WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Тепло отчого дому - Реферат

Тепло отчого дому - Реферат

гармонії в цьому світі:
Квіти, птахи і зірки.
Тож природу потрібно любити,
І другом їй бути завжди.
Кожну річечку і озерце
Не забруднюй, а очищай.
Полюби і прийми до серця,
Бережи зелен світ і знай!
Від сьогодні ви не просто учні-першокласники, але й юні захисники природи. Ці емблеми, будуть свідченням цього.
(Вчитель розгортає блакитну пелюстку).
Головне завдання - всім здоровим бути,
Мусиш сам подбати - і не вередуй.
Тож про фізкультуру як же нам забути?
Дух і волю, тіло вправами гартуй!
І зарядку треба нам щодня робити,
Й бігати, стрибати - всім потрібен рух!
А без цього, діти, в світі не прожити.
Лиш в здоровім тілі є здоровий дух.
Фізхвилинка.
Встаньте, діти, посміхніться,
Землі нашій поклоніться
За щасливий день вчорашній
І до сонця потягніться,
В різні боки похиліться,
Веретеном покрутіться.
Раз присядьте, два присядьте
І за парти тихо сядьте.
(Вчитель розгортає синю пелюстку).
Всіх людей краса єднає,
Щастя, радість нам дає
Всяк від радості співає -
І такі уроки є.
Всіх тут музики навчають.
Лунай, пісенний дивограю!
Нотки весело стрибають,
Ну, а ти їх заспівай.
(Вчитель розгортає фіолетову пелюстку).
Мала бджола, а й та працює!
Тому і ти живи в труді,
Бо труд годує, лінь - марнує.
Працюй - не будеш у біді.
Привчай до праці руки, друже,
А голові давай знання.
Майстерності навчайся дужче,
Будь наполегливим щодня.
Ще вчися гарно малювати,
Бо в світі стільки є краси,
Щоб світ у фарбах передати
І людям цю красу нести.
Отож, ви розумієте, для чого прийшли до школи? Щоб оволодіти цінним скарбом - знанням з кожного предмету. Та не тільки потрібно одержати відповідну суму знань, а й неодмінно навчитися вчитись. Це вміння знадобиться вам й надалі, тому що процес навчання безперервний. Вік живи - вік учись, - каже народ. Вміння вчитися - це і є той ключик, який відкриває людині скарби знань. Тому ніколи не кажіть не вмію, а кажіть - навчусь! Вам у школі допоможуть учителі. Вони вас люблять і будуть навчати, щоб ви стали порадними, розумними і добрими та мудрими людьми.
-Давайте поміркуємо, чому школу ми називаємо Країною Знань? (Тому, що школа турбується про всіх дітей, дає знання і як мама, вона хоче, щоб усі діти виросли розумними, здобули міцні знання, щоб їм у житті було легко).
-А тепер поміркуйте, чому знання порівнюють зі скарбом?
(Бо хто в житті здобуде міцні знання, той буде всюди перемагати, у нього буде сила, мудрість, розум, він зможе і словом переконати кожного, довести свою правоту і перемогти).
Тому знання - це світло і це - великий скарб, маючи який, людина завжди здобуватиме перемоги, чудово буде жити, усе буде вміти, ніколи не буде бідувати. А у школі діти здобувають знання, вчаться творити, розкривають свої таланти і здібності. І от від сьогодні 12 років підряд ви будете йти світлою, радісною і щасливою дорогою до школи, де здобуватимете знання, гарно вчитиметесь. Бо ж всім відомо, що Знайко по дорозі біжить, а Незнайко в бур'янах лежить. Ось і закінчилась наша перша мандрівка до чудової Країни Знань, де відкрився перед нами цінний скарб, скарб добра, краси, любові, до барвінку в чистім полі, до маленької пташини, до червоної калини. Хай наша велика шкільна родина буде багата і великим добром, і добрим здоров'ям і піснею, і злагодою, і сімейним теплом. У добрий час вам!
Пісня "Добрий день"
