WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Українсько-московський договір 1654 року та його наслідки для України - Урок

Українсько-московський договір 1654 року та його наслідки для України - Урок

За свідченнями І Виговського, гетьман почувши цю новину, „як шалений, що втратив розум, закричав: уже, діти, про те не печальтеся, я знаю, як учинити: треба відступити від руки царської величності".

Б.Хмельницький не розриваючи остаточно знову вдався утворити нові коаліції проти Польщі і Криму: зі Швецією, Семиграддям, Молдовою, Волощиною, Литвою.

Намір гетьмана підтримала й уся українська старшина, зібравшись у жовтні 1656 р. на генеральну раду в Чигирині й взяли присягу, що „всі як один муж разом стояти будуть".

УІ група учнів-дослідників

Метою Б.Хмельницького в останній рік життя було об'єднання в Українській державі західноукраїнських земель, централізація Криму, коаліція з Швецією, Семиграддям, Молдавією, Волощиною і Литвою. Здійснюючи цей план, Україна й Семигороддя на початку 1657 року почали війну з Польщею. До України було приєднано Турово-Пинщину й Берестейщину, Волинь. Шведи, виконуючи умови союзу з Україною, захопили більшу частину Польщі. Перша половина 1657 року була кульмінацією у розвитку молодої Української держави. До цього спричилася хвороба Б.Хмельницького, який не міг особисто керувати зовнішньою політикою і воєнними діями. Польський народ, відчуваючи загрозу своєму існуванню, піднявся на народну війну. У війну втрутилися європейські країни, налякані успіхами України і Швеції. Вибухнув бунт в корпусі Ждановича, що діяв з трансільванцями; козаки, невдоволені сваволею і зневажливим ставленням до них Юрія ІІ Ракоція, покинули свого союзника. Відмовилися йти на допомогу Ждановичу й козаки під командуванням молодого Юрія Хмельницького.

Ці події стали страшним ударем для Б.Хмельницкого. 6 серпня 1657 року він помер в Чигирині.

УІІ група учнів-дослідників

Важко переоцінити вплив, що його справив на перебіг української історії Б.Хмельницький. Українські, російські та польські історики порівнюють його здобуття з досягненнями таких гігантів як Олівер Кромвель в Англії, Валенштейн у Богемії, Густав II, Ян Собеський . Він знаходить і згуртовує навколо себе нових діяльних ватажків, сподвижників, які допомагали йому у боротьбі проти поляків. Серед них слід відзначити : Іван і Данило Виговські, Іван і Данило Нечаї, Павло Тетеря, Іван Сірко, Михайло Кричевський, Максим Кривоніс, його син Кривоносенко та інші.

Велич Б.Хмельницького як полководця і державного діяча полягає у тому, що він зумів наблизити до себе цілу плеяду видатних людей, котрі вірою і правдою служили українському народу.

Український історик В'ячеслав Липинський писав, що гетьман намагався закласти підвалини української державності, свідомо та послідовно й що без цих спроб відродження української держави у новітні часи було б неможливим.

Росія не виконала своїх зобов'язань, порушила статті договору і тим самим позбавила Україну її прав на автономію.

Автор „Історії Русів" так писав про Богдана Хмельницького: „Таких людей провідіння Боже віками породжує для особливих його намірів і призначень„

Важко переоцінити роль Б.Хмельницького. Незважаючи, на недоліки в правлінні, гетьмана називали „правдивим вождем, патроном і оборонем руської батьківщини, славним героєм, добрим і мудрим провідником".

Саме Б.Хмельницький підняв свій народ з вікового занепаду, зв'язав перервану нитку свого творчого духу на всі наступні роки..

Творча групова робота „Визначити позитивні і негативні аспекти українсько-московського договору".

Перед початком уроку вчитель визначає проблему, яка буде предметом аналізу, готує таблицю для груп (з замальованим деревом рішень даної проблеми).

Учитель ділить учасників на 3 групи по 6-8 чол. Кожна група отримує таблиці для доповнення, а також фломастери. Учитель дає час для виконання вправ 9-10 хв.

Під час роботи в групах учасники виписують переваги і недоліки , а потім приймають рішення і визначають позитивні і негативні сторони даної проблеми.

Згодом учитель підсумовує знання учнів і заповнює таблицю складену наступним планом.

Оцінювання учнів за урок.

Завдання додому: Повторити тему уроку: „Українсько-московський договір 1654 р."

Підготуватися до тематичної атестації.

Джерела

Документ №1. 14 статей Переяславської угоди, оголошених на загальній козацькій раді 6 січня 1654 року

Підтверджуються, іменем царської величності , давні права і вольності війська українського, і забороняється втручатися в них боярам, воєводам і стольникам, надається право військовому товариству мати свої суди-де троє, там третього судять.

