WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Розгортання Національно-визвольної боротьби в 1648-1649 роках. Зборівський мирний договір - Урок

Розгортання Національно-визвольної боротьби в 1648-1649 роках. Зборівський мирний договір - Урок

ІІІ- й учасник досліджень

8 серпня 1649 року укладено не вигідний для України Зборівський мирний договір, який згодом мав бути затверджений польським сеймом.

Обговорення умов Зборівського договору.

Підписаний з поляками мирний договір не відповідав реальній розстановці сил у Національно-визвольній війні. Український народ не прийняв Зборівського миру і відповів на нього новими повстаннями.

Обидві сторони почали підготовку до нового етапу війни.

ІV- учасник досліджень.

1648 рік, рік революційних змін в Україні завершився урочистим в'їздом гетьмана до Києва, старої української столиці. Народ захоплено вітав його, як „другого Мойсея, що визволив український нарід із лядської неволі". Саме напевно там стався перелом у поглядах гетьмана. Хмельницький усвідомив, що він став вождем цілої української нації, а не лише козацтва і що в нього попереду лише один шлях - утворення Української держави. Все це змушувало гетьмана вести обережну і помірковану політику, шукати нових союзників.

У лютому 1649 року в Переяславі розпочалися українсько-польські переговори. Польський уряд робить спроби зупинити процес утворення самостійної Української держави, надавши українцям певну автономію у складі Речі Посполитої.

Королівські посланці привезли Б.Хмельницькому багаті дарунки та гетьманські клейноди. Ці переговори велися в гострих суперечках...

Готуючись до нової неминучої війни з поляками на початку 1649 року Хмельницький хоче забезпечити себе рівними політичними союзами. Значна ставка тут робиться на союз з Росією в силу національної спорідненості, єдиного віросповідування і спільних історичних коренів. Ще в червні 1648 року гетьман звернувся до російського уряду з пропозицією надати допомогу у війні з Польщею.

Хмельницький відрядив посольство до Москви в перших числах березня 1649 року. Цар Олексій прихильно приймає послів гетьмана, але не приймає однозначного рішення, боячись посваритися з Польщею. Він посилається на важке економічне становище і те, що Росія не готова до відкритої боротьби з Польщею. Проте Москва не відмовляється сприяти Україні господарською допомогою.

В цей же самий час він підписує договори з Семигороддям, розпочав переговори з литовським гетьманом Янушем Радзивіллом, укріплює подальший союз з кримськими татарами.

V- й учень дослідник.

На початку літа 1649 року війна спалахнула з новою силою. Польські війська зосередилися в трьох місцях: одна стала на кордоні Галичини і Волині, друга під проводом самого короля, йшла їм на допомогу, а з півночі готувалася до наступу литовська армія Радзивілла.

Б.Хмельницький провів велику мобілізацію в Україні, яка відбувалася в умовах небаченого народного піднесення і влітку атакував польські війська в Галичині та змусив їх відступити до Збаража. Кілька разів козаки йшли на штурм міста, завдавши великих втрат шляхті, але так і не змогли оволодіти фортецею, обороною якої керували князь Я.Вишневецький. У битві загинули полковник Н.Морозенко, були поранені К.Бурляй та І.Богун.

Тоді козаки взяли місто в облогу, що спричинило страшний голод. Проте шляхті вдалося надіслати послання до короля, у якому вони просили допомоги.

Перед походом на Збараж частину своїх військ Богдан Хмельницький вислав на Білу Русь проти литовської армії Яна Радзивілла. Проте козацькі війська під проводом М.Кричевського зазнали поразки під Лоєвом, а сам керівник помер від отриманих ран.

Не чекаючи нападу козаків, 5 серпня польські війська почали переправлятися через р. Стрипу. Коли половина шляхти була на іншому березі козаки і татари пішли в атаку й усіх знищили. Зважаючи на обставини король із залишками війська був вимушений стати укріпленим табором під Зборовом. Утримати місто поляки не змогли, козаки і татари почали штурм, повстанські артилеристи безперервно обстрілювали табір. Польське військо на чолі з королем було оточене козаками. Тоді польський король вступає в таємний зговір з татрами, яким була невигідна перемога жодної з сторін. Під загрозою переходу татар на бік Польщі Хмельницький змушений був розпочати переговори з Яном - Казимиром.

