WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Задачі. Залізна логіка - Урок

Задачі. Залізна логіка - Урок

При подальшому розпитуванні кожен учень визнав, що зі зроблених ним трьох заяв дві правильні й одна неправильна.

Визначте, хто з учнів украв гаманець своєї вчительки.

20. ЛОГІЧНА НІЧИЯ

На конкурсі любителів задач і головоломок особливо відзначилися 3 особи. Щоб виділити серед них переможця, вирішили провести ще одне випробування. Показали їм п'ять папірців: 3 білі та 2 чорні. Потім усім трьом зав'язали очі й кожному наклеїли на лоб по білому папірцю, чорні папірці знищили. Після цього пов'язки зняли й оголосили, що переможцем стане той, хто першим визначить колір свого папірця. Ніхто з тих, що змагалися, не міг бачити кольору свого папірця, але бачив білі папірці у своїх друзів. Після деякого міркування всі троє прийшли одночасно до висновку, що в кожного з них білий папірець. Як вони розмірковували?

21. ТРИ МУДРЕЦІ

Стомившись від сперечань і літньої спеки, три давньогрецькі філософи прилягли трошки відпочити під деревом саду академії й заснули. Поки вони спали, жартівники замастили вугіллям їх лоби. Прокинувшись і поглянувши один на одного, всі розвеселилися і почали сміятися, але це нікого не хвилювало, бо кожному видавалось природним, що двоє інших сміються один з одного.

Раптом один з мудреців перестав сміятися, оскільки він зрозумів, що його власний лоб теж забруднений.

Як він міркував?

22.ЗАДАЧА ПРО ТРЬОХ МУДРЕЦІВ

Три стародавні мудреці почали сперечатися: хто з трьох наймудріший? Суперечку допоміг розв'язати випадковий перехожий, який запропонував їм випробування на кмітливість.

- Ви бачите в мене, - сказав він, - п'ять ковпаків: три чорні та два білі. Заплющіть очі!

З цими словами він надягнув кожному чорний ковпак, а два білі сховав у мішки.

- Можете розплющити очі, - сказав перехожий. - Хто вгадає, якого кольору ковпак прикрашає його голову, той має право вважати себе наймудрішим.

Довго сиділи мудреці, дивлячись один на одного... Нарешті один вигукнув:

- На мені чорний.

Як він здогадався?

23. НЕМОЖЛИВА РІВНІСТЬ

Напівпорожня бочка - це ж те саме, що напівповна. Чи не так? Але якщо половини рівні, то повинні бути рівні й цілі - значить, порожня бочка дорівнює повній. Безглуздий висновок!

Спробуй пояснити, як він вийшов.

24. У ПОЇЗДІ

З Москви до Петербурга їдуть Сидоров, Іванов, Петров. Прізвища в цих пасажирів такі звичайні, що виявилось, так само звуть осіб чоловік із поїзної бригади (кочегара, кондуктора і машиніста).

Відомо, що:

усі пасажири живуть у різних місцях по Жовтневій залізниці;

адреса пасажира Іванова - Москва;

кондуктор живе на півдорозі між Москвою і Петербургом;

пасажир - однофамілець кондуктора - проживає в Петербурзі;

найближчий за місцем проживання сусід кондуктора заробляє за рік рівно втричі більше кондуктора;

пасажир Петров заробляє за рік 7000 карбованців;

Сидоров - з поїзної бригади - виграв у кочегара партію в більярд.

Як прізвища машиніста?

25. МИЛОСТИВИЙ ЗАКОН

У якійсь державі був такий звичай. Кожен злочинець, засуджений на смерть, тягнув перед стратою жереб, який давав йому надію на порятунок. У ящик опускали два папірці: один із надписом "Життя", інший із надписом "Смерть". Якщо засуджений виймав перший папірець, він отримував помилування; якщо він мав нещастя вийняти папірець із написом "Смерть", вирок виконували.

У одного чоловіка, який жив у цій країні, були вороги, що звели наклеп на нього, і добилися того, що суд присудив його до смертної кари. Мало того, вороги не бажали залишити невинно засудженому жодної можливості врятуватися. Уночі напередодні страти вони витягли з ящика папірець з написом "Життя" і замінили його папірцем з написом "Смерть". Тепер, який би папірець не витягнув засуджений, він не міг уникнути смерті.

Так думали вороги. Але в нього були друзі, яким стали відомі підступи ворогів. Вони проникли до в'язниці і попередили засудженого, що в ящику обидва жереба мають напис "Смерть". Друзі переконували нещасного розкрити перед суддями злочинний підлог його ворогів і наполягали на огляді ящика з жеребками.

Але, на подив, засуджений просив друзів зберігати витівку ворогів у великій таємниці й запевняв, що тоді він буде врятований. Друзі сприйняли його за божевільного. На ранок засуджений не сказавши суддям про змову своїх ворогів, тягнув жереб - і його відпустили на волю!

Як же йому вдалося так щасливо вийти зі свого, здавалося б, безнадійного становища?

26. ЖОРСТОКИЙ ЗАКОН

Колись жив жорстокий правитель, який не хотів нікого впускати у свої володіння. Біля моста через пограничну річку був поставлений вартовий, озброєний з голови до ніг, і йому було наказано допитувати кожного подорожнього:

- Навіщо йдеш?

