WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розвиток пам’яті (Курсова) - Реферат

Розвиток пам’яті (Курсова) - Реферат

процесом навчання; при дотриманні певних умов сліди пам яті оживають і набута школярами інформація (знання) виявляється, актуалізується; в залежності від нервової системи (універсальних, відповідних віку, та індивідуальних особливостей школярів) мнемічна діяльність має як загальні, так і специфічні риси.
Стихійно або свідомо вчитель впливає на характер явищ пам яті, сприяє їх правильному рухові, але буває і заважає повноцінному функціонуванню пам яті та її розвитку. ( 21, с. 8-9 )
1.2. Типи пам?яті
Людина з дитинства запам ятовує, зберігає, а в потрібний час згадує і використовує засвоєні знання. З якою ж відповідальністю повинні ми відноситись до відбору тої інформації, як по її суті, так і по її кількості, яку з урока в урок на протязі 10 років даємо школярам!
Спробуйте розібратися в пам яті школярів! Важко знайти такого, у якого вона однозначно "погана" або однозначно "добра". Як правило, вона різна - у чомусь гарна, у чомусь погана.
Пам ять окремої людини індивідуальна і залежить від багатьох факторів - фізичних та психологічних. Тому кажуть, що пам ятей стільки ж, скільки і доброчинностей.
Та все ж різнобарвність видів нашої пам яті можна класифікувати, що, звичайно, спрощує, але в той же час і впорядковує це явище. Класифікація дає перспективну можливість вивчати феномен пам яті.
В основу класифікації пам яті покладені три ознаки, згідно з якими її розподіляють: 1) по переважанню форм психічної активності - моторній, емоціональній, образній або інтелектуальній; 2) по способу запам ятовування - довільному або мимовільному; 3) по тривалості, строку зберігання інформації.
Об єкти діяльності - рух, почуття, образ або слово - дали назви таким видам пам яті, як моторна, емоціональна, образна та словесно-логічна.
Моторна пам ять - запам ятовування, зберігання та відтворення рухів
( "пам ять тіла", "пам ять-звичка" ). Вона виражається у формуванні звичок, лежить в основі усіх практичних та трудових дій, часто непомітних, не фіксуємих людиною. Походка, манера розмовляти, сміятися, почерк пов язані з моторними навичками.
Кажуть: " Стиль - це людина ", але багато що може бути змінено та покращено при самоконтролі та коректуванні системи власних рухів. Тому-то фізіолог І. С. Бериташвілі називав моторну пам ять пам ятттю вправляння. Моторну пам ять закріплюють та вдосконалюють природній дар та постійні тренування.
Моторна пам ять іноді виявляється домінуючою, і вчитель на перших етапах навчання не повинен беззастережно перешкоджати тому, що деякі учні, заучуючи слова або запам ятовуючи текст, ворушать губами. Поволі їх треба вчити діяти інакше - промовляти про себе або записувати.
"Якщо ви здатні поблідніти або почервоніти при одній згадці про пережите, якщо ви боїтеся думати про давно пережите нещастя - у вас є пам ять на почуття ", - писав К. С. Станіславський про емоціональну пам ять. ( 19, с. 217 )
Гнів і радість, відчай і надія, ненависть та любов - почуття полярні. Вже в підсвідомості оцінюється життєво важливе для нас: потрібно негайно відчувати, що нам пропонує ситуація. В цьому й полягає перша підготовча мета емоцій, і чим вони яскравіші, тим певніше діє людина, роблячи вибір між позитивними та негативними впливами, між добром та злом.
Радянський педагог і психолог П. П. Блонський на одному з зайнять зі студентами запропонував їм згадати та записати події, які вони пережили в поточному році, а потім в своєму житті до інституту. Чотири п ятих спогадів в першому випадку стосувалися подій, що викликали сильні емоції. В другому випадку майже всі спогади відносились до емоціонально пережитого.
Емоціональна пам ять адаптує нас до того, що відбувається, відвертаючи увагу від поганого і скеровуючи до доброго - для здобуття настрою, що допомагає роботі, творчості.
Сила емоціональної пам яті у людей неоднакова. Емоціонально бідні не можуть відтворити пережиті почуття, більшість людей відтворюють їх у певному ступені, артистичні ж натури ( про них-то й писав Станіславський! ) не тільки сприймають гостро свої почуття та почуття інших, але й яскраво запам ятовують пережите. Не вигадані розповіді про Флобера, який разом зі своєю Еммою Боварі відчував у роті отруту, про Тургенєва, який голосив через смерть Базарова.
Ще один вид пам яті - образна, або наглядна, вона оперує уявленнями - образами предметів, сформованими в нашому досвіді. У відповідності з модальністю - набуттям уявлень з різних сенсорних сфер - образна пам ять поділяється на зорову, слухову, осязальну, обоняльну, вкусову. Найбільш розповсюдженою у більшості людей є зорова та слухова пам ять. Осязальна, обоняльна та вкусова пам ять
( підтверджуючи нашу феноменальну пластичність та вправність ) інтенсивно розвивається у зв язку з особливими умовами діяльності - у дегустаторів або при компенсації недостаючої зорової, слухової пам яті у сліпих або сліпо-глухих.
Вражаючого розвитку пам яті на основі неспецифічних для нас видів психічної діяльності досягла О. С. Скороходова, радянський вчений в галузі дефектології, педагог, літератор, кандидат педагогічних наук ( з психології ), яка у п ятирічному віці втратила зір та слух.
Подібно О. С. Скороходовій, після спеціального навчання, живуть та працюють і інші сліпо-глухі, при раціональному переключенні їх на збережені у них структури образної пам яті - осязальну, вкусову, моторну.
Чудова образна пам ять - особливий дар художників, музикантів, письменників.
Чуйне, уважне ставлення вимагається від вчителя до особливо сприймаючих дітей. За зовнішньою неуважністю, заглибленістю всередину себе, часто приховується вразлива, тонко відчуваюча натура. Тому є неприпустимим такий спосіб впливу на трохи відрізняючогося від багатьох учня, як натиск, крик. Таке часто призводить до важких колізій і навіть до конфліктів. Вчителю необхідно мати доброзичливість і такт для включення дитини в активну учбову діяльність.
Моторна, емоціональна та образна пам ять в своїх особливих формах притаманна і тваринам. Специфічно людська пам ять - словесно-логічна, змістом якої є наші думки та мова.
Словесно-логічна пам ять - це не просто запам ятовування, а переробка словесної інформації, виділення з неї найбільш суттєвого, відхилення від другорядного, несуттєвого, і збереження в пам яті не безпосередньо сприймаємих слів, а тих думок, які ними виражені. В основі словесно-логічної пам яті завжди лежить складний процес перекодування повідомляємого матеріалу, пов язаний з відстороненням від несуттєвих деталей і узагальненням центральних моментів інформації. Ось чому людина, запам ятовуючи зміст великої кількості матеріалу, одержуємого з усних повідомлень та прочитаних книг, одночасно є неспроможною утримати в пам яті його буквальне словесне вираження. А. Р. Лурія, даючи визначення і характеризуючи словесно-логічну пам ять, розкриває її "технологію", принципдії, в якому здійснюється можливий для нас відрив вже не тільки від реальності, але й від того, що дано у вигляді її образних уявлень.
У аборигенів Австралії були виявлені знамениті "жезли
Loading...

 
 

Цікаве