WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Свято врожаю - Реферат

Свято врожаю - Реферат

Сценарій свята

Свято врожаю

Під деревами на шкільному майданчику стоять столи. На столах хліб, пиріжки, печиво, тістечка, фрукти, кавуни, мед, компот, квіти.

Запрошені на свято гості: ветерани праці, представник ПСП, батьки, дідусі й бабусі.

Хлопчик.

Вже всюди зібрано врожай,

І опустіли поле, ліс і гай,

Ану давайте всі, малята,

Запросимо людей на свято.

Дівчинка.

Просимо! Ласкаво просимо!

Певне, чули ви, малята,

І не раз, такі слова:

Хліб потрібно шанувати,

Хліб усьому голова!

Хлопчик.

А тому завжди в пошані

Хліб у школі і в садку.

Запашний, пухкий, рум'яний,

Він лежить на рушнику.

Перший ведучий. Добрий день, дорогі наші гості, друзі!

Другий ведучий. Шановні батьки, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб і сіль, на слово щире, на бесіду мудру.

Звучить українська народна пісня "Зеленеє жито".

Перший ведучий.

Ми хлібом-сіллю друзів зустрічаєм.

Хай в світі буде більше в нас братів,

Хай в кожній хаті будуть короваї,

Щоб люд ніколи хліба не просив.

Другий ведучий.

Ми - хліба творці, вороги пітьми,

І доки сонце живить наші мрії,

На рідній ниві будемо людьми

Ми - хліборобський рід - Івана і Марії.

Урожай. Здрастуйте, дорогі друзі! Починаємо наше свято Врожаю. Але в мене не було б такого щедрого імені, якби ви не потрудились так славно.

Осінь.

У школі свято першого снопа,

Укіс хлібів зернистий і багатий,

Шановні гості, і батьки, і діти!

Разом. Запрошуєм на хліборобське свято.

Вручення гостям хлібини.

Урожай.

Я усіх людей надія.

Я поважний Урожай,

Що готує цілий край.

Ждуть мене міста і села,

Бо я щедрий і веселий.

Я працюю цілі дні,

Щоб співав наш край в зерні.

Ждуть мене дорослі й діти,

Ждуть мене по всьому світі.

Бачиш, навіть малюки

Золотисті колоски

Підбирають у стіжечки

На зерно і пиріжечки.

Осінь.

Добрий день, вам, славнії люди.

Творці небувалого світлого дня,

Хай поле врожайнеє вам піснею буде,

Брати-хлібороби, моя рідня.

Від щедрої ниви - святої землиці

Дозвольте в пошані усім поклонитись.

Перший учень.

Під яблуні на наше свято

Прийшло до нас гостей багато.

Ми урожайну заспіваєм,

Батьків і друзів привітаєм.

Звучить українська народна пісня "Застеляйте столи".

Другий учень.

Усе прекрасне на Землі

Бере початок з колоска,

Що променіє на стеблі,

Немов душа трудівника.

Перший ведучий. Хліб на столі - велика радість людям! Свіжий, духмяний, він увібрав у себе тепло сонця, усю щедрість матінки-землі, усю наснагу й невтомність людської праці.

Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово в серці кожної людини!

З давніх-давен ведеться в Україні, що хліб у хаті - то багатство, сіль - то гостинність і щирість. Нашу Вітчизну з давніх-давен називають хлібним краєм, бо люди, що жили тут, - українці, були великими працелюбами, уміли гарно обробляти землю й ростити на ній хороші врожаї. Для нашого народу хліб був не просто стравою - це була основа його життя і найдорожча святиня.

За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб і сіль. Зайдеш - і одразу видно: тут радо почастують гостя званого й нежданого, людину подорожню. А ще було таке повір'я: "Хліб на столі - Бог у домі".

Третій учень.

А чому це радість сяє

В очах діточок малих?

Бо сьогодні - день Врожаю,

Коровай гостює в них.

Четвертий учень.

