WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Екологічне виховання молодших школярів - Реферат

Екологічне виховання молодших школярів - Реферат

з наукових джерел, узагальнення передового педагогічного досвіду та власного досвіду роботи
Це зокрема, такі вимоги:
-комплексний підхід до вивчення природи, з використанням міжпредметних зв язків;
-врахування вікових, індивідуально-психолгічних особливостей школярів;
-організація безпосередньої діяльності учнів по охороні та поліпшенню природного середовища своєї місцевості під час навчальної та суспільнокорисної праці;
-вибір оптимальних норм, методів і прийомів екологічного виховання;
-вплив вчителів на вихованців власним прикладом бережливого, дбайливого ставлення до навколишнього середовища;
-єдність дій усього педагогічного колективу школи в екологічному вихованню учнів.
Таким чином, екологічне виховання учнів молодших класів має ряд специфічних особливостей, а його розвиток повинен відповідати комплексу педагогічних вимог.
3. Основні методи екологічного виховання
засобами природних традицій
Народні традиції ставлення до природи широко використовуються як метод екологічного виховання особливо серед учнів молодших класів.
Основними методами екологічного виховання засобами народних традицій є наступні: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, частково-пошуковий, дослідницький методи.
Так, у рамках пояснювально-ілюстративного методу можна повідомляти учням інформацію про навколишнє середовище і народні традиції ставлення до природи за допомогою усного слова (розповідь, пояснення), друкованого слова (підручник, додаткова література),наочних посібників (картин, схем, натуральних природних об єктів), практичного показу способів діяльності у природі (догляд за рослинами на пришкільній ділянці, догляд за тваринами у живому куточку тощо).При цьому діти слухають, дивляться, читають, спостерігають, співвідносять нову інформацію про природні об єкти з раніше засвоєної і запам ятовують. Користуючись цим методом, доводимо до свідомості учні зміст, суть і значення народних традицій ставлення до природи.
Для формування в учнів навичок і вмінь, а водночас і для досягнення другого рівня засвоєння знань, вчителю необхідно спрямувати діяльність школярів на неодноразове відтворення здобутих раніше знань про народні традиції ставлення до природи (репродуктивний метод).Приміром, вчитель називає народні прикмети про пори року, а учні пригадують подібні, вивчені раніше.
У рамках методу проблемного викладу, вчитель може ставити перед учнем проблему, сам її вирішувати, але при цьому показувати шлях вирішення в його суперечностях, розкривати хід думки. Цей метод дає можливість учителю показати учням зразки наукового знання природи, наукового вирішення проблем взаємозв язку між неживою і живою природою, а учням - стежити за ходом думки, логікою доказу і засвоювати знання про цілісність природи. Безпосереднім результатом проблемного викладу буде засвоєння способу і логіки вирішення даної проблеми або даного типу проблем, але ще без уміння застосувати їх самостійно.
Приміром, за допомогою цього методу вчитель може пояснити учням другого класу на уроці "нежива і жива природа" суть таких народних прикмет : "ластівки літають низько перед дощем", "риби вискакують з води і ловлять комах - на дощ". Учитель ставить перед учнями проблему:
чому птахи перед дощем спускаються нижче до землі, а риби вискакують із води? Проблемний виклад учителю доцільно будувати на науковому матеріалі: перед дощем значно підвищується вологість повітря, крила комах зволожуються, стають важкими , і вони спускаються нижче до землі.
Комахами живляться птахи і риби. Тому перед дощем птахи літають низько над землею, а риби вискакують із води, щоб зловити комах. Таким чином, вчитель переконує учнів у цілісності природи.
У рамках частково - пошуковою методу вчитель може спрямувати діяльність школярів на самостійне виконання окремих кроків до пошуку знань про природні об єкти. Наприклад, за допомогою цього методу у третьому класі на уроці: "Підсумки спостережень за неживою і живою природою та працею людей ( весняний сезон) " вчитель може розібрати з учнями прислів я: "Квітень - водою, травень - з травою". Перед усім учителю слід звертатися до спостережень самих учнів, до вже набутих знань, життєвого досвіду. Діти мають висловлювати свої судження: чому ж, коли у квітні багато вологи, то у травні розкішні трави. Усі відповіді учнів учитель має узагальнити і зробити висновок про взаємозв язки у природі, про залежність росту і розвитку рослин від атмосферних опадів.
Застосовуючи дослідницький метод, необхідно враховувати його основну мету - навчити учнів самостійно пізнавати природу. Доцільно пропонувати такі завдання, які забезпечували б творче застосування учнями основних знань про природу при вивченні курсу " Ознайомлення з навколишнім світом" і " Природознавство", оволодіння рисами творчої діяльності, поступове зростання складності природознавчих проблем. Крім того, вчитель має контролювати хід роботи учнів, перевіряти підсумки роботи і організовувати їх обговорення. Приміром, використовуючи цей метод, шляхом спостережень можна звіритись з народними прикметами.
Цілком природно, що в навчальному процесі дослідницькі завдання потребують тривалого часу. Тому цей метод рекомендується вчителю використовувати переважно в позакласній роботі.
Класифікація методів екологічного виховання молодших школярів на уроках "Ознайомлення з навколишнім світом "і " "Природознавство"
Пояснювально - ілюстративні : Бесіда. Пояснення. Відповідь.
Репродуктивні: Завдання екологічного змісту.
Спостереження за сезонними змінами у природі.
Опорні схеми. Варіативні завдання.
Проблемного викладу: Пояснення. Спостереження. Бесіда.
Частково-пошукові : Загадки. Ребуси. Кросворди. Вікторини. Цікаві вправи. Фенологічні оповідання. Опірні схеми.
Дослідницькі: Спостереження за сезонними
Loading...

 
 

Цікаве