Як вмілий і розумний стратег і командувач Хмельницький непомітно підходить до королівської армії під Зборовом, знищує частину її під час переправи через Стрипу, а вранці 15 серпня нападає на польське військо з двох боків. Поляки зазнають значних втрат і нашвидко отаборилися. 16 серпня бій відновився, козаки прорвалися у польський табір, і польські полководці вже почали думати про капітуляцію. Та канцлер Оссолінський зумів розпочати переговори з ханом Іслам-Гіреєм і схилив його до миру. Зрада хана змусила гетьмана почати переговори з королем.

VІ-ий учень дослідник

8 серпня 1649 року було підписано Зборівську угоду, за якою 40 тисяч козацького війська мало перебувати на території Київського, Чернігівського, Брацлавського воєводств.Ці землі переходили виключно під правління гетьмана і його адміністрації. На цю територію не мали права заходити коронні війська, єзуїти та євреї. Київський митрополит отримував місце в сенаті. Проголошувалась амністія для всіх учасників повстання.В Києві заборонялося відкривати свої школи. Затвердити умови миру мав наступний сейм.

Цей договір багато в чому не влаштовував Б.Хмельницького, а саме: обмеження фактично завойованої ним території, повернення польської адміністрації. Не влаштовував цей договір і польську знать, оскільки військо Б.Хмельницького залишалося грізною силою і тепер офіційно представляло владу в Україні. Та найбільше не влаштовував український народ, що фактично знов повертався в ярмо до їх панів. Все це розумів і сам Б.Хмельницький і тому дивився на Зборівську угоду як на тимчасове явище.

Обговорення умов Зборівського мирного договору.

Заключна частина уроку.

Учні шляхом проведення гри „Мікрофон"( оцінювання відповідей в балах).

Чому Б.Хмельницький почав переговори з Московією? (2).

З ким ще Б.Хмельницький проводив переговори? (1)

Дайте розстановку польських і козацьких військ на весні 1649 року? (2).

Коли відбулася битва під Зборовом? (1).

Які основні положення Зборівської мирної угоди? (2)

Дайте свою оцінку подій 1648-1649 рр.(3).

Загальні підсумки та оцінювання результатів уроку.

Домашнє завдання.

Кожна група учнів одержує картки з завданнями по вивченню нової теми.

Скласти твір-роздуми „Чи стала би Україна незалежною козацькою державою, якби не вступила в переговори з Москвою? "( для обдарованих дітей).

Джерела 1.

Документ „Легенда про облогу Львова"

„Найзавзятішими захисниками міста були ченці монастиря бернардинів, що розмістився поблизу оборонних мурів. Його ченці завжди першими брали зброю чи то при обороні міста, чи то під час придушення міських заворушень. Дізнавшись про контакти Б.Хмельницького з деякими ремісниками, вони наказали оголосити по всьому місту, що кожної суботи влаштовуватимуть обід для жебраків, як католицьких, так і православних.

Першої суботи до монастиря прийшло дуже багато людей. При вході до трапезної кожного попереджували, що пісний стіл приготовлений для католиків, в м'ясний -для православних. Руські люди посідали за другий стіл і почали втамовувати свій голод. Та незабаром один з бернардинів покликав одного жебрака ніби для таємного повідомлення. Невдовзі викликали ще одного, а потім іще. Жоден з них не повернувся. Коли русин виходив, чернець убивав його сокирою й кидав до в'язниці, яку й досі можна побачити у дворі монастиря бернардинів".

Документ 2 „Польський офіцер про Пилявецьку битву"

„ Як прийшов вечір, панство, регіментарі й полковники з'їхалися тихцем і, ховаючись у темній ночі, щодуху стали втікати. І покинули корогви, знаки, гармати, табори й вози численні, які треба рахувати багато разів по сто тисяч. Як кінне військо побачило, що нема старшини, покидало на землю зброю, панцирі, списи, і все пішло врозтіч, видавши на різню піхоту... Усі наші біжать, потомлені на всі боки, інші й пішки йдуть, ведучи за собою коні... Бо такий страх, така моторошність охопила наших, що втікали чвалом, поки коні могли, казали, що за ними татари йдуть.

...Узяв ворог табір; у ньому пребагато військових і столових речей, що їх з усієї корони понавозило найзнаменитіше панство, вибираючи на війну не так із залізом, як із сріблом і золотом. Вічний сором, незабутня втрата для поляків".

Loading...

 
 

Цікаве