WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Українсько-московський договір 1654 року та його наслідки для України - Урок

Українсько-московський договір 1654 року та його наслідки для України - Урок

Урок - захист проектів

Українсько-московський договір 1654 року та його наслідки для України

Тема: „Українсько-московський договір 1654 року та його наслідки для України".

Мета проекту:

Розкрити внутрішнє й зовнішнє політичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 року.

Ознайомити учнів з подямиї 1654 року та їх наслідками для України.

Закріпити знання учнів шляхом проведення дослідницької роботи.

Стимулювати інтерес учнів до вивчення історії , їх дослідницьку роботу.

Формувати і розвивати пізнавальну активність учнів, їх творчі здібності.

Виховання учнів почуття гуманності національної самосвідомості, формування особистих рис громадянина України.

Результати проекту:

Глибоке розуміння теми, внутрішнє й зовнішнє становище Гетьманщини наприкінці 1653 року;

Оцінювати діяльність Б.Хмельницького під час підписання українсько-московського договору;

Політичні події 1654 року.Українсько-московський договір.

Значення для України підписання Березневих статтей.

Вид проекту: дослідницько-творчий

Тип проекту: захист проектів.

Обладнання:

Підручник, витяги із „Статей Б. Хмельницького„

Карта „Національно-визвольна війна"

Схема "Переяславська Рада 1654 року"

Таблиця „Дерево рішень", ілюстрації, матеріали хрестоматії.

Дати:

8 січня 1654 р.- Переяславська міждержавна угода;

27 березня 1654 р.- „Березневі статті";

1655 р. - битва під Охматовим;

1656 р. - Віленська угода;

27 липня 1657 р. - смерть Б.Хмельницького.

Історичні діячі: Б.Хмельницький, В. Бутурлін, І.Сірко, І.Богун, С. Косов, О.Трубецькой, І Золотаренко, В.Шереметьєв, Ю. Ракоцій, К Густав.

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

ІІ. Мотивація пізнавальної діяльності учнів.

На минулих уроках ми з вами вивчали діяльність Б.Хмельницького до 1654 року, тобто до підписання Українсько-московської міждержавної угоди. Сьогодні ми проводимо нетрадиційний урок-захист проектів, на якому ви будете давати оцінку подій 1654 року і чи міг Хмельницький поступити по-іншому, не вступати в переговори з Москвою і не підписувати „Березневі статті". Ще на початку Визвольної війни Б.Хмельницький шукав союзників, встановив дипломатичні відносини з Туреччиною, Кримом, Молдавією. Особливу увагу приділяв відносинам з Московською державою. З червня 1648 року гетьман почав листування з московським царем Олексієм Михайловичем. У січні 1649 року до Москви прибуло перше українське посольство з проханням надати військову допомогу Україні, як єдиновірну державу і прийняти її під свою руку.

ІІІ. Повідомлення теми і мети і завдань уроку.

1. Теми проектів:

Відносини між Українською державою та Московією.

Українсько-московська міждержавна угода 1654 року.

Вілінське московсько-польське перемир'я 1656 року.

Зміна зовнішньополітичної орієнтації Б.Хмельницького. Дії українського війська в Польщі 1656-1657 рр.

Б.Хмельницький - політик, дипломат, полководець.

1. Представлення та захист проектів.

Учні обговорюють результати досліджень, висловлюють свої думки

1-а група учнів - дослідників:

В умовах кровополитної війни, яку вів український народ проти Польщі Б.Хмельницький шукав союзників. Він вів переговори з Туреччиною, Москвою, Швецією, Волощиною, Семиграддям. Союз з Туреччиною укласти не вдалося, договори з Молдовою пройшли безрезультатно, втягнути у війну Швецію Б. Хмельницький не зміг.

Тому гетьман шукав союзу з Москвою. Московський цар Олексій Михайлович скликав Земський собор, на якому 1 жовтня 1653 року вирішено прийняти Україну під „государеву високу руку задля православної віри й святих Божих церков".

Царський посланець привіз Б.Хмельницькому рішення собору взяти під свою опіку українські землі.

8 січня 1654 року в м. Переяславі скликано козацьку раду, на якій були присутні 284 особи. У церкві ще не приступаючи до присяги, Б.Хмельницький висунув вимогу, щоб посли присягли від імені московського царя. Посли відмовилися, а В. Бутурлін відповів, що московський цар є самодержавцем і не буде давати ніяких зобов'язань.

Загадкою і досі для всіх є те, що не збереглися ніякі документи Переяславської козацької ради.

2-а група учнів -дослідників:

Українсько-московський договір 1654 року - це договір про союз України з Росією , який було укладено 8 січня 1654 року в Переяславі. Земський собор в Москві після тривалих вагань прийняв рішення про союз з Україною . Богдан Хмельницький разом з козацькою старшиною на Переяславській Раді закріпив рішення про союз з Москвою. Це було рішення про підданство України з Росією, але на правах автономії для України ( автономія - це самоврядування певної частини держави , що здійснюється на основі загальнодержавного закону).

У першій половині XVII ст. майже всі землі, заселені тоді українським народом, опинилися у складі Речі Посполитої. Москва хотіла взяти реванш над Польщею за втрати земель після Дуелінського ( 1678 р.) перемиря і Поляновського ( 1632 р.) миру , так звані „Пункти заспокоєння".

