WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Психологічні портрети вайльдівських героїв - Урок

Психологічні портрети вайльдівських героїв - Урок

Підсумковий урок за романом О. Вайльда "Портрет Доріана Грея"

Психологічні портрети вайльдівських героїв

Мета: проаналізувати основні теми та ідеї роману "Портрет Доріана Грея", намалювати психологічні портрети головних героїв твору, прищеплювати навички складання конспекту за допомогою опорних схем і таблиць, вчити школярів помічати і розв'язувати проблемні питання, розвивати вміння бачити прекрасне в художньому творі та в житті, виховувати розуміння суті мистецтва і його впливу на життя людини.

Тип уроку: урок психологічного малюнку персонажів.

Приступаючи до характеристики персонажів, слід звернути увагу на те, що в образах головних героїв роману втілено різні аспекти естетизму. Кожен герой є уособленням якоїсь ідеї: Доріан - це прагнення бути вічно юним, лорд Генрі - культ філософії насолоди, художник Безіл - відданість мистецтву.

У всіх трьох персонажів роману спільний прообраз - Оскар Вайльд. Доріан Грей - це втілення дендизму, який був притаманний митцеві, лорд Генрі - втілення гедоиізму, який Вайльд сповідував, Безіл Голуорд - естетизму. Різні обличчя письменника, такі як: Король Життя, Принц Парадокс, Митець - "ожили" у головних героях "Портрета Доріана Грея". Вродливий юнак, як і Вайльд в юності, хоче скуштувати плоди з усіх дерев. Лорд Генрі Воттон упродовж усього роману висловлює найзаповітніші думки письменника у формі парадоксів. Сам Вайльд казав: "Правда життя найчастіше розкривається у формі парадоксів". Художник Безіл, як і автор роману, намагається творити справжню красу, "мистецтво заради мистецтва", а не заради моральності.

Характери, створені письменником, позбавлені життєвої правди і нагадують героїв-маріонеток, котрих веде досвідчений лялькар.

Образ Доріана Грея

Вродливий натурник художника Безіла Доріан Грей - головний герой роману Вайльда. На початку твору він - людина з чистими, щирими почуттями, надзвичайно вродливий юнак. Та ось художник малює свою кращу картину - портрет Доріана Грея, виконаний за допомогою нового методу в мистецтві. І юнак у розпачі вигукує, що ладен віддати душу заради того, щоби старішав портрет, а не він. Чому так просто Доріан може розлучитися зі своєю душею? З погляду філософічності цієї проблеми варто підкреслити, що герой іще не збагнув цінності душі. Бажання Доріана було почуте. І герой ступив на верхній щабель сходів, що вели униз.

Поняття "Прекрасне" і "Краса" підносяться Вайльдом на найвищу сходинку в ієрархії цінностей. Повчання лорда Генрі та їх практичне втілення - Доріан Грей - немовби відповідають цьому положенню. Доріан вродливий, і краса оправдовує усі негативні сторони його вдачі. Той, хто намагається зробити замах на Красу - сам стає жертвою (наприклад, брат Сібіл - Джеймс Вейн).

Доріан Грей для Безіла Голуорда - не просто натурник. Він - його ідеал, його божество. Художник щодня бачиться з ним і малює його портрети один за одним. Він уже не може жити без Доріана. Так починається процес міфологізації людини людиною.

У образі Доріана Грея втілені риси кількох героїв античної міфології.

Разом з учнями треба пригадати міфічні образи.

Адоніс - бог родючості, що перевершував своєю вродою богів-олімпійців. Це вродливий юнак, в якого закохалася Афродіта.

Ганімед - прекрасний хлопчик, виночерпій богів-олімпійців.

Нарцис - син річкового бога Кефісса і німфи Ліріопи. Побачивши у воді своє відображення, він закохався у нього і втопився.

Парис - яскравої краси син Пріама, царя Трої. За допомогою Афродіти він вкрав дружину царя Спарти Менелая - прекрасну Єлену.

Так, юнак Доріан, залишаючись наодинці, залюбки грає роль Нарциса. У тексті читаємо про Доріана, що він "мавпує, як дурник", "якось раз... поцілував - точніше, вдав, ніби цілує вуста, намальовані на тому портреті", "щоранку він довго простоював перед портретом, милуючись ним, інколи він відчував, що майже закоханий у нього". Нарцисизм героя - це вияв не тільки естетизму як світоглядної позиції героя, але й безсумнівна ознака роздвоєння його особистості, що стає дедалі помітнішою: "Він усе дужче закохувався у власну вроду і з дедалі гострішою цікавістю спостерігав розпад своєї душі". Серед особистих речей Доріана Грея - один із численних дарунків лорда Генрі: "овальне ручне дзеркало в рамі із слонової кістки, прикрашене купідонами". У нього герой полюбляє дивитися.