Наше свято з хлібом та сіллю,

Ще й з піснями над короваєм,

З хлібом - новосілля і весілля,

І свято дружби й згоди справляєм.

П'ятий учень.

З хлібом у нас зустрічають гостей.

Хліб на весіллях цвіте в короваї.

І кращих немає на світі вістей,

Ніж хліб уродився у рідному краї.

Шостий учень.

У хлібі тим, що ти щодня їси,

Є аромат духмяного поля,

Проміння сонця і кристали солі

У крапельки прозорої роси.

Пісня "Посівна веснянка", музика Л. Левітової, слова В. Кочевського.

Другий ведучий. Яка ж істинна ціна хліба?

Сьомий учень.

Чи знаєш ти, чим пахне хліб,

Коли весною кілька діб

Тиркоче трактор за рікою?

Хліб пахне працею людською.

Восьмий учень.

Чи знаєш ти, чим хліб запах,

Коли жнивують у степах

Твої батьки в гарячу пору?

Він пахне щастям хлібозбору,

Дев'ятий учень.

Чим пахне хліб, чи знаєш ти,

Як поведуть твої брати

Зерном наповнені машини?

Хліб пахне соками земними.

Десятий учень.

Чи знаєш ти, чим хліб землі

Пахтить на вашому столі

Весною, влітку і зимою?

Хліб пахне радістю людською.

Перший ведучий. Батько В. Сухомлинського, відомого українського педагога, писав: "Коли я підріс, моя мати передала запашну хлібину в чистій торбині, а поруч лежав батьків лист. Не забувай, сину, про хліб насущний, пам'ятай, хто ти і звідки вийшов, пам'ятай, як важко дістається хліб. Ніколи не забувай, що поки ти вчишся, хтось працює, добуваючи тобі хліб у поті чола".

Другий ведучий. У давнину орали землю сохою, зерно висівали вручну, жали хліб серпом або косили косою, молотили ціпом, мололи борошно ручними жорнами. Випікали хліб у домашніх печах. Отже, щоб отримати шматок хліба, люди витрачали багато сил і часу. Хліб для бідної людини був дорогоцінним скарбом. Люди ставились до хліба, як до святого, й шанували кожну крихту. Колись хліб різали суворою товстою ниткою, щоб не кришився. Якщо залишалися на столі крихти, їх ретельно збирали та кидали в рот. Змести крихту додолу вважалося злочином. Справжню ціну хлібу складають хлібороби, ті, хто до землі найближче, хто живе турботами хлібної ниви, у кого в житті вміщується весь колосковий лан.

Одинадцятий учень.

Звання почесне хлібороб,

Це добре вам відомо,

Його дарунок за столом,

У кожного в нас вдома.

Дванадцятий учень.

І коровай, як сонце прохололе,

Займав почесне місце на столі.

А косарі виходили у поле,

За хліб насущний кланялись землі.

Перший ведучий. Святим словом "хлібороб" називають тих, хто пізнав ціну хліба, тих, хто зустрічає в полі весну, засіваючи землю зерном, щоби щедро родила наша нива, щоби багатшими ставали наші люди, щоб розквітала наша країна.

Другий ведучий. Зустрічаючи в полі росяні світанки під спів жайворів у піднебессі, п'яніючи від бентежного запаху дозріваючої пшениці, кожного дня, простуючи ранком назустріч сонцю, - хлібороб іде назустріч своєму щастю.

Тринадцятий учень.

Честь і слава хліборобам,

Що живуть в моїм селі.

Хлібороби хліб нам роблять,

Знають це старі й малі.

Чотирнадцятий учень.

На руках у них буває

Пил, земля - та це дарма,

Кожен скаже, кожен знає,

Кращих рук, як ці, - нема.

П'ятнадцятий учень.

Пшениці шумлять на волі,

Де початок їм, де край.

Хлібороб в широкім полі

Нам вирощує врожай.

Шістнадцятий учень.

Як їсте ви паляниці,

Калачі смачні їсте,

Не забудьте уклониться

Хліборобові за те.

