WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Викладання біології і екології в школі - Реферат

Викладання біології і екології в школі - Реферат

пропонується зіграти "ва-банк", тобто подвоїти кількість своїх фішок чи позбутися всіх. "Ва-банк", у якому можуть брати участь один, два чи всі гравці, виграє той, хто першим піднесе руку і дасть правильну відповідь на запитання. Фішки інших ідуть у "доход казино".
Цю гру можна організовувати регулярно з різними учнями, проводити фінальнізмагання, до яких входять гравці з найбільшою кількістю фішок, і визначати абсолютних переможців. У грі із задоволенням беруть участь учні 7-9 класів.
Отже, тоді коли Олександра Володимирівна проводить різні ігри та вікторини вона старається поставити певне завдання перед гравцями і створити таку ситуацію, яка дійсно буде цікава для учнів. Вона пропонує висловити здивування з приводу того, про що говориться в даній вікторині чи грі.
Чітка продумливість, підбір вправ сприяє також додержанню певної інформації, яка спонукає до дії школярів. Так, на початковому етапі вчитель старається підготувати учнів до виконання певних поставлених завдань; при цьому задаються питання, які в подальшому будуть поштовхом для розв'язання тієї чи іншої проблеми.
На уроках біології в 9-х класах під час вивчення розділу "Екологія людини", велику увагу вчитель приділяє дослідницькій роботі. При цьому Олександра Володимирівна пропонує різні форми роботи, наприклад лабораторні роботи де ставить за мету вияснити ступінь забрудненості річкової води за прозорістю, запахом, кольором, кислотністю, за вмістом органічних та мінеральних речовин.
За означенням одного з видатних екологів сучасності Н. Ф. Реймерса, забруднення навколишнього середовища - це "привнесення у середовище фізичних, хімічних, інформаційних чи біологічних чинників або перевищення при-
родного рівня вмісту цих чинників у середовищі, що спричиняє негативні наслідки". Види забруднень різноманітні. Це викиди нафтопродуктів, мінеральних солей, важких металів комунально-побутовими і промисловими підприємствами; широке використання пестицидів; засмічування ландшафтів твердими рештками та сміттям; підвищення рівня іонізуючої радіації, на-копичення тепла в атмосфері та гідросфері; збільшення електромагнітних та шумових впливів.
Ознайомлення старшокласників з методами виявлення найчутливіших до антропогенного впливу компонентів біосфери та оцінювання його наслідків, розвитком наукового підходу до нормування цього впливу на природні екосистеми є складовою базової екологічної освіти.
Завдання шкільної біології щодо вивчення екологічних питань полягає не тільки у формуванні певної системи знань, а й у збудженні інтересу учнів до цих питань, виховання у них відповідального ставлення до навколишньо-го середовища. Тому великого значення набуває проблема мотивів навчання. До того ж спрямованість на розвиток ціннісно-мотиваційної сфери осо-бистості є одним із принципів екологічної освіти.
Надаючи належне формуванню морально-екологічних понять, необхідно враховувати і те, що не поняття самі по собі, а усвідомлена в поняттях діяльність є головним фактором виховання особистості. Саме в діяльності морально-екологічні поняття застосовуються, узагальнюються, закріплюються, розвиваються, наповнюються змістом, переносяться "на себе", що є обов'язковою умовою формування на основі тих чи інших понять відповідних рис особистості.
Формування морально-екологічних понять є однією з умов ефективності екологічної освіти, і реалізація її потребує залучення учнів до різних видів діяльності: навчально-пізнавальної, дослідницької, туристично-краєзнавчої, просвітницької, природоохоронної тощо. Дослідники проблем екологічної освіти зазначають, що жоден із вказаних видів діяльності, взятий окремо, не може забезпечити розв'язування всіх завдань екологічної освіти і виховання учнів. Тільки органічна взаємодія різних видів діяльності дає очікувані результати.
Так, вирішальним фактором виховання чуйності (здатності співчувати, співпереживати) є спільна діяльність (колективна робота над завданнями за інтере-
сами, спілкування зі спеціалістами), що передбачає співробітництво учнів з дорослими та своїми ровесниками. Саме ця колективна діяльність створює умови для спільних емоційних переживань і формує у школярів чуйне ставлення спочатку до людей, а потім до навколишнього середовища, на-самперед до тварин і рослин. Поступово учні підіймаються до більш усвідомленого рівня ставлення до природи, зумовленого активною взаємодією із середовищем, і відкривають для себе категорію "гуманність".
Гуманність - риса особистості, що передбачає усвідомлене співчуття, яке реалізується в актах сприяння, співучасті, надання живій природі прак-тичної допомоги. Гуманність, на відміну від чуйності, виявляється не тільки у переживаннях особистості, а й у практичних діях.
Загальний шлях формування у старшокласників позитивної мотивації до вивчення екологічних проблем полягає в тому, щоб сприяти перетворен-ню вже наявних широких мотивів (аморфних, нестійких, неусвідомлених, малодіючих, рядоположних) на зрілу мотиваційну сферу зі стійкою струк-турою, тобто з домінуванням і переважанням позитивних мотивів ставлення до природи в цілому, а також до екологічних проблем сучасності.
Формування мотивів розглядається в педагогічній літературі як створення у процесі навчально-виховної роботи певних умов для появи внут-рішніх спонукань (мети, емоцій, мотивів) до вивчення екологічних проблем, усвідомлення їх учнями і подальшого вдосконалення мотиваційної сфери.
До першої групи умов, що сприяють формуванню позитивної мотивації до вивчення екологічних проблем, належать прийоми діяльності вчителя:
а) створення загальної сприятливої атмосфери в класі; залучення учнів до колективних форм діяльності при вивченні екологічних проблем; встанов-лення відносин співробітництва учителя і учнів (допомога вчителя у вигляді порад, консультацій); залучення учнів до оціночної діяльності;
б) емоційність учителя; реалізація принципу зацікавленості під час викладання матеріалу (використання цікавих фактів); аналіз життєвих ситу-ацій; пояснення значення вивчення екологічних проблем для суспільства в цілому і окремої людини; створення ситуацій суперечки і дискусій під час обговорення
екологічних проблем;
в) залучення учнів до спільної дослідницької діяльності, спрямованої на вивчення екологічних проблем; забезпечення самостійності учнів у вико-нанні завдань; організація таких форм діяльності, що передбачають застосування знань у нових ситуаціях.
Друга група умов пов'язана з використанням спеціальних завдань на формування та закріплення мотивації.
Застосовуючи різноманітні прийоми формування позитивної мотивації до
Loading...

 
 

Цікаве