WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Що таке природа - Сценарій

Що таке природа - Сценарій

вчитися її читати.
Ліс - це частина природи. Народна мудрість говорить: весною звеселяє, влітку прохолоду має, восени годує, взимку жар дарує. І це справді так. А чи ми завжди віддячуємо йому? Ні, не завжди. Ліс прохає нас: "Я краса, я легені ваші. Людино, рятуй мене!!!" Кожна зламана гілка, кожний пійманий метелик, кожна зірвана квітка - це велика рана, нанесена природі. Якщо такі рани будеш ти наносити природі, а потім ще хтось, - що стане з природою?
Зараз люди всієї планети зрозуміли, що природа в небезпеці. На місце вирубаних лісів люди саджають нові. Заборонено збирати рідкісні рослини і полювати на рідкісних тварин. Створено заповідники. Ось і поряд з нашим селом Хрещате є місцевий заповідник "Сосенсько. Я думаю, що ви всі про це знаєте, а можливо хтось і був у ньому.
Діти! Невже в майбутньому на світі
Не будуть квітнуть дивні квіти -
Конвалія й фіалки ніжні
І вісник березня - підсніжник?
Невже ми більше не побачим,
Як сон-трава росою плаче,
Троянда степу, квітка мрій,
Жар-цвітом землю не зігріє.
Зараз ми вирушаємо до лісу. А буде нас супроводжувати... Через хвилинку ви взнаєте його.
(Чути стук у двері. До залу входить Лісовичок).
Лісовичок. Добридень, діти!
Діти. Доброго здоров'я!
Лісовичок. Я почув, що ви тут говорите про природу, про ліс. І захотілося мені запросити вас у царство дерев, кущів і квітів. Згода?
Діти. Згода!
Лісовичок. Але зачекайте А чи умієте ви чемно себе в лісі? Я хочу перевірити. Зараз я правила, а ви подивіться подумайте та позначте ос так: те, що можна в ліс робити.
- Не калічте дерева Не зривайте дарма ні травинки, пі листочка.
- У лісі можна листя"* кидатися, квіти рвати. А що Зелені багато, ще виросте.
- Галасуй, кричи, перегукуйся - весело і нікому не заважаєш. Ліс великий!
- Шуму - бій: ліс злякається, притихне, і ти довідаєшся жодної таємниці.
- Жабка, вужик, гусінь - бр-р-ридота! Краще б їх зовсім не було.
- Усі звірі потрібні - кожний з них робить свою корисну справу.
(Перевіряє правильність позначень).
Лісовичок. Молодці! Ось тепер я можу спокійно йти з вами до лісу. Тож рушаймо!
Учень. Ось і ліс, нарешті!
Лісовичок.
Хто у нашому гайочку носить біленьку сорочку,
У тонесенькі кіски вплітає жовті стрічки,
А панчішки в чорну риску прикрашають її взимку,
В неї листячко, мов слізка, а зовуть її?
Діти. Берізка.
Учень. А мені бабуся розповіла легенду про березу. У і давні часи над сивим Дніпром жив молодий красень Доброслав, одинак у матері. Та сталося лихо: напали на рідну землю вороги. Пішов сим воювати, серце материнське кров'ю обливалося, сльози туманили очі... Якось почула стара мати кінське іржання коло воріт. Осідланий, стояв без вершника кінь.
Заплакала гірко мати, схилилась на ворота в тузі. Цілу ніч отак стояла, а на ранок побачили люди на тім місці білокоре дерево. І тому, мабуть, що хата вдовина стояли при самому березі, то й назвали те дерево березою. Від материнського доброго серця має береза багато цілющих ліків.
Учениця. Я чула, що березу називають деревом чотирьох справ: перша - світ осіяти, друга - крик втихомирювати, третя - хворих зцілювати, четверта - дотримуватися чистоти.
Лісовичок. Я думаю, діти, вам цікаво буде дізнатися. що означають ці слова.
"Світ осіяти" - колись селянські хати освічувались березовою скибкою.
"Крик втихомирювати" - із берестя одержували дьоготь - чорну масляну пахучу рідину. Цим березовим дьогтем змащували колеса возів і карет, які без змащування рипіли і лишали.
"Хворих зцілювали" - березовий сік. березові бруньки, кора - добрі лікарські засоби.