- „Отак - то, Богдане!

Занапастив єси вбогу

Сироту Україну!"

3-а група учнів -дослідників:

Під час переговорів у Переяславі в січні 1654 року було досягнута усна домовленість між гетьманом та послами московського царя.

У Корсуні та Чигирині на наступних козацьких радах був вироблений письмовий проект договору між двома сторонами. Документ цей складався з 23 статтей і місти гарантії суспільно-політичного та соціально-економічного устрою Української гетьманської держави. У цьому документі йшлося про:

а) підтвердження привілеїв на права Війська Запорізького на маєтки і землі та українької шляхти;б) укладення 60-тис. козацького реєстру;в) кошти на утримання козацького війська;г) право самостійно обирати гетьмана;д) право зносин гетьмана з іноземними державами;е) невтручання московських чиновників у справи України;є) збереження прав київського митрополита;ж) утримання військових залог на кордонах України й Польщі;з) оборону України від нападів татар;д) утримання козацької залоги у фортеці Кодак.

У березні 1654 року українське посольство виїхало до Москви. У результаті 6 денних переговорів проект документа був зменшений до 11 статей і при цьому значно змінений.

21 березня 1654 року царський уряд затвердив гетьманський документ. Який увійшов в історію під назвою „Березневі статті" або „Статті Богдана Хмельницького".

ІУ-а група учнів-дослідників

Але Росія не виконала своїх зобов'язань і зразу ж після підписання „Березневих статтей„ почала їх порушувати. Насильницькими методами шляхта почали втручатися у внутрішні справи України, а згодом і взагалі позбавили її прав на автономію.

А відмова Бутурліна присягти в Переяславі показала, що сторони по-різному розуміли договір, тому що Березневі статті містять цілу низку недомовок дипломатичного характер які незабаром породили московсько-український конфлікт, а в 1655 році призвели до ліквідації договору.

Французи вважали, що Переяславські ( Березневі) статті були потрібні Україні як тимчасовий перепочинок у боротьбі з Польщею, що мета Б.Хмельницького була встановити Українську самостійну державу.

До Березневих статей негативно поставились різні верстви населення. Більшість з них не присягнули на Св. Євангелії . Серед них були визначні сподвижники Б.Хмельницького: Іван Сірко , Іван Богун , Йосип Глух та ін.

Представників від Запорізького війська Січі в Москві не було.

Чинили опір присязі московському царю чимало міст і містечок України.

Цар Олексій Михайлович не дотримався виконання своїх зобов'язань, в яких „ велел принять под свою високую руку гетьмана Богдана Хмельницкого і все войско Запорожское с городами и землями и будет вспомоществовать им против недругов"

На вимогу гетьмана і старшини видати їм письмові договорні гарантії та зобов'язання кн. Бутурлін відмовився дати „ гарантійний „ лист за своїм підписом і порадив старшині вислати послів до щойно створеної гетьманської держави , український уряд дістав можливість довести війну з Польщею до кінця.

У міжнародних відносинах договір засвідчував про зрадництво царя і вислав для вирішення умов союзу двох рівноправних учасників переяславського полковника Павла Тетерю та генерального суддю Самійла Зарудного . Переговори тривали 15 днів, з 13 по 27 березня 1654 р. Посольство Б. Хмельницького подало проект договору у 23 статтях, але до кінця переговорів їх кількість була скорочена до 11 статей. Підписаний договір мав конституційний характер. Україна отримала статус автономії , хоча Б.Хмельницький ставив мету конфедерацію України з Москвою на умовах союзу самостійних держав, створених для певних цілей.

Попри недосконалість і недовговічність українсько-московський договір 1654 р. протягом XVII -XVIII ст. розглядався українцями як найсильніший і найпереможніший доказ суверенності України. Адже він дав змогу цілком зберегти шляхетське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання й кріпосницькі відносини. Життя в Україні організовувалося на основі звичаєвого права , а в містах - Магдебурського права.

У група учнів дослідників:

Навесні 1654 року військова боротьба між Україною та Польщею ще тривала. У серпні 1654 року на р. Шкловці біля Борисова було розгромлене польсько-литовське військо, очолюване литовським гетьманом Я. Радзивілом, якому ледве вдалося врятуватися самому.

Січень 1655 року став новим випробовуванням. Вирішальна битва відбулася під Охматовом на Київщині, що коштувала великих втрат з обох сторін, але не принесла успіху жодній.

Б.Хмельницький навесні 1655 року розпочав війну проти Польщі, українське військо спільно з допоміжним корпусом Бутурліна розпочав новий похід в Галичину, розгромив армію Потоцького під Городком 29 жовтня і почав облогу Львова, але руйнувати його не став, узявши з міста великий викуп.

У група учнів дослідників

Улітку 1656 року у м. Вільні між Польщею і Росією розпочалися переговори про припинення війни. На переговори з Польщею Москва не допустила українську делегацію, хоч центральним питанням була саме доля України. У вересні 1656 року між Польщею та Росією, але без участі гетьмана, було підписано Віленське перемир'я. Тож Переяславська угода втрачала свою силу. В Україні це перемир'я прийняли як пряму зраду.

Loading...

 
 

Цікаве