WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Київська Русь та Козацтво - Урок

Київська Русь та Козацтво - Урок

Урок у шкільному музеї

Київська Русь та Козацтво

У Київській гімназії східних мов № 1 було відкрито шкільний музей історії українського війська. Основною метою діяльності музею стали пропаганда знань з військової історії України, виховання любові до Батьківщини, формування бажання в юнаків захищати свій рідний край у лавах Збройних Сил України, пов'язати свою долю з військовою професією

Вашій увазі пропонується декілька нетрадиційних уроків-екскурсій, які провела вчитель-методист початкових класів Ольга Соломонюк Ольга Вікторівна на уроках позакласного читання при вивченні тем "Київська Русь" і "Козацтво".

РІДНУ ЗЕМЛЮ ВОНИ БЕРЕГЛИ

Мета: познайомити дітей з історією Київської Русі, розширити знання учнів про славне минуле українського народу, його мужність, героїзм, розвивати зв'язне мовлення, виховувати почуття громадянськості у другокласників.

Матеріал для роботи

Зародження перших загонів воїнів.

Аскольд і Дір - основоположники українського війська.

Українське військо за часів Київської Русі.

Галицько-Волинська держава.

Обладнання

1. Стенди:

Першопочатки українства (до 80 рр. IХ ст.).

Давньослов'янське військо, Київська держава (Київська Русь) 80 рр. IХ ст. - перша третина ХII ст.

Військо княжих часів. Політична роздробленість Київської Русі (ХII-ХIV ст.).

Монголо-татарська навала та Галицько-Волинська держава.

2. Малюнки учнів.

3. "Добридень, школярику!" - хрестоматія для позакласного читання в 1-4-х класах.

ХІД УРОКУ

І. Вступне слово вчителя. Сьогодні ми перегорнемо з вами сторінки історії утворення українського війська.

Давньослов'янське військо бере свій початок від східних слов'ян, які жили на території теперішньої України. Тоді ще справжнього війська, такого як сьогодні, не було. Люди жили невеликими групами, які називались племенами. Але приходилось захищатися від нападів сусідніх племен. Тому хлопчиків з дитинства вчили стріляти з лука, кидати каміння, долати перешкоди. Невеликі загони, які захищали своє плем'я, були сміливими, винахідливими, управними, відзначались героїзмом, самопожертвою. Подивіться, який одяг носили тоді воїни та якою зброєю користувалися (показує на стенд).

За часів створення Київської держави військо зміцнилося для того, щоб захищати рідну землю.

Але разом із тим велись війни між князями, бо кожен хотів бути Київським князем. Це призвело до того, що Київ був знищений, а Київська держава почала занепадати. Це відбулося не відразу, а поступово. Вона проіснувала ще 200 років, тільки її центр перемістився на захід. Тепер це Галичина, Волинь, Буковина. Чули такі назви? (Так.) Одним із перших галицьких князів був син Володимира Великого Борис, за ним Всеволод. Утворюється міцна Галицько-Волинська держава зі своїм військом. Перед вами одяг і зброя воїнів того часу. Але найбільшу силу та могутність держава отримала за часів правління Данила Галицького, якого коронували, і він став першим і поки єдиним королем України. Данило заснував велике і красиве місто, яке назвав на честь свого сина Льва.

Може, хтось із вас здогадався, як зветься це місто? (Львів.)

Так. Львів. Хто-небудь з вас був у цьому місті?

Воно не менш красиве, ніж Київ, і має велику та славну історію. Я сподіваюсь, що у вас буде нагода поїхати до Львова.

ІІ. Розширення додаткової можливості пізнавального інтересу

1-й учень. У жовтні ми їздили на екскурсію до Києва. Тому ми хочемо трішечки розповісти, що бачили, і доповнити Ольгу Вікторівну. Ми дізналися, що засновники нашого міста мужні та хоробрі лицарі Кий, Щек, Хорів і сестра їх Либідь пливли Дніпром з півночі і побачили дуже красиву місцевість, яка їх зачарувала. Найстарший брат Кий сказав: "Ось тут заложимо оселю для себе і для тих купців, що сюди будуть приїжджати". Вони вирубали ліс і побудували перші хати. А те збудоване місце обвели ровом та обгородили гострокіллям; назвали цю оселю місто Київ, тобто Києве місто.

2-й учень. Пройшло багато часу. Уздовж правого берега Дніпра їхали два хоробрих лицарі: Аскольд і Дір. Вони побачили гарне місто над рікою, і воно їм дуже сподобалося. Тому вони ввійшли до нього і сказали киянам: "Ми будемо у вас князями. Будемо вас боронити від нападів чужих племен, щоби ви спокійно могли обробляти землю, торгувати та їздити Дніпром на південь до Царьгорода й на північ до Новгорода. За це ви будете платити малу данину, щоби було за що утримувати військо для рідної землі".

3-й учень. Жителі Києва радо згодилися на це, і Аскольд і Дір панували як перші князі. Свою державу вони поширили на всі села, містечка й міста, що вже тоді постали довкола Києва. Вони зібрали стільки війська, що не тільки могли боронити свою державу від нападів чужих племен і князів, а й самі йшли з військом на сусідні краї, навіть аж до грецької столиці - Царьгорода.

