WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Головні напрямки реалізації завдань реформування освіти в Україні - Реферат

Головні напрямки реалізації завдань реформування освіти в Україні - Реферат


РЕФЕРАТ
на тему:
Головні напрямки
реалізації завдань реформування освіти
Не так давно у Міносвіти й науки України відбулося обговорення проекту Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті.
Власне, вищезгаданий документ на час обговорення був не більш ніж чернеткою проекту - четвертою (але далеко не останньою) і ще досить "сирим" варіантом доктрини. Повноцінний проект має викристалізуватися після численних семінарів, нарад, обговорень у пресі і т.д. і т.п. "Шліфування" триватиме орієнтовно до листопада-грудня 2001-го, оскільки наприкінці року керівництво міністерства планує подати проект доктрини на розгляд уряду.
Сама собою доктрина стане стратегічним документом, який діятиме, щонайменше, двадцять років. Розробники проекту дуже сподіваються, що доктрина не лише дасть вичерпну відповідь на запитання: "У якому напрямі слід рухатися нашій освіті?". Доповідачі під час обговорення постійно підкреслювали: документ у жодному разі не має бути суто декларативним, потрібно передбачити реальні механізми втілення проекту в життя. Про те, якими повинні бути ці механізми, трохи нижче, а зараз коротенько зупинимося на основних розділах розглянутого варіанта проекту доктрини.
"Цілі, пріоритети і принципи розвитку освіти". Розділ під такою ємною назвою - своєрідна квінтесенція всього, до чого, власне, слід прагнути. А це - створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості, формування покоління, здатного вчитися все життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства. Природно, освіта України має яскраво виражений національний характер, що, втім, жодною мірою не перешкоджає нашим співвітчизникам прилучатися до багатств світової культури, культивувати повагу до народів світу (розділ "Національний характер освіти").
Якщо в майбутньому документи на кшталт розроблюваної доктрини незаперечно виконуватимуться, потенційним школярам і студентам можна лише позаздрити. Якісна освіта має стати доступною, незалежно від того, де міститься навчальний заклад - у великому місті чи малесенькому сільці, незалежно від статусу школи, технікуму чи вузу і товщини гаманця батьків учня. У всій Україні запанує ера якісної, на рівні кращих світових зразків, освіти (розділ "Однаковий доступ до якісної освіти"). Звісно, сьогодні в це повірити важко, але не погодитися з міністром освіти й науки України В.Кременем, що "саме до такої освіти слід прагнути", не можна. Мета, як і мрія, має бути світлою і життєствердною.
Окремим параграфом виокремлено необхідність безперервного навчання. Чесно кажучи, в обговорюваному варіанті проекту доктрини цей розділ виписано не найкращим чином: занадто схематичний і перевантажений термінологією настільки, що іноді важкувато докопатися до змісту фрази. Продершись крізь словесні джунглі, починаєш розуміти: розробники доктрини хочуть не просто реанімувати гасло: "Вчитися, вчитися, вчитися", - а зробити його життєвим кредо якщо не всіх, то переважної більшості наших співвітчизників.
"Управління освітою". Головні принципи - пошук нових, відкритих і демократичних моделей управління, впровадження системи високопрофесійного наукового, аналітичного й прогностичного супроводу управлінських рішень, мінімізація впливу конкретних посадовців на процес управління освітою. Кінцева мета - зробити всіх учасників педагогічного процесу - від управлінців до батьків учнів - активними, реальними суб'єктами розвитку освіти.
Про "Фінансування системи освіти" учасники обговорення дуже багато сперечалися (що й не дивно - найбільш животрепетне питання). Тож на даному етапі зі стовідсотковою впевненістю можна сказати одне: цей розділ доктрини зазнає істотної трансформації. Цілком можливо, що наприкінці року деякі його пункти виявляться кардинально зміненими.
Про те, що "підготовка вчителя і педагога є центральним завданням модернізації освіти, засадничим принципом державної освітньої політики", що "держава забезпечує розробку й удосконалення нормативно-правової бази професійної діяльності вчителя та його соціального захисту" тощо, йдеться в розділі "Педагогічні кадри". Солодкою музикою звучать і слова наступного параграфа "Соціальне забезпечення і захист учасників освітнього процесу": "держава гарантує соціальне забезпечення і захист працівників освіти. Вирішення цієї проблеми здійснюється шляхом підвищення соціальних витрат на систему освіти, зарплати та стипендії, проведення активної соціальної політики".
Держава, суспільство і школа мають значно більше уваги приділяти здоров'ю підростаючого покоління - суть розділу "Здоров'я нації через освіту". Проект передбачає вивчення державної, рідної і кількох іноземних мов ("Мовна стратегія в освіті"). Держава забезпечує становлення демократичної системи освіти й виховання, сприяє зміцненню зв'язків між освітою та суспільством, посиленню ролі органів суспільного самоврядування ("Зв'язок освіти з розвитком громадянського суспільства"). Стратегічне завдання державної освітньої політики - конкурентний вихід української освіти на ринок світових освітніх послуг - така основна ідея параграфа під назвою "Міжнародне співробітництво й інтеграція у сфері освіти".
Як бачимо, навіть побіжне ознайомлення з останнім (на сьогодні) варіантом проекту доктрини дає підстави стверджувати: кістяк майбутнього стратегічного документа вже сформовано. Причому, на думку всіх учасників обговорення, кістяк без особливих дефектів і вад.
Щодо пропозицій, внесених учасниками обговорення, то переважно вони були конструктивними, але з розряду "вирішується в робочому порядку". Тому зупинимося на найбільш принципових та істотних зауваженнях, що стосуються змісту доктрини. Начальник головного управління освіти, науки й інформаційно-аналітичного забезпечення МОЗ України Юрій Вороненко вважає: безперервне навчання не стане реальністю для України, якщо післядипломна освіта не буде підтримуватися (читай: хоча б частково фінансуватися) державою. Нинішній же варіант доктрини звучить так - "післядипломна освіта враховує потреби громадян, підприємств, організацій, установ і фінансується за рахунок їхніх коштів". Ніде в проекті доктрини не згадано про психологічну службу в навчальному закладі, психологічне здоров'я школярів та студентів. Такий прикрий недогляд неодмінно слід виправити, переконана академік Академії педагогічних наук України Неля Ничкало. Перший віце-президент АПН України Василь Мадзигон запропонував доповнити проект доктрини новими розділами: "Матеріально-технічне забезпечення" і "Організація і випуск підручників на електронних носіях". У доктрині обов'язково має бути програма підтримки провідних вузів країни, що є нашим національним надбанням, - така думка заступника міністра освіти і науки України Михайла Степка.
Ну і нарешті кілька слів про механізми втілення доктрини в життя. Хоч би що казали, хоч би які ідеї висували, без належного фінансування ми з успіхом будуватимемо і далі лише повітряні замки. Адже ще великий Гете сказав: "...хотіти недостатньо, требадіяти". А геніальний Петрарка свого часу
Loading...

 
 

Цікаве