WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Проблеми аналізу художнього твору на уроках зарубіжної літератури в школі - Урок

Проблеми аналізу художнього твору на уроках зарубіжної літератури в школі - Урок

2. Принцип відповідності форм і шляхів аналізу художній природі твору

Кожний літературний твір має свою специфіку: він належить до того чи іншого роду літератури (епос, лірика чи драма), жанру, репрезентує певні напрями, течії або стилі. Тому художні твори, введені до шкільної програми, не можна аналізувати всі однаково, тому що вони всі різні. Твори романтизму значно відрізняються від, скажімо, творів постмодернізму. А до творів античності не можна підходити з тими самими критеріями, що й до творів реалістичного спрямування. Отже, сам твір, його своєрідність визначають шляхи й методику його аналізу. І цим має керуватися учитель при вивченні творів зарубіжної літератури.

3. Принцип багатозначності

Кожний по-справжньому високохудожній твір завжди багатозначний, тому немає й не може й бути раз і назавжди "правильного" аналізу художнього твору. Твір може бути прочитаний по-різному, і в цьому - причина його живучості в часі. Тому при аналізі твору варто враховувати читацьке сприйняття. Ще Ю. М. Лотман зазначав: "Кожний іде до книги своїми шляхами, і кожний відкриває її по-своєму. В цьому й полягає цінність художньої літератури".

4. Принцип єдності змісту та форми твору

Деякі вчителі вважають, що розмова про форму художнього твору на уроці не буде цікавою для учнів, тому вони обмежуються цікавими подіями або образами твору. Проте література, як відомо, - передусім мистецтво слова. І розмова про те, як створюється це мистецтво, якими засобами письменник досягає художньої виразності, емоційного впливу на читача не менш захоплююча, ніж усі сюжетні перипетії. Проте аналіз твору зарубіжної літератури саме як мистецтва слова має свою специфіку. І це пов'язано зі специфікою самого предмета. Твори зарубіжної літератури в школі вивчаються, як правило, в перекладах. Якщо вчитель та учні мають доступ до оригіналу, то, звісно, тут при шкільному аналізі йде мова про мистецтво слова першоджерела. Однак якщо учитель та учні розглядають твір у перекладі, то тут треба враховувати специфіку аналізу художнього перекладу. Не можна погодитися з поширеною в останній час думкою про те, що художній переклад не можна аналізувати. Його можна і варто аналізувати, тому що художній переклад тому й називається художнім, бо він відтворює не тільки основні змістові колізії, а й художні домінанти твору (стильові, мовні, мотивні, образні тощо). Але при цьому, звичайно, не можна не враховувати й мистецтво слова перекладача, його вміння передавати засобами рідної мови ті чи інші особливості оригіналу.

Шляхи шкільного аналізу художнього твору

Питання про шляхи аналізу літературного твору в школі є доволі дискусійним. Уже давно застаріла класифікація, за якою виділялися три шляхи аналізу: за структурою, за образами, і за проблемами. На сучасному етапі є слушною думка Б. Чиркова, котрий запропонував такі шляхи шкільного аналізу твору: текстуальний (коли розглядається текст сам по собі, у його цілісності й розмаїтті художніх компонентів), контекстуальний (коли текст аналізується відповідно до певного історико-літературного контексту, з урахуванням напряму, жанру, течії, філософської думки, розвитку культури тощо) та інтертекстуальний (коли встановлюються міжтекстові зв'язки на різних рівнях художніх творів).

Однак питання про шляхи аналізу художнього твору в школі лишається ще відкритим. І тут велику роль має відіграти досвід учителів-практиків, оскільки великого значення у процесі викладання курсу зарубіжної літератури набувають не тільки загальні шляхи аналізу, а й шляхи конкретні, що придатні для кожного окремого тексту. А конкретних шляхів існує безліч, наприклад: аналіз поетичної мови твору, аналіз віршової структури твору, аналіз авторської позиції, стилістичний аналіз, мотивний аналіз, аналіз міфологічної основи твору тощо. Шлях аналізу художнього твору - це той ключ, яким учитель "відкриває" твір для учнів, вводить їх у неповторний світ художнього твору. І такі заповітні ключі в кожного вчителя - свої, і чим більше їх, тим талановитішим є словесник.

