WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психолого-педагогічна діагностика готовності дітей до навчання в школі - Курсова робота

Психолого-педагогічна діагностика готовності дітей до навчання в школі - Курсова робота


Курсова робота
на тему:
"Психолого-педагогічна діагностика готовності дітей
до навчання в школі"
ПЛАН
Вступ
Розділ І. Діагностика готовності до шкільного навчання та психологічна допомога непідготовленим дітям
1.1. Поняття готовності до шкільного навчання. Основні аспекти шкільної зрілості
1.2. Основні причини непідготовленості дітей до шкільного навчання
1.3. Психологічна допомога дітям з недостатньою готовністю до шкільного навчання
Розділ ІІ. Психолого-педагогічна підготовка до шкільного навчання
2.1. Програми занять
Висновок
Список використаної літератури
ВСТУП
Проблема психологічної готовності до школи для психології не нова. У закордонних дослідженнях вона відбита в роботах, що вивчають шкільну зрілість дітей. (М. Гетпер, 1936; А. Керн, 1954; С. Штребел, 1957; Я. Йірасел, 1970, та ін.)
Під психологічною готовністю до шкільного навчання розуміється необхідний і достатній рівень психологічного розвитку дитини для засвоєння шкільної програми за певних умов навчання. Психологічна готовність дитини до шкільного навчання - це один з найважливіших підсумків психологічного розвитку в період дошкільного дитинства.
Ми живемо в XXI столітті і зараз дуже високі вимоги життя до організації виховання і навчання змушують шукати нові, більш ефективні психолого-педагогічні підходи, націлені на приведення методів навчання у відповідність з вимогами життя. У цьому змісті проблема готовності дошкільників до навчання в школі здобуває особливе значення.
З вирішенням цієї проблеми зв'язане визначення цілей і принципів організації навчання і виховання в дошкільних установах. У той же час від її рішення залежить успішність наступного навчання дітей у школі. Основною метою визначення психологічної готовності до шкільного навчання є профілактика шкільної дезадаптації.
Для успішної реалізації цієї мети останнім часом створюються різні класи, у задачу яких входять здійснення індивідуального підходу в навчанні стосовно дітей, як готових, так і не готових до школи, щоб уникнути шкільної дезадаптації.
У різний час психологи займалися проблемою готовності до школи, розроблено безліч методик, програм (Гудкіна Н.Н., Овчарова Р.В., Безруких М.І. та ін.) діагностики шкільної готовності дітей і психологічної допомоги у формуванні компонентів шкільної зрілості.
Але на практиці психологу важко вибрати з цієї безлічі ту, котра (цілком) допоможе комплексно визначити готовність дитини до навчання, допомогти підготуватися дитині до школи.
Актуальність цієї проблеми визначила тему нашої роботи "Психолого-педагогічна діагностика готовності дітей до навчання в школі".
Ціль роботи: розглянути існуючі діагностики готовності дітей до навчання в школі та розробити програму психологічної допомоги дитині в період підготовки до школи.
Задача роботи:
1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу по темі дослідження. Визначити зміст поняття "шкільна зрілість".
2. Проаналізувати діагностичні прийоми і програми психологічної допомоги дитині на етапі підготовки до школи.
3. Розробити програму занять, спрямовану на надання психологічної допомоги дітям, не підготовленим до шкільного навчання.
Розділ І. Діагностика готовності до шкільного навчання
та психологічна допомога непідготовленим дітям
1.1. Поняття готовності до шкільного навчання.
Основні аспекти шкільної зрілості
Підготовка дітей до школи - задача комплексна, що охоплює всі сфери життя дитини. Психологічна готовність до школи - тільки один з аспектів цієї задачі. Але всередині цього аспекту виділяються різні підходи:
1. Дослідження, спрямовані на формування в дітей дошкільного віку визначених змін і навичок, необхідних для навчання в школі.
2. Дослідження новотворів і змін у психіці дитини.
3. Дослідження генезису окремих компонентів навчальної діяльності і виявлення шляхів їхнього формування.
4. Вивчення змін дитини свідомо підкоряти свої дії заданому при послідовному виконанні словесних указівок дорослого. Це уміння зв'язується зі здатністю оволодіння загальним способом виконання словесних указівок дорослого.
Готовність до школи в сучасних умовах розглядається, насамперед, як готовність до шкільного навчання чи навчальній діяльності. Цей підхід обґрунтований поглядом на проблему з боку періодизації психічного розвитку дитини і зміни ведучих видів діяльності. На думку Е.Е. Кравцової, проблема психологічної готовності до шкільного навчання одержує свою конкретизацію, як проблема зміни ведучих типів діяльності, тобто це перехід від сюжетно-рольових ігор навчальної діяльності [16]. Такий підхід є актуальним і значним, але готовність до навчальної діяльності не охоплює цілком феномена готовності до школи.
Л. І Божович [29] ще в 60-і роки вказувала, що готовність до навчання в школі складається з визначеного рівня розвитку уявної діяльності, пізнавальних інтересів, готовності до довільної регуляції, своєї пізнавальної діяльності до соціальної позиції школяра. Аналогічні погляди розвивав А.В. Запорожець [14], відзначаючи, що готовність до навчання в школі являє собою цілісну систему взаємозалежних якостей дитячої особистості, включаючи особливості її мотивації, рівня розвитку пізнавальної, аналітико-синтетичної діяльності, ступінь сформованості механізмів вольової регуляції.
На сьогоднішній день практично загальновизнано, що готовність до шкільного навчання - багатокомпонентне утворення, що вимагає комплексних психологічних досліджень.
Традиційно виділяються три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний, емоційний і соціальний. Під інтелектуальною зрілістю розуміється диференційоване сприйняття (перцептивна зрілість), що включає виділення фігури з тла; концентрацію уваги; аналітичне мислення, що виражається в здатності збагнення основних зв'язків між явищами; можливість логічного запам'ятовування; уміння відтворювати зразок, а також розвиток тонких рухів руки і сенсомоторну координацію. Можна сказати, що інтелектуальна зрілість, що розуміється таким чином, в істотній мері відбиває функціональне дозрівання структур головного мозку.
Емоційна зрілість в основному розуміється як зменшення імпульсивних реакцій і можливість тривалий час виконувати не дуже привабливе завдання.
До соціальної зрілості відноситься потреба дитини в спілкуванні з однолітками й уміння підкоряти своє поводження законам дитячих груп, а також здатність виконувати роль учня в ситуації шкільного навчання.
На підставі виділених параметрів створюються тести визначення шкільної зрілості. [30]
Якщо закордонні дослідження шкільної зрілості в основному спрямовані на створення тестів і в набагато меншому ступені орієнтовані на теорію питання, то в роботах вітчизняних психологів міститься глибоке теоретичне пророблення проблеми психологічної готовності до школи, що йде своїми коренями з праць Л.С. Виготського (див. Божович Л.І., 1968; Д.Б.Єльконін, 1989; Н.Г. Салміна, 1988; Е.Е. Кравцова, 19991 і ін.)
Так Л.І. Божович (1968) виділяє кілька параметрів психологічного розвитку дитини, що найбільше істотно впливають на успішність навчання в школі. Серед них - визначений рівень мотиваційного розвитку
Loading...

 
 

Цікаве