WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Олена Пчілка - світоч національних ідей - Урок

Олена Пчілка - світоч національних ідей - Урок

Інтегрований урок

Олена Пчілка - світоч національних ідей

Мета: познайомити учнів з історичними умовами розвитку української мови та літератури у другій половини ХІХ - на початку ХХ ст., життям і творчістю О. Пчілки, розвивати інтерес до самостійного опрацювання художньої та історичної літератури, розвивати навички виразного читання, роботи у групі, розширювати словниковий запас, виховувати національну гордість і гідність.

Обладнання: фотознімки видатних письменників, поетів, твори О. Пчілки, друкований вірш, картки, музичні записи.

ХІД УРОКУ

Звучить пісня "Дай Україні волю" (слова В. Шовкошитного, музика О. Осадчого).

І. Емоційне сприйняття вірша з метою самостійного визначення учнями теми уроку

Учитель літератури.

О слово рідне! Мудре і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе валуєви жорстоко розпинали,

А ти возносилось і не корилось - ні!

Ці рядки є епіграфом нашого уроку. Як ви думаєте, про що піде мова на уроці? (Учні відповідають.)

Чи може слово існувати само по собі чи про нього хтось повинен дбати, піклуватися, оберігати його? (Учні відповідають.)

Сьогодні на уроці ми будемо говорити про постаті, що опікувалися рідним словом, відстоювали інтереси української нації у другій половині ХІХ - на початку ХХ століття.

ІІ. Сприйняття нового матеріалу. Евристична бесіда

Учитель історії.

Ми з'ясуємо, в яких історичних умовах розвивались українська мова, українське слово у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. В яких історичних умовах жили та працювали поети і письменники, які залишили нам у спадок чудові художні твори.

До складу якої держави входила Наддніпрянська Україна у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст.? (Учні відповідають.)

Якою мовою навчалися діти в Наддніпрянській Україні? (Учні відповідають.)

Так, у Наддніпрянській Україні панувала російська мова. Для того щоби зберегти українську мову, пробудити національні почуття в українців, у другій половині ХІХ ст. українська інтелігенція стала об'єднуватись у громади.

Словникова робота на картках.

Громада - група людей, яка об'єднана спільними інтересами.

Головними завданнями громадівці вважали заснування українських шкіл, написання та видання для них підручників, підготовку вчителів. Тобто вони відстоювали інтереси української нації, дбали про українське слово. Це обурювало російську владу.

Найбільше російську владу обурювало те, що українська інтелігенція, особливо студенти, почала "ходити в народ", тобто мандрувати по селах і живим українським словом, творами українських поетів і письменників пробуджувати український народ. Українська свідомість почала виростати, як квітка після весняного дощику. До таких будителів народу належали його великі сини П. Куліш, М. Костомаров. В. Антонович та інші.

А чи знаєте ви інших видатних українців, які жили та працювали в ХІХ ст.? (Учні відповідають.)

Як ви вважаєте, твори якого українського поета найчастіше декламували селянам громадівці? (Учні відповідають.)

Російська влада боялась національного пробудження українського народу, боялась утратити владу в Україні. І тому вирішила задушити громадівський рух, задушити українське слово.

У 1963 році російська влада видала розпорядження, що увійшло в історію як Валуєвський циркуляр. Згідно з цим розпорядженням не дозволялось друкувати ніяких українських книжок для народу. У ньому були такі слова: "Ніякої окремої української мови не було, немає й не може бути". Громади були заборонені й більшість із них перестали існувати.

Як ви вважаєте, чи можна заборонами вбити мову? (Учні висловлюють свою думку з цього приводу.)

У найгіршу годину, коли було заборонено друковане українське слово, почав діяти український театр. Містами України їздили аматорські театральні гуртки та давали українські вистави, а також концерти українських пісень, тобто вони несли народу живе українське слово, пробуджували національні почуття українців. І в цьому російська влада побачила загрозу для себе. Українська мова знов зазнала великого удару.

У 1876 році вийшов указ про повну заборону української мови, який увійшов у історію як Емський указ. Цим указом заборонялося друкувати навіть тексти до музичних творів, ставити українські вистави та влаштовувати концерти з українськими піснями. Якщо хотіли організувати концерт, то всі українські пісні треба було перекласти російською мовою. Указ також забороняв ввозити з-за кордону українську літературу, навіть книжки для дітей.

Таких важких ударів зазнала українська мова наприкінці ХІХ ст.

Робота з наочністю на дошці.

1863 р. - Валуєвський циркуляр.

1876 р. - Емський указ.

Усього російською владою за час панування в Україні було видано 163 документи про обмеження та заборону української мови.

