WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Роль книги у вихованні учнів - Реферат

Роль книги у вихованні учнів - Реферат

спить тракторист. Чи стомлений, чи осіннє сонце розморило його. Він спить... а на його повіках тремтить тонесенька струна бабиного літа. Пустотливий вітерець грається з нею... А вона заливається сміхом, дзвенить дзвіночок - сміх і над похиленими травами і над золотими дібровами.
/Наталія М. 7 кл./
Приділю увагу і такому досить складному виду творчої діяльності, як складання байки. Цю роботу розпочинаю у 6 класі, після вивчення творів Л. Глібова "Лисиця-жалібниця" та "Щука". Насамперед діти мають добре засвоїти, що байка - алегоричний твір. Тому пояснюю їм, яку мету ставить автор, обираючи цей жанр, наголошую на трьох особливостях його: алегорії, розповіді, моралі. Колективно добираємо епітети для характеристики можливих майбутніх дійових осіб:
Лисичка - хитра, лицемірна, вигадлива; Вовк - злий, хижий, зажерливий; Ведмідь - ледачий, неповоротний; Осел - тупий, нерозумний; Зайчик - швидкий, боязливий, невпевнений у собі; Козел - упертий, нетямучий.
Пропоную ситуації для написання байки: "Друг не допоміг у біді", "Хлопчик ображав менших", "Як тому ведеться, хто мати не слухає?", та інші. Удома діти пробують написати байку самостійно. Шестикласникам це завдання дається непросто. Зате у 8-му класі, коли знову повертаємося до цього виду роботи, учням набагато простіше дібрати ситуацію для свого твору, адже, дорослішаючи, вони оцінюють реальний світ уже по іншому, тай набутий досвід сприяє вищій результативності.
Зразок учнівської байки:
"Як тому ведеться, хто мати не слухає?"
Вивела горобличка двоє горобеняток. Коли вже підросли, то одне матері завжди питалося: "Як би літати навчитись, матінко?". Мати навчає його, розказує, вчить, показує як це літати. І дуже цим рада, задоволена. Вчилось горобеня з великим бажанням, хоч і не виходило. Іноді, коли матінка-горобличка летіла далеко за поживою, вилітало само з гнізда шукати собі поживу. Так і навчилось вправно і добре літати. Чим дуже радувало матусю. Але в гнізді було і друге горобеня, яке завжди сиділо, дрімало і ждало, поки мати принесе поживу. Не один раз мати говорила йому, щоб вчилося літати, що вона не буде годувати його до смерті. Та й хто знає, як життя складеться. Але даремно і матінка, і його братик-горобчик просили неслухняного і впертого горобчика. Йому було ліньки все робити.
Час проходив. Одного разу до гнізда заліз злий і жорстокий кіт і запустив у нього велику лапу з гострими кігтями. Мати і вправний горобчик втекли, а ліниве дісталося котові на сніданок.
Хто матінку не слухає,
Не раз той плаче і гірко бідує ./Наталія М. 8 кл./
Створені восьмикласниками байки засвідчують вміння визначати моральні проблеми, аналізувати їх, робити висновки. Цьому сприяють і твори-роздуми, теми яких пропоную своїм вихованцям: "Життєві принципи моїх ровесників", "Чи застаріло поняття "дружба"?", "Що чекає тебе, Україно, в майбутньому?", "Чи зміг би я без тебе, Батьківщино?". Особливо останні теми пропоную після вивчення творів Миколи Вороного "Євшан-зілля"; Олександра Олеся "Коли б я знав, що розлучусь з тобою"; П. Тичини "Україно моя, моя люба Вкраїно..."
Щоб учень ґрунтовно висвітлив таку тему, його потрібно попередньо підготувати. Проводжу диспути, бесіди, міні-лекції. Колективно визначаємо також стиль і тип мовлення.
Якщо творчі роботи написані, то дуже важливо, щоб усі їх учитель ретельно й доброзичливо проаналізував і в кожній знайшов те позитивне, що заслуговує на похвалу. Тільки в такому разі в дітей не зникне бажання вдосконалювати свої творчі вміння. Найвдаліші роботи зачитую в класі повністю, а з інших вибираю цікаві уривки. Учні завжди повинні мати зразки досконало виконаних завдань, орієнтуватися на них, уміти самокритично оцінювати власну роботу, виявляти в ній недоліки.