Учитель може запропонувати учням прочитати невеличкий твір Вайльда під назвою "Послідовник".

Послідовник

Коли Нарцис помер, ставок його замилування перетворився з чаші солодких вод на чашу солоних сліз, і німфи, плачучи, виходили з лісу, щоб співати ставкові пісень і якось втішати його.

І коли вони побачили, що ставок перетворився з чаші солодких вод на чашу солоних сліз, вони порозпускали своє зелене волосся, оплакували ставок і промовляли:

- Ми не дивуємося, що ти в такій гіркій жалобі за Нарцисом, адже він був такий прекрасний.

- Але чи був Нарцис прекрасний? - запитав ставок.

- Кому ж це знати краще, ніж тобі? - здивувались німфи. - Нас він завжди минав, але ж у тебе він дивився, він лежав на твоїх берегах і вдивлявся в тебе, і в дзеркалі твоїх вод він бачив свою вроду.

І відповів ставок:

- Але я любив Нарциса за те, що, коли він лежав на моїх берегах і вдивлявся в мене, в дзеркалі його очей я завжди бачив відображення своєї краси.

Запитання на сприйняття прочитаного.

- Як ви зрозуміли основну ідею цього твору?

- У чому полягає сутність парадоксальної ситуації, до якої вдався Вайльд, переосмисливши відомий міф?

- Поясніть поняття "нарцисизм".

На "античну" красу Доріана постійно вказують інші персонажі роману. Для художника Безіла, наприклад, Грей є ідеальним втіленням вродливих Париса, Адоніса, Ганімеда. Він не втомлюється малювати зі свого юного друга давньогрецьких богів і героїв.

Але "міфічна" врода Доріана Грея приваблива тільки зовні. Вона протиставляється його внутрішньому світові. Повіривши промовам лорда Генрі, Доріан віддається чуттєвим насолодам і падає у безодню розпусти. Слова Воттона так глибоко запали юнакові в душу, що скрізь, де б Доріан не ходив, йому здається, що у повітрі розлита якась солодка отрута.

Запитання для учнів.

- У людини завжди є вибір: піддатися чи опиратися спокусі. Як ви гадаєте, чому Доріан Грей піддався їй?

Головним предметом світоглядних пошуків для героя тепер стає втілення в життя філософії "нового гедонізму": "Він мріяв створити нову філософію життя, яка матиме своє розумне обґрунтування, свої послідовні принципи, і найвищий сенс життя марився йому в одухо-творенні відчуттів і емоцій". У долі Доріана Грея Вайльд розкрив трагедію реального протиріччя: задоволення, що стало самоціллю, породжує не радість, а муки.

Доріан стає жертвою своєї максималістської пристрасті - любові до самого себе. Загальне забарвлення злочинів Доріана - абсолютна аморальність. Думаючи винятково про свою особу, він її і зруйнував. Доріан гине, коли здіймає руку на Прекрасне, яке вічне. Знову відбувається фантастичне перевтілення, і все стає на свої місця: портрет сяє красою, а на Доріановому обличчі проступають усі скоєні ним злочини. Сам вигляд мертвого Доріана Грея антиестетичний. Вайльд, усупереч своїй програмі, зобразив не лише душевну кризу свого героя, але й привів його до кари.

Образ лорда Генрі Воттона

Ідеолог у романі "Портрет Доріана Грея" - це, звичайно, лорд Генрі Воттон, котрий розгортає перед головним героєм цілу програму філософії гедонізму і є втіленням філософії насолоди. Він старший за Доріана Грея на десять років. Це багатій, витончений естет, що кохається у красі й відмежовується від потворного, бридкого у житті. Прагнення не помічати нічого, крім краси, робить його не просто байдужим до всього іншого, а й цинічним. У лорда Генрі холодна душа людини, яка не має ідеалів. Пробуджуючи в Доріані бажання насолоджуватися життям за будь-яку ціну, він зовсім не замислюється над можливими наслідками такої поведінки як для самого юнака, так і для інших людей. Проповідуючи свободу інстинктів, Воттон стверджує вседозволеність.

Loading...

 
 

Цікаве