Пісня "Люди добре працювали".

Перший ведучий. У добрий час, засіваючи землю зерном, хлібороб сіє щастя й добробут у кожній сім'ї, сіє мир на землі.

Другий ведучий. Це завдяки його невтомним рукам стане ваговитий колос нашим хлібом насущним.

Перший ведучий. І житимуть у ньому й сонце, що всміхалося весною, і дощі, що омивали колос улітку, й дихання матінки-землі, й безсонні ночі та невтомні дні без вихідних, і свята хліборобська любов до землі.

Сімнадцятий учень.

Чи є ще більше щастя на землі,

Як сіять хліб, виплекувать достаток?

У хлібі цім життя бере початок,

В нім сила нездоланна трударів.

Вісімнадцятий учень.

Хліб - основа нашого життя,

Хліб - народна міра всіх щедрот,

Хліба доторкаючись, дитя

Вперше відчуває свій народ.

Дев'ятнадцятий учень.

Всі слова на світі замалі,

Щоб, як хліб, дзвеніти з краю в край.

Хай щодня на вашому столі,

Наче сонце, сяє коровай.

Перший ведучий. Наші люди в роки Великої Вітчизняної війни не тільки гинули на фронтах від ворожих куль, а й помирали від голоду. Людям не вистачало хліба. У 1942 у блокадному Ленінграді людям видавали по 10 грамів хліба на добу, матері віддавали свій хліб дітям, а самі пухли від голоду й помирали. Але не всім матерям удалось урятувати своїх дітей.

Другий ведучий. А ще був страшний голодомор в Україні в 1932-1933 роках. Померло кілька мільйонів людей. Уявімо, якби в цей час люди мали хліб, скільки б їх залишилось жити. Знову переконуємось, що хліб - це життя.

Двадцятий учень.

Пам'ятайте, люди, як палали ниви,

І топтав колосся ворог чобітьми.

Рідна крихта хліба додала нам сили,

І свою Вітчизну врятували ми.

Двадцять перший учень.

Останній постріл стих в полях Європи,

І над полями тиша задзвеніла.

Вкривались травами залишені окопи,

І мир пішов по ріллях почорнілих.

Двадцять другий учень.

І перша пролягала борозна

На вільному, на охололім полі.

Солдат у жменю взяв добірного зерна,

І рани гоїлись, і затихали болі.

Перший ведучий. Наша українська земля багата хлібом. У виробленні хліба беруть участь трактористи, комбайнери, водії, агрономи, учені, робітники, конструктори, інженери на заводах. А щоб змолоти зерно у млині, спекти хліб у пекарнях, теж потрібні люди. Адже печений хліб створюється не за один день, а за цілий рік. Дуже довгий шлях від зерна до випеченого хліба.

Двадцять третій учень.

Він виріс із зерниночки,

З тоненької билиночки,

Пустила вона вусики і стала половіть.

Ішли дощі все літечко

Крізь неба синє ситечко.

Зерно до зерна тулиться і починає зріть.

На сонечку пишається і соком наливається,

І під вітрами буйними шумить, шумить воно:

Ой, буде втіха кожному,

Невтомному, тривожному,

Хто виростив і виходив це золоте зерно.

До слова запрошується представник ПСП.

Двадцять четвертий учень.

Тепер спекли хлібину пишну,

Пахучу, білу та розкішну.

Приносив тато мені окрайця,

Казав, що в житі одняв у зайця.

Була в тім хлібі знайома казка,

Пропахла хлібом батькова ласка.

Двадцять п'ятий учень.

У ньому краплі жаркого поту,

Рук роботящих жагуче злото.

І людське щастя на всі часи.

Будь гідним хліба, який їси.

Звучить українська народна пісня "Ой на горі жита много".

Двадцять шостий учень.

Усе прекрасне на землі

Бере початок з колоска,

Що пломеніє на стеблі,

Неначе мрія рільника.

Двадцять сьомий учень.

Одвічно слався, труд людини,

Loading...

 
 

Цікаве