Якщо подорожній у відповідь брехав, вартовий зобов'язаний був схопити його і тут же повісити. Якщо ж подорожній відповідав правду, йому й тоді не було порятунку: вартовий повинен був негайно втопити його в річці.

Таким був суворий закон немилосердного правителя, і не дивно, що ніхто не наважувався наблизитися до його володінь.

Але якось знайшовся селянин, котрий, незважаючи на це, спокійно підійшов до мосту біля забороненої межі.

- Навіщо йдеш? - суворо зупинив його вартовий, готуючись стратити сміливця.

Проте відповідь була така, що спантеличений вартовий, суворо виконуючи жорстокий закон свого пана, не міг нічого вдіяти з хитрим селянином.

27. УЧИТЕЛЬ І УЧЕНЬ

Те, що описано нижче, трапилося, кажуть, у Давній Греції. Учитель хибної мудрості, софіст Протагор узявся навчити Квантла всім прийомам адвокатського мистецтва. Між учителем і учнем було складено угоду, за якою учень зобов'язується сплатити своєму вчителю винагороду зразу після того, як уперше виявляться його успіхи, тобто після першого ж виграного ним позову.

Квантл пройшов уже повний курс. Протагор очікує плати, але учень не поспішає виступати на суді захисником. Як же бути? Учитель уже став було зовсім втрачати надію на отримання винагороди, але, нарешті, натрапив на думку стягнути з учня його борг в суді. Протагор подав на учня до суду. Він міркував так: якщо справу буде ним виграно, то гроші повинні бути стягнені на підставі судового вироку; якщо ж тяжбу буде програно і, отже, виграно його учнем, то гроші знову-таки повинні бути сплачені Квантлом за домовленістю - платити після першого виграного позову, на якому виступить учень.

Протагор вважав свій позов безпрограшним. Учень же, навпаки, вважав тяжбу Протагора зовсім безнадійною. Він, як видно, дійсно дещо перейняв у свого вчителя і розмірковував так: якщо його присудять до сплати, то він не повинен платити за умовою - адже програв свою першу тяжбу; якщо ж справу буде вирішено на його користь, то він, звичайно ж, не зобов'язаний платити - на основі судового вироку.

Настав день суду. Боржник наводив докази на свій захист; позивач доводив свою правоту. Суддя був у великій скруті. Насправді: адже виходить, що учень зобов'язаний сплатити винагороду лише в тому випадку, якщо він доведе, що не повинен платити!

Але суддя, після тривалих роздумів, знайшов, нарешті, вихід: він виніс такий вирок, який, ніскільки не порушуючи угоду між учителем і учнем, у той же час давав учителю можливість отримати обумовлену винагороду.

Яким же був вирок судді?

28. В ОЧІКУВАННІ ТРАМВАЯ

Три брати, повертаючись з театру додому, підійшли до зупинки трамвая, щоб ускочити в перший же вагон, який підійде. Вагон не з'являвся, і старший брат запропонував почекати.

- Ніж стояти тут і чекати, - відповів середній брат, - краще підемо вперед. Коли який-небудь вагон наздожене нас, тоді й ускочимо; а тим часом хоч би частина дороги буде вже за нами - швидше додому приїдемо.

- Якщо вже йти, - заперечив молодший брат, - то не вперед за рухом, а у зворотній бік; тоді нам швидше трапиться зустрічний трамвай; ми раніше й додому прибудемо.

Оскільки брати не могли переконати один одного, то кожен учинив по-своєму: старший залишився чекати на місці, середній пішов уперед, молодший - назад.

Хто з трьох братів раніше приїде додому?

29. МУДРИЙ РУП. КАСА ОРДЕНУ

- Чудовий у вас тут вид з вікна! - Інспектор Кримінального Агентства з Розслідування Різноманітних Розглядів Роберт Ратмирович Руп сів на підвіконня, дивлячись, як над сліпучим морем метушаються чайки. - Море видно, а більше - нічого. Ви можете спостерігати спокій природи й забути про цей жалюгідний світ, сповнений мерзотних злочинів... Люблю Крим! Люблю Симеїз! Добре, що тут ще відбуваються крадіжки: працювати у вашому місті одне задоволення!.. То що ж поцупили?

- Усю касу нашого Ордену обчистили, - з суворою гордістю відповів скарбник Ордену кримських ісмаїлітів Аладин Лампадников.

- Усю касу! У правовірних мусульман!.. Ай-ай-ай! І скільки?

- Кілограм золота. Три священні рубіни, волосину з бороди Мохаммеда - хай буде благословенним ім'я його! - і близько мільйона доларів США. Ах, горе, горе!..

- Гроші були в цьому сейфові?

- Так, і він їх витяг.

- Хто?

- Не знаю. Він уліз у вікно, біля якого ви зараз сидите, схопив гроші й утік через це вікно. А я його не бачив, я молився. Ви ж знаєте, ми, коли молимося, нічого не помічаємо. Я був спиною до вікна, навіть повернутися не міг, а він...

- Він?! Що ти мені баки тут забиваєш? Ти сам цю касу й поцупив! - з такими словами інспектор Руп зіскочив з підвіконня й схопив скарбника за горло.

- Я? - прохрипів скарбник.

- Ти, Аладин ібн Шайтан... Злодюга з тебе чудовий, а мусульманин - так собі.

- Звідки тобі, невірному, знати, який я мусульманин? - огризнувся Аладин.

Loading...

 
 

Цікаве