Дозволяється українським містам вибирати зі свого середовища власних урядядників-війтів, бурмистрів, райців та лавників, які будуть правити іншим і віддавати в скарбницю належний прибуток царським людям, які будуть прислані в Київ та Переяслав.

Жалується гетьманові на булаву староство Чигиринське з усім, що до нього належить, і, крім того, жалування 1000 золотих червінців.

Дозволяється, по смерті гетьмана, самому війську українському обирати нового гетьмана, але, обравши, про це доповідати цареві, а новообраному гетьманові їздити до Москви, де йому будуть жалувати грамоту, булаву, прапор.

Забороняється віднімати у козаків їхні маєтки, і залишаються при них та при їхніх дітях усі предківські вольності.

Дається писареві військовому і обозному жалування по 3000, судді по 300, писарю суддівському по 100, а хорунжому по50 золотих польських.

Дозволяється українському козацькому війську мати в м. Корсуні свою артилерію і при ній тримати обозного, осавула, хорунжого, писаря, гармашів та інших начальників.

Залишається за духовними людьми та мирянами всі права, дані їм споконвіку від князів та королів, але митрополитові київському, так само й іншим духовним особам, бути під благословенням найсвятішого патріарха московського.

Забороняється гетьманові відправляти гінців та послів до іноземних володарів і приймати в себе послів від іноземних володарів, за винятком тих випадків, коли те цар дозволить гетьманові.

Забороняється гетьману мати з кримським ханом будь-які стосунки, і ставиться йому в обов'язок мати з ханом мир тоді, коли вкаже царська величність.

Дозволяється збирати прибутки в українських містах війтам, бурмистрам, райцям та лавникам і віддавати їх тим людям, яких пришле царська величність.

Дозволяється для здійснення прав і статутів мати людей місцевих, із старших, і обіцяно не посилати в Україну воєвод, щоб вони не ламали права, не чинили тягот і не робили людям великої прикрості.

Дарується царської величності привілей із печатками вислими на те, що коли хто є селянином, той і залишається тим -таки.

Обіцяна царською величністю жалувана грамота київському митрополитові на митрополитові матності.

Документ „З рішення Земського собору 1 жовтня 1653 р."

...А о гетьмане о Богдане Хмельницком о всем Войске Запорожском бояре и думные приговорили, чтоб великий государь царь и великий князь Алексей Михайлович всеа Руси изволил того гетьмана Богдана Хмельницкого и все Войско Запорожское з городами их и з землями принять под свою государскую высокую руку для православные христианские веры и святых Божих Церквей, потому что паны рада и свя Речь Посполитая на првославную христианскую веру и на святые Божия церкви восстали и хотят их искоренить, и для того, что они, гетьман Богдан Хмельницкий и все Войско Запорожское, присылали к великому государю царю и великому князю Алексею Михайловичу всеа Руси били челом многижда, чтоб он, великий государь, православные христианские веры искоренить и святих Божих церквей разорить гонителем их и клятвопреступником не дал и над ними умилосердился, велел их принятии под свою государскую высокую руку...".

Документ „Різні погляди про Переяславсько-московську угоду"

...Приблизно 350 років точиться гостра полеміка навколо договору Б.Хмельницького та російського царя Олексія Михайловича. У правовому відношенні договір 1654 року був не зовсім ясно сформульований, що дало змогу кожній з сторін трактувати його зміст з урахуванням власних інтересів.

У різні часи історики висловлювали різні погляди на проблему українсько-московського договору:

договір є персональною унією, яка об'єднувала дві держави під владою одного царя;

договір закріплював протекторат Росії над Україною, перетворюючи її на васальну, залежну від Москви територію;

договір зумовив інкорпорацію (входження) українчских земель до складу Московської держави;

договір утворив військо-політичний союз Росії та України;

договір утворив конфедерацію Московської держави та української Гетьманщини;

договір зумовив воз'єднання України з історичними землями Росії;

Попри суперечності, більшість істориків намагається надати українсько-російському договору об'єктивну значимість, який дав змогу Україні:

зберегти власну державність, військовий, адміністративний та судовий устрій, українські традиції;

успішно вести військові дії проти Польщі;

одержати сильного союзника для протистояння зовнішньому тискові з боку Туреччиним та Речі Посполитої;

позбавити від релігійних переслідувань православну церкву;

Новий договір був вигідний Росії:

під впливом Москви опинилися боєздатні українські війська (піхота, кіннота, артилерія), за допомогою яких пізніше буде завойований Смоленськ та інші міста, які належали Білорусі та Литві: родючі землі та сировинні родовища, які мали неабияке значення для подальшого економічного розвитку Росії;

на півдні Украна захищала Росію від турецько-татарських набігів;

царська скарбниця постійно поповнювалася за рахунок податків з України;

З часом царська Росія приєднала до себе інші українські території, які посіли важливе місце в зовнішній та внутрішній політиці імперії, а також відіграли провідну роль у формуванні загальноросійського ринку.

Loading...

 
 

Цікаве