WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Використання творчої спадщини В.О. Сухомлинського для розбудови національної освіти - Реферат

Використання творчої спадщини В.О. Сухомлинського для розбудови національної освіти - Реферат

глибині.
Отже, пропоную всім знайомство зі світом бізнесу розпочати вже зараз в школі. Бізнес починається з ідеї. Ви можете приєднатися до моїх ідей. Можете запропонувати свої. Зіграємо в гру "Бізнес". Це буде гра лише наполовину, тому що гроші, Ваші прибутки, конкретні справи будуть не іграшкові, а реальні.
Україні потрібні підприємливі, ініціативні, багаті громадяни. Вчіться бути такими.
Багаті люди - багата держава.
Часи змінилися. Не шукайте роботу. Не надійтесь на державу. Створюйте для себе та для інших нові робочі місця.
Від того, як Ви дотримаєтеся цих порад, буде залежати Ваше майбутнє.
Про гроші
Не в грошах щастя, але і без грошей щастя трапляється дуже рідко.
Без грошей Ви:
не матимете чого їсти;
- не матимете, де жити;
- не зможете нікуди поїхати;
- нічого купити;
- з Вами ніхто не буде рахуватися;
- Ви не зможете допомагати іншим;
- Ви мало кому будете потрібні;
- у Вас будуть дуже обмежені можливості.
Не надійтеся, що Вам пощастить. Щастить лише тим людям, хто працює над собою, розумним людям. Не звертайте уваги на глузування своїх однолітків. Прийде час і вони скаржитимуться на життя, а Вам життя буде приносити лише задоволення."
Останнім часом ми почали втрачати дух, традиції, звичаї свого народу. Український народ з давніх-давен відомий своєю працьовитістю. Наші діди та прадіди пробивали собі шлях до матеріального достатку наполегливою працею, вмінням, талантом. Радянська влада все це викорінила. Добрих господарів назвала класовими ворогами і знищила, іншим перекрила кисень.
Що маємо тепер? Колись багата Україна жебракує на смітниках Європи. Жебракуємо і ми, освітяни, особливо директори шкіл. Дайте. Подаруйте. Допоможіть. Ми перестаємо бути українцями, а стаємо циганами, що ходять від хати до хати. Хибний шлях.
Одна з найважчих проблем сьогодення для педагогів - виховувати в собі ділові якості і прививати їх дітям. Наші діти повинні не жебракувати, а бути повноправними господарями на своїй землі в повному розумінні цього слова. Своїм прикладом ми навчаємо їх дещо іншому.
Вчитель, що втратив роботу в школі, стає найбезпораднішим поміж інших. Він вміє лише навчати, але не вміє жити, не має ділових якостей. А раз не має їх сам , то не матимуть їх і його вихованці. Вони вийдуть зі стін школи такими ж безпорадними, як і він сам. Добре, що не всі діти нас слухають, а будують життя по своєму.
Подібні міркування та теза: "Хороша робота - для хороших робітників" викликала заперечення у моїх колег. На їх думку, я пропагую здирництво, обман, грабіж, насильство, бо без цього не може бути достатку, багатства. Такий висновок вони роблять, дивлячись на сучасних бізнесменів. Та хіба це вина бізнесменів? Хіба їх вчили господарювати чесно? І хто їх вчив!? А коли не вчили, то і пішли найлегшим шляхом: Як стати багатим? Найпростіший спосіб - вкрасти, присвоїти, зідрати, обдурити ...
Сьогодні ми повинні дещо змінити свої орієнтири, переосмислити цінності, змінити себе. Як це нелегко.
Не встиг я створити при школі дитяче акціонерне товариство "Мірошник", як пішла скарга, що займаюсь чимось нечистим, що не годиться директору так робити. Адже і його діти там працюють, отримують гроші. Так, вони дійсно працюють і на пачку морозива в батька гроші не просять.
Ото дожилися! Заробляти гроші чесною працею - сором. Це дійсно кінець. Тоді нічого говорити про належну економіку, а без неї не буде і нації. Розповземося по світу і уже в другому поколінні забудемо свою рідну мову. Сьогодні за межами України проживає близько 20 мільйонів українців. А ті, хто залишаться, віддадуть за безцінь дану їм землю і будуть жебрачити, просити в других країн, американців, європейців: "Ми бідні, нещасні, вишліть нам грошей, грошей, грошей. Можна м'ясні консерви, гречку, цукор, макарони, крупи...