"Дотримуватись чистоти" - це дуже просто. З березових гілочок роблять віники та мітли, а ще віники для лазні: березові листочки мають цілющі властивості. (Осторонь від усіх дітей стоїть зажурений хлопчик).
Лісовичок. А чому це ти такни сумний, Петрику?
Петрик. Якось важко на душі. Бо я пригадав вірша про знищену березу.
У березневий день її зрубали,
Вона, немов лебідонька, стояла.
Стан обвивали шовковисті коси,
Була нам мила в спеку і в морози.
У березневий день її зрубали,
Від болю затремтіла, застогнала,
Мов скошена, упала при дорозі,
Весняним соком пролилися сльози.
Той сік цілющий, а вона вже мертва.
Рука не заніміла, не затерпла!
Яке ж жорстоке серце треба мати.
Щоб ту красу навіки зруйнувати?
Стікали долу ще живі сльозинки...
А небо чисте - жодної хмаринки!
Весна ішла - життя всім дарувала,
А на землі берізка помирала...
Вчитель. Я думаю, що послухавши цей вірш, ніхто з нас і не подумає таке зробити. Адже береза - символ невинності, ніжності. З кори берези люди робили посуд, легке взуття, а також по ній писали.
Учень. А не щось таке цікаве лежить на землі? Погляньте.
Лісовичок. О! Та про це ви взнаєте, коли відгадаєте загадку:
Живе один батько,
Тисячі синів має,
Усім шапки справляє,
А собі не мас.
Діти. Дуб і жолудь.
Учитель. Якось розгнівалась троянда на шипшину, звинуватила в тому, що вона затуляє їй сонце. Шипшина повчила, що тінь від неї таки справді падає на квітки троянди. Стаю їй боляче. І вона звернулася до матінки Покрови, щоб вона їх розсадила. Богиня рослинності вислухала шипшину. І вирішила їх розсадити. Прикрасила колюче тіло шипшини червоними ягідками, сказавши: "Ти будеш не тільки красивою, а й корисною, будеш завжди щедрою і доброю до людей. А колючки нехай лишаються 3 тобою. Краса не повинна бути безборонною. Листя, Квіти і ягоди твої віками лікуватимуть людей". І справді. З неї роблять препарати, сиропи, що лікують запалення печінки і жовчного міхура. Настій із самої шкірочки плодів шипшини вживають при запаленні сечового міхура. каменях і піску в нирках. Шипшина має багато вітамінів.
Учениця (біжить вперед і всіх гукає). А, йдіть-но сюди! Яка гарна квітка золотиста! Лісовичку, що це за квітка? Лісовичок. О, та це ж звіробій. Це ліки, кажуть у народі, від дев'яносто дев'яти хвороб. Якщо пропав апетит, чи захворів шлунок треба вживати спиртові настої.При ангіні - полощіть рота. Вживайте при ревматизмі, запаленні печінки, головному болі.
Учитель. Діти! А ось на нашому шляху цікава рослина росте - папороть. Про неї є багато легенд. У народі говорять: хто побачить цвіт папороті, той буде щасливий. Вона цвіте тільки в ніч па Івана Купала. Діється начебто так. Між листками, схожими па крила орла, підноситься. мовби палаючий вуглик, пуп'янок. Він рухається, підстрибує. Як соловейко щебече. Опівночі квіткова брость розкривається, з'являється вогненна квітка, яка освітлює все навкруг. Це, звичайно, легенда. А насправді ця рослина є дивовижною, таємничою. По всьому світу живуть її родичі. В Україні папороть поширена майже по всій території. Наукова назва її "Орляк звичайний". Це багаторічна рослина з великими листками, що виходять ніби з землі, а насправді ростуть з підземного кореневища. Папороть ніколи не цвіте, бо розмножується спорами, які утворюються на нижній поверхні листка. Тому-то люди ніколи не бачили цвіту папороті й склали про неї легенду.
Учениця. Лісовичку, а розкажи, що це за квітка "світлофор".
Лісовичок. А, це лісова медунка. Своїми квітами вона подає сигнали бджолам. Адже, на одному стеблі у медунки розміщені
Loading...

 
 

Цікаве