WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток пам’яті (Курсова) - Реферат

Розвиток пам’яті (Курсова) - Реферат

найголовніше - з ясувати план тексту. Відразу ж домовимось, що слово "текст" треба розуміти якнайширше: це не тільки параграф підручника, але й, скажімо, доведення теореми.
Те, що складання плану допомагає запам ятати матеріал, більшості дорослих відомо. Але в якому віці це усвідомлюється на власному досвіді? Які специфічні труднощі тут зустрічаються? На що натикаються діти та підлітки, коли відкривається їх невміння користуватися планом як мнемічною дією?
В одній країні педагоги провели дослідження: брали "на олівець" тих дітей та підлітків, які вголос заявляли про свої наміри погано вивчити урок. Що це означало? Наприклад, де-небудь в інтернаті хлопці звали приятеля: "підем погуляємо", а той відповідав: "не можу, мене завтра спитають. Тож я зараз хоч на трійку подивлюся і тоді вийду."
Так в різних школах та інтернатах зібрали багато різних випадків. Як може здогадатися читач-педагог, це було дослідження на тему: "значення мотивації при навчанні." Зібрали кількасот відміток, одержаних при "висловленні бажання вивчити урок абияк" та порівняли їх з відмітками, одержаними тими ж учнями в інших випадках.
Дослідники сподівалися, що експериментальний середній бал виявиться помітно нижчим, ніж звичайний середній бал: адже учні вчили уроки так-сяк! І коли був отриманий протилежний результат, його сприйняли здивовано. Між іншим, як стало скоро зрозуміло, все це відбулося згідно законів пам яті. Адже школяр, свідомо намагавшись вивчити якнайскоріше, але все ж таки забезпечити собі позитивну відмітку, неминуче повинен був розібратися, що в завданні є головним, а що можна і пропустити, якщо не гнатися за п ятіркою. Але ж такий розбір, свідомий чи підсвідомий, - це і є самостійна логічна обробка запам ятовуємого матеріалу. Природньо, що учні отримували в таких випадках скоріше четвірки, ніж трійки.
Згадаємо тепер звичайну в школі картину. Ось вчителька викликає учня до дошки відповідати минулий урок. І відразу ж питання до класу: "Чи все він відповів? Хто додасть?" Явне орієнтування на якнайповніше, загальне, безпомилкове запам ятовування. Саме так. Кожного дня в школі та вдома учень чує: "Ти все вивчив? Нічого не забув? Нічого не пропустив? Все зможеш розповісти?"
Нам можуть заперечити: учнів початкової школи неможливо інакше перевіряти та орієнтувати! Тільки так: "Намагайся вивчити все-все!", "Давайте, діти, перевіримо, чи вивчив він все-все!" А якщо, задаючи домашнє завдання, пропонувати вибирати звідти головне та вчити тільки це, тоді більшість просто нічого не стане вчити!
Та все ж таки вихід тут є тільки один: від молодших класів до старших вчити дітей користуватися розумовою діяльністю при запам ятовуванні та як засобом запам ятовування. ( 12, с.41-42 )
Навіть робота, протилежна запам ятовуванню - записування для розвантаження пам яті, - виявляється корисною саме для запам ятовування. Це і є відомий "ефект шпаргалки", про який писали ще в 19 столітті. Добре зроблена "шпаргалка" незмінно призводить до непомітного запам ятовування частини записаного матеріалу та до впорядкування того матеріала, який до шпаргалки не потрапив. ( 12, с.42 )
То чи є ключ до развитку логічної пам яті? Так. Полягає він у наступному: щоб розвинути логічну пам ять, треба її частіше змушувати працювати. Це загальне правило для дорослих та дітей. Якими засобами, згідно якої методики це робити? Тут, напевно, є два ключі: систематичність та різноманітність використовуємих прийомів. ( 12, с.45 )
При заучуванні напам ять постає і друге питання: читати текст цілком з початку до кінця чи заучувати частинами? Експеримент та практика показують доцільність поєднання обох цих способів. Після того, як вірш або уривок прочитано повністю з початку до кінця, слід вдуматися в його зміст, скласти план, поділити на логічно закінчені уривки. Далі кожен уривок один за одним повторювати до твердого засвоєння, поєднуя в подальшому підряд дві, три, чотири частини, а потім відтворити весь вірш повністю. Корисно в процесі заучування час від часу знову перечитувати весь вірш. Треба звертати увагу на зв язки між строфами. При повторенні їх кожну окремо може утворитися "кругова асоціація": останні слова строфи зв язуються в пам яті з її ж першими словами або ж з початком вірша, а перехід до наступної строфи утруднений. Тому потрібно зв язувати останні слова строфи з початком наступної. ( 8, с.28 )
Не є секретом, що до першого класу сьогодні все частіше приходять діти з поганим словниковим запасом та послабленою пам яттю. Найбільш катастрофічне становище склалося у сільських школах, де більше 50% дітей мають потребу в спеціальних вправах. Запропонована В. Зайцевим технологія дає змогу за два місяці розвинути асоціативну та зорову пам ять дітей, розширити їх словниковий запас.
Теоретичну основу технології складають експериментально виявлена сукупність необхідних якостей та умінь дітей, а також закономірність існування оптимальної послідовності їх формування. ( 10, с.8 )
2.2. Закони пам?яті
За бажанням, пам ять будь-якого типу можна поліпшити. Адже головна відмінність між людьми з доброю пам яттю та з поганою в тому, що одні вміють нею послуговуватися, тренують її, а інші - ні.
За визначенням Е. Канта, в пам яті важливі три якості: швидкість запам ятовування, його міцність і оперативність під час її відтворення. Саме над цим давайте й попрацюємо.
Передусім треба запам ятати
Закони пам яті
Їх усього лише сім.
1. Думайте. На думку німецького письменника І. Ліхтенберга, люди мало запам ятовують через те, що самі дуже мало думають. Отож обов язково намагайтеся в усьому віднаходити зміст. Не варто затуляти вуха руками й утуплюватися поглядом у текст, повторюючи подумки рядок за рядком. Ці титанічні зусилля не зарахуються, бо в даному разі важливим є не процес, а результат. Останній буде значно кращим, якщо ви спробуєте знайти в тексті провідну думку, виділити її аргументацію, відмітити перехід до наступної - тобто попрацюєте в книжці з олівцем, зробите конспект.
Вчіться не лише відповідати на запитання, а й ставити їх. Спробуйте посперечатися з автором, висуваючи при цьому свої аргументи. Якщо в книжці є відповіді на ваші заперечення - то проконтролюйте себе, якщо немає - намагайтеся відповідати самі, одночасно перевіряючи переконливість авторської позиції. Пам ятайте, що порівняно з автором ви займаєте вигіднішу позицію: можете будь-якої миті його зупинити, запитати, можете скільки завгодно повертатися до обговорення однієї й тієї ж думки. А от автор має все це терпіти й думати про переваги свого викладу.
2. Цікавтесь. Якщо мова йде не про дозвільнечитання, аби витратити час у дорозі, то, напевне, прочитане вам для чогось-таки потрібне. Орієнтуйтесь на поставлену мету, адже ваші зусилля - заради неї. Оцініть, що ви матимете з цієї інформації, і якщо користь дійсно очікується, то читати стане набагато цікавіше. Якщо ж ні, то поміркуйте над словами англійського філософа Б. Стюарда: "Не читай того, чого не хочеш запам ятати, і не запам ятовуй того, чого не маєш на меті застосовувати".
Іншими словами: щоб їжа
Loading...

 
 

Цікаве