У таких складних, навіть небезпечних історичних умовах розвивалась українська мова, працювали та продовжували видавати свої чудові твори видатні українські поети та письменники, серед яких була Олена Пчілка.

Учитель літератури (інформація).

Коли ми чуємо ім'я Олени Пчілки, одразу виникає образ невтомної трудівниці, письменниці, активної громадської діячки, яка, як бджілка, зносила мед до вулика української культури. Справжнє ім'я її - Ольга Петрівна Драгоманова, за чоловіком - Косач.

Демонстрація портретів сім'ї Драгоманових.

Рід Драгоманових був давнім і славетним. Батько - юрист, людина високоосвічена, культурна. Її брат, Михайло Драгоманов, видатний учений, громадський діяч, письменник. Сама ж Ольга Петрівна отримала достойну освіту, закінчивши Київський інститут шляхетних дівчат. Ольга Петрівна жила в оточенні високоморальних інтелігентних людей. І це оточення та й час, у який формувалась Олена Пчілка як особистість, створили мужнього борця за національну ідею, палко люблячого Батьківщину.

Поруч із прізвищем якої поетеси ми найчастіше зустрічаємо псевдонім Олена Пчілка? (Учні відповідають.)

Перш за все хочеться сказати про Олену Пчілку як про чуйну люблячу матір. Її шестеро дітей (Михайло, Леся, Ольга, Оксана, Микола, Ісідора) виховувались щирими українцями. Зважаючи на тогочасні проблеми (звернути увагу на дати), мати вирішила відгородити дітей від російськомовної школи та початкову освіту дала сама, приділяючи особливу увагу національному вихованню. Любов до рідної мови та шана українських народних звичаїв були провідними у вихованні сім'ї Косачів. Навіть якщо взяти таку дрібничку, як одяг. О. Пчілка любила, коли одяг її дітей мав деталі українського народного костюму. Якщо хтось із дітей до сніданку виходив одягнений у речі, що не мали українського оздоблення, мати могла образитись і не розмовляти з цією дитиною кілька днів.

Як ви вважаєте, це жорстоке покарання? (Учні відповідають.)

Так, але Олена Пчілка вважала, що діти повинні не лише мислити та розмовляти українською, а й у всьому іншому, навіть в одязі, бути справжніми достойними українцями.

Величезна увага в сім'ї, не дивлячись на всі заборони, приділялась вивченню рідної мови.

О слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна і розрада нам.

Як ви вважаєте, чим мама могла заохочувати та зацікавлювати своїх дітей, щоб діти прагнули вільно володіти рідною мовою? (Учні висловлюють свої думки.)

Що читала чи наспівувала мати своїм діточкам? (Учні відповідають.)

Зважаючи на часи, коли було заборонено все українське, Олена Пчілка сама писала для дітей оповідання, ігри, приповістки, загадки, вірші, колисанки, швидкомовки (спотиканки). Усі ці твори пізніше були надруковані.

Демонстрація творів О. Пчілки.

Коли діти сім'ї Косачів трохи підросли, О. Пчілка організувала дитячий домашній театр. Допомагали діти О. Пчілці записувати фольклор і народні звичаї по селах Волині. Олена Пчілка увійшла в історію як фольклорист та етнограф, видавши книги "Українські колядки", "Українські народні звичаї".

Давайте згадаємо відомі вам прислів'я та приказки, можливо, саме вони збереглися завдяки Олені Пчілці. (Учні цитують прислів'я та приказки напам'ять.)

Але буде невірним вважати, що О. Пчілка відкидала все неукраїнське. Велике значення в сім'ї надавалось знанню іноземних мов. Мати намагалась розбудити у своїх дітей захоплення зарубіжною літературою. Велика кількість творів зарубіжних авторів читалась дітьми в оригіналі, багато творів О. Пчілка перекладала українською мовою. Першою літературною спробою Олени Пчілки був переклад казок Андерсена за порадою М. Старицького. У 1880 р. опубліковані її "Переклади з Гоголя: Записки причинного. Весняна ніч", 1882-го - книжка "Українським дітям", до якої вона переклала поетичні твори О. Пушкіна ("Анчар"), М. Лермонтова ("Три пальми", "Гілка Палестини", "Мцирі") та польського поета Сирокомлі ("Співець"). Перекладацькій справі письменниця приділяла велику увагу протягом усього життя. Олена Пчілка перекладала твори Кольцова, О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Гоголя, Тургенєва, Фета, С. Єсєніна, А. Міцкевича, В. Гюго, Ч. Діккенса, Г. Мопассана та ін. З метою популяризації рідного слова вона переклала російською мовою також власні оповідання й поезії зі збірки "Думки-мережанки".

Loading...

 
 

Цікаве