Вчитель: Ще раз доброго дня вам, дорогі наші батьки, гості. Ми раді вітати вас у нашому класі. І вже стали традиційними наші з вами зустрічі напередодні весняного свята, бо, як знаємо, тільки завдяки нашим спільним зусиллям, сім'ї і школи, ми можемо виховати справжніх людей. А починається кожна людина із знання свого родоводу. Корені кожного з нас починаються з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще - мамину пісню, чистоту мови, любов до отчого краю, святе ставлення до хліба, родовідних традицій і обрядів. Куди б доля не закинула, ми неодмінно, нехай у спогадах, повертатимемось до незрадливого вогника - батьківської хати.
Отож, дорогі наші рідні, ми запрошуємо вас на наше родинне свято на тему "Тепло отчого дому".
Рідні мами, рідні тати!
Ми вітаєм вас на святі!
Ми вас любим щиро-щиро,
Вам бажаєм щастя й миру.
Ви нас теж любіть, рідненькі,
Бо ми діти дорогенькі,
Хочем бути на вас схожі
І як ви, такі ж хороші,
Хай же наше добре слово
Розцвітає веселково.
Вчитель: Кожна мати, кожен батько вчать свою дитину любити рідний край - місце, де народився, вчать любити рідну хату.
Прилинь, прилинь до рідного села,
Приїдь, приїдь, тебе чекає хата
Тут вишня соловейком зацвіла
І в нього будуть солов'ята.
Прилинь, хоч в гості до Зелених свят,
Візьми дітей, нехай дитина знає,
Що і вночі маленьких солов'ят
Своєї мови батько научає.
Прилинь додому в солов'їний день,
Хай зрозуміє тут твоя дитини:
До дідових і бабиних пісень
Подібна дуже мова солов'їна.
Не скупіться на теплі слова,
У світі так мало тепла,
Лиш від рідної хати,
Та від лагідних рук мами й тата.
Коли зміцніють крила, щоб літати,
Не забувай про рідних маму й тата.
Та встигни добре слово їм сказати,
Допоки ти живеш у рідній хаті.
Вчитель: Материнське серце здатне пройматися болем дитини на відстані, журитися за долю своїх дітей усе життя. Якби могла, сонечко прихилила б...
У гніздечку у рідненькім пташинім
При батечку і при неньці весело дитині
Птах пташкам в тихім кутку гніздечко звиває,
Пухом стелить, пісеньку співає.
Рідний батько, рідна ненька хоч би й умлівали,
Ще б дитині хліб добули, зірку з неба зняли,
Хоч у вирію небо краще, сонечко тепліше
Пташка в рідний край вертає, бо тут їй миліше.
І ти, синку, погуяєш соколом в чужині
Аж побачиш, нема краю, як в рідній країні.
І ти, доню, найдеш долю між людьми і втіху
Та все ж гадка літатиме у хатину рідну.
Всюди гарно, всюди славно, всюди добрі люди,
Ліпше, якбатька, неньки вам ніде не буде.
Вчитель: Птахи й ті повертаються з-за далеких морів до своїх гнізд. Сотні віків, німі, безсловесні, щовесни вони летять у рідні краї. Їх кличе голос життя. Там десь, за тисячі верст, на них чекають нехай напівзруйновані, але рідні гнізда. А ми ж таки люди. В нас не тільки інстинкт, а й розум. То чому ж ми маємо забувати про гнізда свої? То ж нехай же стоїть під суворим небом наша рідна батьківська хата, нехай красується в живому цвітінні соняшників і мальв, у барвистому полі веселки.
Пісня "Смерекова хата"
Вчитель: Отже, батьківська хата є символічним Берегом Дитинства, звідки ми йдемо у широкий світ. Люди, які живуть, або колись жили чи є вихідцями батьківської хати, становлять наш родовід, нашу рідню, далеку й близьку.
Родина, дорога родина!
Що може бути краще в світі цім?
Чим більше дорожить людина
За батьківський і материнський дім?
Де в шумнім гомоні і в кожнім слові
Все сповнене любов'ю, а не злом?
Де можна більше зачерпнуть любові?
Де взяти більше доброти?
Як в материнськім ніжнім слові,
Як з батька щедрої руки.
Отож зібралися ми нині
На святі нашім гомінкім,
Щоб поклонитися родині
І побажати щастя всім.
Пісня "Роде наш
Loading...

 
 

Цікаве