але легко поставити в глухий кут питанням - коли, де і як школяра вчать прийомам успішного запам ятовування, дають йому відомості про те, як боротися з забуванням суттєвого, значного в учбовому матеріалі, розповідають хоч трохи про те, що таке пам ять, які її механізми, закономірності, особливості, як нею слід правильно розпоряджатися. Очевидно, припускається, що учні самі знайдуть шлях до вирішення цих завдань і що в даному випадку спеціальне втручання не потрібне." ( 18 )
Навички механічного запам ятовування, що склалися у школярів, негативно впливають і в подальшому, наприклад, в учбовій діяльності студентів, в роботі по саморозвитку.
Важлива роль в розвитку пам яті школярів належить вчителю, що безпосередньо організує учбовий процес і прямо та постійно впливає на учня. ( 21,
с. 5 )
Щоб вийти на вищий рівень керування навчальним процесом, створити досконаліші педагогічні технології, треба мати й глибші уявлення про процеси переробки інформації людиною, що відбуваються в системі "засвоєння-забування". Психофізіологічний аспект проблеми досліджений достатньо грунтовно, чого не можна сказати про педагогічний, який для оптимальної організації навчально-виховного процесу має бути вивчений передусім.
Розпочнемо з уточнення педагогічного смислу понять. Запам ятовування - довільне або мимовільне, засвоєння - те ж саме, але для усвідомленої інформації. Забування - це стирання з пам яті, зникнення раніше зафіксованих у ній відомостей. Збереження (виживання) знань, умінь трактуєтьсяяк різниця між вивченим і забутим, фактично це та ж їхня частина, що залишається в свідомості на момент діагностування.
Засвоєння і забування - взаємообернені процеси, що відбуваються одночасно. Це взаємонеобхідні процеси: засвоюючи, учень одночасно забуває, забуваючи - засвоює нове. В момент засвоєння розпочинається забування і лише ціною значних інтелектуальних зусиль вдається стримати цей процес, забезпечити виживання необхідних знань, умінь, навичок.
Саме з таких міркувань ми виходимо, формулюючи гіпотезу: засвоєння і забування є дзеркальними процесами -
Loading...

 
 

Цікаве