WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Братські школи України - Реферат

Братські школи України - Реферат


на тему: "Братські школи України"
В історії нашої країни XVI-XVII ст. були періодом складних економіч-них перетворень і політичних подій, коли міцніла і розвивалась Російська держава, а на Україні точилася боротьба народних мас проти феодального, польсько-шляхетського поневолення і католицизму. Визвольні селянські вій-ни під керівництвом Богдана Хмельницького закінчилися великою за своїм історичним значенням подією - Переяславською радою, яка в січні 1654 ро-ку прийняла рішення про возз'єднання України з Росією. Рішення Переяс-лавської ради знаменувало здійснення споконвічних прагнень та сподівань українського народу і було поворотним етапом в його історичному житті.
У підготовці цього історичного акту певну роль відіграли братства і створенні ними освітні заклади. Перше братство у Львові в 1449 році, а по-тім і в інших містах і селах України. Братства об'єднували ремісників, селян, запорізьких козаків, купців і навіть українських магнатів. Братства створю-валися для боротьби проти польської шляхти та уніатів, а також проти необ-меженої влади церковних феодалів.
У своїй боротьбі братства широко використовували школи, друкарні і молодіжні організації - "Младенческие братства". Особливу увагу вони приділяли створенню шкіл, серед яких найвідомішими були: Львівська (1586), Віленська (1592), Мінська (1592), Дубнівська (1604), Замостівська (1606), Брестська (1615), Київська (1615), Луцька (1624), Полоцька, Моги-лівська, Кам'янець - Подільська, Вінницька та інші. Вищі вчителі братських шкіл були авторами підручників, наприклад, Лаврентій Зизаній написав "Грамматику словянского язика" (1596), Мелетій Смотрицький - "Грамма-тику словенскую" (1613). Про досвід роботи братських шкіл України знав великий чеський педагог Я.А. Кменський.
Діяльність братства мала такі напрямки: охорона благочестя та поряд-ку, благоустрій братства і боротьба за національну самостійність, охорона православ'я. Останній напрямок діяльності братства не вказувався у статутах із цілком зрозумілих причин. Можливо, це дало привід багатьом дослідни-кам розглядати братства як мирні організації. Але відомо, що кожен, хто вступав до братства, складав присягу ("цілували кожен за всіх і всі за кожно-го чесний хрест") стояти за православну віру "до останньої краплі крові", "до останнього подиху".
Братські школи - це українські національні навчальні заклади в XVI - XVIII ст.
Вони почали створюватися у 80 - х роках XVI ст.; їх організовували й утримували церковні братства з метою зміцнення православ'я. Першу брат-ську школу заснувало Успенське братство у Львові (1586). За її зразком створювалися братські школи в різних містах України. В першій половині XVII братські школи засновувалися і в деяких селах.
Братські школи були двох типів: елементарного та підвищеного, які до-корінно відрізнялися від інших існуючих шкіл, приміром, протестантських, католицьких, православних монастирських та національних: єврейських, ві-рменських тощо. Предмети у цих школах викладалися рідною мовою, ви-вчалася антична література, філософія, розвивалися розумові здібності уч-нів, певною мірою - демократизація.
Слід зазначити, що історичні свідчення про перші навчальні заклади, організовані братствами, обмежені. Відомо, що шкільна кімната розміщува-лась у братському будинку. Вчителя, який виконував обов'язки дяка та писа-ря, обирали на загальних зборах братства. Платню він отримував з прибут-ків церкви, а також із коштів, що платили батьки за навчання дітей. За добру роботу вчитель міг отримати "святкові" - 5,5 гроша.
Інформацію про те, як організовувався навчальний процес знаходимо у Статуті Львівської братської школи, де визначався режим навчальної діяль-ності учнів, окреслювалося коло їхніх обов'язків, а також учителів, батьків та опікунів.
Учнів, як правило, ділили на три групи: одні вчилися розпізнавати лі-тери, інші - читати і. вчити напам'ять певний навчальний матеріал треті - міркувати, пояснювати прочитане. Читати і писали вчилися слов'янською мо-вою. Учнів навіть знайомили зі слов'янською нумерацією.
До змісту освіти у школах першого типу, крім читання та письма, вхо-дила лічба, малювання, вивчення катехізису, особливе місце займали співи. Навчання-проводили у суботу. Як відомо, церковний хор складався з учнів. У деяких братських школах, наприклад у Київській, практикувався багато-голосий спів у 4, б, 8 голосів.
У школах запроваджувались елементи класно урочної системи навчан-ня, а також різні методи: пояснення, бесіда, самостійна робота, диспут, взає-мне навчання. Для закріплення навчального матеріалу широко практикува-лось повторення. За порядком у школі, поведінкою учнів і виконанням до-машніх завдань стежили виділені на кожний тиждень чергові учні. В школі часто бували батьки учнів, які допомагали вчителям доглядати за поведін-кою дітей. Віддаючи дітей до школи, батьки підписували з ректором школи договір, в якому зазначалися обов'язки школи і батьків.
При братських школах існували так звані "братства младенческие", основна мета яких-моральне виховання юнацтва. Слід зазначити, що всі учні братської школи входили до таких молодіжних братств.
Особливе місце в історії розвитку освіти в Україні посідає Львівське братст-во. Перші відомості про нього датуються 1463 р. У 1586 р. братство отрима-ло окремі права від антіохійського патріарха Иоакима, які були закріплені й поширені константинопольським патріархом Єремієм.
Організація навчального процесу Львівської братської школи зафіксо-вана у Статуті, який став зразком для інших братських шкіл.
О 9-й ранку розпочиналися заняття влітку, а взимку вчитель сам ви-значав час початку навчання. Учень займав місце в класі, яке визначалося результатами його успіхів. Якщо хтось із учнів не заявлявся на урок - учи-тель посилав когось із вихованців з'ясувати причину. Навчальний день почи-нався з молитви, а потім школярі відповідали домашнє завдання і перевіря-лися виконані вдома письмові роботи. Після цього вчитель пояснював новий матеріал і видавав учням завдання, щоб вони переписали їх вдома. Іноді урок проходив у формі бесіди чи диспуту. Потім відпочинок. Діти обідали і знову поверталися до школи, виконували і перевіряли домашні завдання один у одного.
Статут передбачав не тільки режим навчальної діяльності учнів, а й ре-гламентував роботу вчителів. Так за поведінкою вихованців стежили спеціа-льно призначені вихователі або старші вихованці
Loading...

 
 

Цікаве