WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Викладання біології і екології в школі - Реферат

Викладання біології і екології в школі - Реферат

вивчення екологічних проблем, слід враховувати, що навіть сприятливі умови впливають на мотивацію навчання не безпосередньо, а тільки через внутрішнє ставлення до них самого учня. Таким умовам задовольняють інформаційні тексти, дослідницькі завдання, ситуації, спрямовані на формування окремих аспектів внутрішньої позиції учнів.
Робота вчителя спрямована на розвиток і закріплення пізнавального інтересу до вивчення екологічних проблем і включати такі види впливу, як актуалізація раніше сформованих мотиваційних настанов, що треба закріпити і підтримати; створення умов для формування позитивних моти-ваційних настанов (мотивів) і розвиток їх нових ознак (стійкість, усвідомлення, дієвість).
Завдання педагога полягає в тому, щоб учні постійно були мотивованими до дій. Але зміст мотивів на різних етапах роботи має бути неоднаковим.
На початку вивчення учні повинні зрозуміти, що корисного і нового вони дізнаються, де зможуть застосувати набуті екологічні знання, які переваги дасть їм засвоєння матеріалу теми.
Надалі при вивченні кожної теми можуть не тільки посилюватися вихідні мотиви, а й з'являтися нові. Це відбувається, якщо учні усвідомлюють і розуміють екологічні знання, які вони набувають, оцінюють їх, порівнюють, отримують задоволення від самого процесу . навчання. Цьому, як відомо, сприяють: робота в групах; активне спілкування з учнями, вчителем, спеціалістами з екологічних проблем; сам характер пошуково-дослідницької роботи; рівень сформованості як загальнонавчальних, так і екологічних умінь.
На останньому етапі вивчення теми необхідно створити мотивацію завершення
Учень повинен оцінити свої знання (порівняти їх із знаннями товаришів) у ході дискусій, визначити, яких знань йому ще не вистачає, і спланувати завдання подальшої самоосвіти.
Розглянемо етапи формування позитивних мотивів до вивчення екологічних проблем на прикладі теми "Захист сільськогосподарських рослин від шкідників і хвороб"
І етап - визначення вихідної мотивації.
На початку вивчення теми вчитель здійснює актуалізацію попередніх знань ("Що ми знаємо з цієї проблеми"). Після відповідей учитель розділяє учнів на малі групи і з метою викликати здивування, допитливість роздає (на кожну групу) інформаційні картки. Наводимо деякі з них.
1. Американські фермери все менше використовують пестициди, що здатні накопичуватися в кінцевих продуктах. Вирощуючи суниці, наприклад, замість хімікатів для боротьби з ко-махами-шкідниками тепер використо-вують комбайни, в які вмонтовано потужні пилососи.
2. Філіппінські дослідники відкрили новий спосіб захисту цитрусових дерев від комах-шкідників. Використання деяких видів павуків виявилося ефективнішим, ніж застосування пестицидів.
3. Нещодавно болгарські вчені розробили новий засіб боротьби з борошняним кліщем. Препарат називається "артезін", а отримують його з полину.
4. Встановлено, що кожного року віруси "з'їдають" до 20% врожаю картоплі у світі. Тому велике значення мають роботи вчених з виведення стійких до вірусів сортів цієї культури.
5. Розсіювання пестицидів над лісами призводить до втрати значної кількості орнітофауни (до 87%).
6. Пестициди знищують до 80% комах-запилювачів, що негативно по-значається на врожайності вирощуваних культур.
Після роботи груп з інформаційними картками вчитель
пропонує обговорити моральний бік проблеми, пов'язаний з практикою використання пестицидів.
Як правило, обговорення не може бути завершеним, оскільки в учнів не виста-
чає певних знань з даної проблеми, зокрема про прямі й опосередковані екологічні наслідки впливу пестицидів на живі організми; найефективніші форми захисту рослин тощо.
Цим самим учитель викликає мотив відносного незадоволення.
Для посилення мотиву вивчення даної проблеми вчитель пояснює значення цих екологічних знань для майбутнього життя та діяльності школярів.
Отже, наприкінці першого етапу учні підводяться до усвідомлення того, яких ще треба набути знань і вмінь з даної проблеми.
II етап - підкріплення і посилення мотивації, що виникла.
Даний етап відбувається під час роботи в групах, де створюються умови співробітництва, вільного спілкування, застосування кожним своїх організаційних і комунікативних здібностей.
Цей етап потребує організації дослідницької діяльності учнів, залучення їх до активного пошуку даних, фактів, екологічної інформації про: ефективні методи захисту рослин від шкідників і хвороб; види пестицидів, що використовують у місцевому господарстві; позитивні та негативні боки засто-сування пестицидів; вплив пестицидів на природу, здоров'я людини.
Крім цього, учні отримують завдання вивчити думку місцевих жителів про проблему використання пестицидів і скласти інформаційний огляд, в якому було б визначено ставлення громадськості до даного питання.
III етап - завершення вивчення теми.
Даний етап відбувається у формі дискусії, в ході якої розглядаються різні шляхи боротьби із сільськогосподарськими шкідниками. Учні обго-ворюють питання безпечніших для людини і ефективніших для боротьби зі шкідниками методів. Висловлюють усі "за" і "проти" різних способів захис-ту рослин.
У ході обговорення результатів дослідницької роботи важливо, аби кожен учень зрозумів і оцінив свій позитивний досвід і щоб у нього виникла позитивна мотивація перспективи. Для формування подібної мотивації важливо показати учням недостатність їхніх знань. Це зробить їхню пер-спективну мотивацію адекватнішою і дієвішою щодо подальшої самоосвіти й участі у природоохоронній роботі.
Практичне застосування знань з даної проблеми здійснюється в ході просвіт-
ницької діяльності учнів. Так, найактивніші школярі можуть виступати по місцевому радіо або у пресі, попереджаючи про небезпеку використання пестицидів і роз'яснюючи, як правильно використовувати пестициди з мінімальним ризиком для здоров'я.
Умови формування позитивної мотивації до вивчення екологічних про-блем, а також послідовне засвоєння учнями морально-екологічних понять у різних видах діяльності сприяють удосконаленню екологічних знань і умінь учнів старших класів.
Вчитель старається якомога ширше розкрити суть екологічного спрямування на своїх уроках. Тому у 6 - 9 класах приділяється велика увага проблемам екологічного напрямку. Таким чином екологічне виховання передбачає обізнання зі змістом екологічних проблем довкілля. Саме в цьому вчитель є центральною фігурою в шкільній системі, яка пов'язана з вирішенням основних екологічних проблем. "Ми живемо серед природи... Ми постійно діємо на неї, проте не владні над нею" - писав Й.Гете.
Loading...

 
 

Цікаве