Зверніть увагу, не просять поділитися досвідом, знанням. Давайте нам гроші, продукти харчування, одяг. І це в країну, де на початку ХХ століття проживало більше населення, ніж в Росії, де єдиною тягловою силою були воли і коні. Але саме в ті часи, коли не було техніки, Україна вирощувала зернові, цукровий буряк, потопала в пахощах парків, садів, меду.
Наші сучасники землю, дану в приватну власність, вже почали повертати. В заявах пишуть: "По причині відсутності техніки. Нічим зорати, зібрати, змолотити".
А як раніше обходились без техніки? Я б назвав іншу причину. Невміння господарювати. Відсутність організаторського досвіду. Раніше вони працювали на цій землі бездумно. Організаційні питання вирішувались за них іншими. Тепер доводиться думати самим. Між іншим, канадські фермери кукурудзу ( не рахуючи тієї, що на зерно) збирають вручну, не застосовують комбайнів при збиранні багатих врожаїв малини, полуниці, капусти, помідорів. Голландські квіти, насіння - теж ручна праця.
Багатьом нашим колегам так і не зрозуміти, що освічена людина - та, яка навчилася здобувати знання, застосовувати їх на практиці, допомагає засвоїти цю науку іншим. Згадані вище колеги лише і можуть, що переказувати написане, прививати своїм учням, односельцям такі риси як заздрість, ненависть до ділових,здібних, везучих; прославляти бідність і вдовбувати в голови людей, що бідні люди - це правильні люди, а більш забезпечені - завжди паразити, погані і відразливі.
Як бачимо, дуже важлива проблема: виховання господаря, лідера, організатора. В часи компартійного засилля такі люди були не потрібні. Потрібні були лише виконавці. Добрі виконавці. Ініціатива в нас ніколи не підтримувалась. Ось і ми відкрили сайт школи майже одночасно з Міністерством освіти, маємо ще багато цікавих планів, але комп'ютерного класу від міністерства, доступу до Інтернету так і не отримали. Натомість комп'ютерні класи отримують ті, хто не знають, що з ними робити. Я бачив багато таких шкіл.
Ще одна дуже важлива проблема, про яку Сухомлинський у свій час міг говорити лише натяками - оцінка. Ми всі навчені читати поміж рядками. Про що говорять такі рядки: "Не допускайте, щоб єдиною метою перевірки знань було поставити учневі оцінку". "Не допускайте оцінювання кожної відповіді", "Не поспішайте ставити хороші оцінки". Думаю, сучасна 12- ти бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів є половинчастим кроком вперед. Дитина іде в школу не за оцінкою, а за спілкуванням з однолітками, вчителями, за знаннями. Свої досягнення може побачити кожен і без оцінки, глянувши на перевірену вправу чи контрольну оцінку.
Учителю, який важкий твій труд,
Та коли очі учнів світяться завзяттям,
Все хочуть вміти, все бажають знати
Тоді, учителю, легкий твій труд
Який приємний, вчителю, твій труд,
Коли ти відчуваєш душ єднання,
Збулись у дітях мрії й сподівання,
Тоді твій, вчителю, приємний труд
Використана література
1. В.О.Сухомлинський "Серце віддаю дітям".
2. В.О.Сухомлинський "Сто порад вчителю".
3. Таїса Мостова "Сухомлинський ушляхетнює педагогічний світ планети" Освіта України №72 за 2003р.
4. "Постанова Верховної Ради України про відзначення 85-річчя від дня народження В.О.Сухомлинського" Початкова школа №9, 2003 рік.
5. Сергій Міхелі "Педагогічні ідеї В.О.Сухомлинського як концептуальна основа особистісно орієнтованого підходу" Початкова школа №9, 2003р.
6. Ярмош А.Г. , Ярмош Г.С., Киричок В.А., Киричок Т.В. "В Канаду прийшов лист".
Loading...

 
 

Цікаве