Методи аналізу художнього твору в школі

У шкільній практиці вчителі використовують елементи таких методів літературознавчого аналізу, як:

порівняльно-історичний, або історико-літературний (коли твір розглядається як факт історії літератури того чи іншого народу);

структурний (коли в основі аналізу - розгляд художньої будови, структури твору);

категоріальний (коли в центрі уваги вчителя та учнів знаходяться певні категорії: жанр, напрям, стиль тощо);

описовий (коли вчитель робить огляд певної літературної доби, художніх тенденцій епохи, залучаючи ті чи інші твори тощо);

біографічний (коли до аналізу твору залучаються факти біографії митця, певною мірою трансформовані у художній формі);

культурологічний (коли твір аналізується з урахуванням розвитку світової культури, при цьому великої ваги набувають фонові знання, що готують учнів до сприйняття таких творів);

генетичний (коли аналіз твору передбачає з'ясування першоджерел образів і мотивів твору, традицій, архетипів, міфологічної основи тощо);

компаративний (коли з метою поглибленого аналізу порівнюються різні твори за певними спільними аспектами: чи то тематикою, чи то образами, чи то засобами художньої виразності, чи то мотивами тощо).

Отже, аналіз художнього твору - це справа надзвичайно складна, але й цікава. Не можна погодитися з думкою деяких учителів, які вважають, що твори треба просто читати з цікавістю. Але виникає питання: звідки ж виникне ця зацікавленість? Що сформує стійкий інтерес учнів до зарубіжної літератури? Тільки постійна й наполеглива робота з розвитку вмінь і навичок аналізу тексту допоможе нашим учням стати справді культурними читачами, знайти свої стежки до творів світового письменства й отримати велику насолоду від спілкування з мистецтвом слова.

Практика аналізу літературного твору в школі

Щоб учитель міг спрямувати аналітичну роботу з текстом у потрібному руслі, пропонуємо деякі пам'ятки, з якими він може ознайомити своїх учнів і які можуть знайти місце у кабінеті літератури. При цьому зауважимо, що етапи аналізу твору визначає передусім читач, їх порядок можна змінювати залежно від способу інтерпретації твору.

План аналізу ліричного твору

1. Тема.

2. Ідея.

3. Образ автора або ліричного героя (його думки, почуття, переживання).

4. Композиція (розвиток почуттів, ідеї або образів).

5. Жанр.

6. Особливості ритмомелодики, темпоритму (система віршування, віршовий розмір, рими тощо).

7. Мова художнього твору (тропи, фігури та ін.).

8. Зв'язок з певним напрямом, течією.

План аналізу епічного твору

1. Тематика і проблематика.

2. Жанр.

3. Форма оповіді (від імені автора, оповідача тощо).

4. Сюжетно-композиційні особливості ( в тому числі й позасюжетні елементи).

5. Простір і час.

6. Система образів і засоби їх розкриття.

7. Мова художнього твору.

8. Ідея. Задум письменника і його втілення.

9. Місце в історико-літературному процесі.

План аналізу драматичного твору

1. Жанрова природа твору.

2. Конфлікт.

3. Особливості розвитку сценічної дії.

4. Характери героїв і художні засоби їх розкриття.

5. Сюжетні та позасюжетні елементи (монологи, діалоги, ремарки тощо).

6. Тема та ідея.

7. Різні наукові чи читацькі інтерпретації.

8. Місце в історико-літературному процесі.

Характеристика художнього образу

1. Еволюція героя.

2. Портрет.

3. Як характеризують героя предмети, що його оточують.

4. Поведінка, вчинки героя.

5. Зображення душевних переживань.

6. Ставлення героя до інших персонажів, природи тощо.

7. Світогляд.

8. Мова героя.

9. Роль деталей у розкритті характеру.

10. Авторська характеристика.

11. Характеристика героя іншими персонажами.

12. Читацьке сприйняття та оцінка образу в науково-критичній літературі.

Огляд літературних тенденцій

1. Визначити хронологічні межі періоду, про який йдеться.

2. З'ясувати, які напрями й течії домінували в цей час.

3. Дати теоретичне визначення провідних напрямів і течій певного періоду, назвати їх основні ознаки.

4. Згадати представників названих напрямів і течій, їхні твори. Відзначити внесок окремих письменників в історію світової літератури.

5. Показати зв'язок літературних тенденцій з попередніми й наступними етапами.

6. Визначити своєрідність даного періоду на тлі світового культурного процесу.

Учитель може адаптувати ці пам'ятки відповідно до вікових особливостей класу. Можна також розробити за аналогією до поданих пам'ятки для аналізу сюжету та композиції твору, для аналізу поетичної мови твору, для компаративного аналізу та інші згідно з програмою із зарубіжної літератури. Звісно, такі пам'ятки не є догмою, вони розраховані на творче використання. Їх призначення - нагадати про основні моменти шкільного аналізу тексту.

Однак аналіз художнього твору - це завжди справа суто індивідуальна і творча, оволодіння учнями вміннями й навичками аналізу свідчить не тільки про знання текстів, а й про рівень глибини їх сприйняття, про розвиток творчих здібностей і читацьку активність школярів.

Loading...

 
 

Цікаве