4-й учень. У Новгороді князем був Олег. Його називали "Віщим князем", тобто таким незвичайним, що в усьому йому щастило й чого захотів, так те й було. Захотів Олег стати князем Київським. Побороти Аскольда та Діра він не міг, бо військо київських князів було значно сильнішим. Тоді вирішив Олег побороти їх хитрістю. Завітав до Аскольда та Діра із дорогими подарунками та почастував їх отруєним вином. Кияни з глибоким сумом оплакували своїх перших князів і поховали їх біля Дніпра. Це місце йдосі носить назву "Аскольдова могила".

5-й учень. А Олег став Київським князем. Він був могутнім князем, хоробрим і відважним полководцем. Олег ходив у воєнні походи у близькі й далекі краї і завжди з багатою здобиччю вертався в Київ. Його боялися й шанували за відвагу свої та чужі. Олег ходив у військові походи в Царьгород, у далеку Персію, дійшов аж до Каспійського моря. Він до своєї смерті воював з ворогами Русі, і цілий світ знав уже тоді про хоробре військо русичів.

6-й учень. Після смерті Олега київським князем став Ігор, бо князь Олег був опікуном Ігоря.

Тоді в Київській Русі було багато князів і кожен з них мав свій малий округ, але всі вони мусили підкорятися великому князеві київському, якого вважали "найсвітлішим і великим князем".

Тому князь Ігор мав бути дуже завзятим і здібним, коли вмів тримати стількох інших під своєю владою.

Ігор справді був князь хоробрий і відважний. Він зробив багато доброго для рідної землі. Про це говорить літописець, який описав "похід князя Ігоря на половців".

7-й учень. По смерті Ігоря його жінка Ольга стала княгинею. Княгиня Ольга владарювала дуже мудро і зміцнила державу. Християнська церква зачислила її до святих. Ольга єдина жінка-княгиня, яка управляла Київською Руссю.

8-й учень. Вона мала єдиного сина Святослава. Йому Ольга передала князювання. Він був відважний та хоробрий. Про його хоробрість знали всі сусіди Русі. Святослав усе своє життя та князювання провів не в Києві в палатах, а в походах і поліг зі своїми воїнами, які його дуже любили, бо він жив так просто, як і вони.

У похід не возив Святослав із собою ні казанів, ані наметів. Спав на землі, поклавши під голову сідло. Їв просту їжу: нарізував конину або м'ясо іншого звіра тоненькими шматочками, пік на вогні і так споживав страву.

9-й учень. А на ворогів своїх нападав хитро, несподівано. Ні! Він попереду себе посилав до того, на кого йшов походом, свого посла, щоби переказував ворогам його воєнний виклик: "Іду на вас!". І аж тоді йшов на ворога, який тим часом підготувався до битви. Таким гарним звичаєм Святослав здобув собі пошану навіть у ворогів. Вони і боялися його дуже, бо думали собі: "Коли він нас попереджає про свій похід, то видно, певний своєї перемоги; видно, що має велике військо".

10-й учень. Багато походів зробив Святослав за своє життя. Багато воєн закінчив переможно та щасливо й багато воєнної здобичі привіз у Русь. Він побив хазарів, побив народи підкавказької землі (зараз це Кубань), побив болгар.

Своє войовниче життя хоробрий князь Святослав закінчив під час повернення з військового походу на болгар. Його вбили печеніги (теперішні греки).

III. Літературне представлення

Був це сміливий князь - вояка,

Все в таборі проживав

І ціле життя відважно

З ворогами воював.

Як на кого йшов війною,

То казав: "Іду на вас!".

Ненадійно на ворога

Не напав він ані раз.

Звоював він печенігів

І над Волгою хазар -

І Болгарію побити

Кличе його грецький цар.

Але зле вчинив ти, князю,

Що у городі чужім

Ти осів собі й занедбав

Рідний Київ - батьків дім.

Ти сидиш в Переяславці,

А тим часом печеніг

Рідний Київ облягає -

Все валить собі до ніг.

Хоч побив ти печенігів,

Знов вертаєшся в чуже;

Грек згодився з болгарином -

Ждуть зі зрадою тебе.

Хоч помстив ти зраду грека

Й ворогів чимало вбив -

Мусив ти від переваги

Відступати з тих країв.

А стрінувши печенігів,

В лютім бою ти упав,

Ворог з черепа твойого

Мед-вино собі списав...

Ю. Шкрумеляк

11-й учень. А я знайшов у нашій збірці цікаве оповідання про княгиню Ольгу. Хочу його прочитати. (Читання оповідання Олександра Гончарова "Була вона мудрою і тямущою" зі збірки "Добридень, школярику!", с. 313.)

Київ

Об берег хвилю б'є Славута,

Шумить легенда в хвилі тій,

Самим Дніпром уже забута:

"Три браття биша. Перший - Кий,

А другий - Щек, а третій - Хорів..."

І може в ранок золотий

Зійшли брати на кручі-гори.

Брати і Либідь - їх сестра...

Шумить Дніпро... Така легенда.

Й з'вилось місто край Дніпра,

"Прозвався Київ". Дата - стерта.

Стояла "Києва гора" -

Фортеця княжого двора.

А під горою, на Подолі -

Там кожух'яки, гончарі

Жили підвладні тій горі,

Мечі кували - крила волі...

Шумить Дніпро, з бескеття ночі

Легенди викидає нам.

Л. Нехода

12-й учень. Я розповім вам легенду про одного простого киянина, який жив за часів князя, та ... забув... якого. Отже слухайте.

Loading...

 
 

Цікаве