Саме з учнями 8-9 класів треба вміло, з глибоким, розумінням вирішувати проблеми. Тому, що старший підліток вступає в нову фазу свого розвитку, яку можне назвати фазою егоцентризму.
Як відзначає відомий психолог І.С. Кон, "найцінніше психологічне набуття старших підлітків - відкриття свого внутрішнього світу....", "Знаходячи здатність занурюватися в себе і насолоджуватися своїми переживаннями, підліток і юнак відкриває цілий світ нових почуттів, красу природи, звуки музики, відчуття власного тіла".
Ця особливість впливає і на характер сприйняття учнями художніх творів.
Відбувається своєрідна переакцентовка в їх сприйнятті від фабульного - до проблемно - психологічного. Якщо для молодшого підлітка є пізнати навколишню дійсність, то для старшого - визначитися в ній. Він схильний приміряти все зі своїм "я", щоб глибше зрозуміти себе, свої можливості. Отже, виникають труднощі у взаєморозумінні з вчителем, батьками.
В. Сухомлинський писав: " Суть багатьох труднощів отроцтва полягає у взаємномунерозумінні ....дорослі не розуміють духовного світу підлітків, а підлітки не розуміють дорослих, ставляться до них з настороженістю і упередженістю". Отож підлітки повинні бути предметом особливої уваги і вимагають належного такту з боку вчителя.
Учні старших класів дуже люблять читати такі твори, в яких змальовано позитивних героїв. Їх приваблює герой твору "Сміливий, чесний, сильний, справедливий, життєрадісний", "розумний, з лагідною вдачею, герой, що любить мистецтво, музику", "людина вольова, уважна до інших, з активною життєвою позицією". Старшокласників цікавлять моральні стосунки між персонажами, проблема дружби, любові, щастя, духовної свободи і соціальної справедливості.
Отож і потрібна нова переорієнтація вчителів. Уроки літератури у старших класах мають бути уроками роздумів і моральних прозрінь. Тут особлива увага відводиться питанням і завданням проблемного характеру. Література покликана сприяти відродженню національних традицій, які нагромаджувалися віками, усвідомленню українського народного характеру, його менталітету. Так, невід'ємною рисою української ментальності є розуміння українським народом краси природи.
Природа - це і мати - годувальниця, і джерело естетичної насолоди. Це любов до природи виявилася і в домашньому побуті, і в зовнішньому вигляді оселі, - скрізь.
Так, враховуючи інтерес учнів до різних нетрадиційних уроків літератури, проводжу уроки - роздуми.
"Збережімо наш скарб - природу" за творчістю Григора Тютюнника "Дивак" (позакласне читання) для 7 - 8 класів, урок - зустріч " О земле втрачена, явися
бодай у зболеному сні,
і лазурово простелися,
і душу порятуй мені.
Василь Стус.
А також урок - виставу у 9 класі "Любові пам'ять незабутня"
( Жінки у драмі кохання Т.Г. Шевченка), урок - зустріч з літератури рідного краю " Тернистий шлях покутян до волі" за творчістю Б. Сенюка, та інші.
Заохочую школярів до творчості, влаштовуючи виставки їхніх робіт. Назву виставки визначає мета: "Поети, де ви?", "Юні байкарі", "Поетична зернина". Часто діти ілюструють свої твори малюнками, удосконалюють кросвордами.
Учні беруть активну участь у драматичному гуртку, де ми розучуємо казки, інсценівки оповідань, уроки із п'єс. Діти удосконалюють свою вимову, виразність у художньому читанні, розвивають вміння перевтілюватися іншого героя.
Частенько нашими гостями є жителі села - бабусі, які вміють вишивати, співати і з великим бажанням передають свій досвід дітям. Або проводимо фольклорні експедиції, під час яких записуємо давні пісні, пісні - балади, щедрівки.
Загалом розвиток творчих здібностей учнів, їхнього мислення, уяви, формування моральний якостей за допомогою слова - важливий складник вивчення рідної мови і літератури в школі.
Успішно реалізовує його той учитель - словесник, який сам є творчою індивідуальністю.
Loading...

 
 

Цікаве