WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Жінки в історії України - Урок

Жінки в історії України - Урок

Літературно-мистецька композиція

Жінки в історії України

Можна навести чималий список жінок, які прославляли рідну землю. Це поетеси Леся Українка та Ліна Костенко, художниця Катерина Білокур, співачки Раїса Кириченко та Ніна Матвієнко, актори Соломія Крушельницька та Наталія Ужвій і багато-багато інших

Учитель. Протягом багатьох століть люди оспівували та прославляли в піснях і віршах образ матері - берегині чи коханої жінки, благословляючи її ім'я. Деякі філософи вважали, що доля жінки - у домашньому господарюванні та материнстві. На їхній погляд, жінка не здатна до великих справ і почуттів. Але українки вже багато століть виявляють і велич почуттів, і талант материнства, і велич справ.

Життя та громадська діяльність мудрої та справедливої княгині Ольги вивели Русь на світову арену. Сама жінка змусила державних мужів рахуватися з інтересами її країни, поважати її. Весь світ знає про вродливу українську дівчину, яка полонила серце молодого султана Сулеймана і стала всемогутньою Роксоланою. Перебуваючи далеко за межами рідної України, вона сприяла розвитку національної культури, дбала про добробут народу.

Не минуло і століття, як щедра на таланти українська земля подарувала людству чарівну й талановиту Чураївну. Марусині пісні про кохання та вроду й досі бентежать наші серця, наповнюючи їх то смутком, то радістю.

Можна навести чималий список жінок, які прославляли рідну землю. Це поетеси Леся Українка та Ліна Костенко, художниця Катерина Білокур, співачки Раїса Кириченко та Ніна Матвієнко, актори Соломія Крушельницька та Наталія Ужвій і багато-багато інших.

Найболючішою втратою для кожного народу є втрата історичної пам'яті, яка з діда-прадіда передавалась від покоління до покоління й була основою у вихованні національної самосвідомості.

"...Народ живе саме завдяки міцному зв'язку часів, безперервності традицій, великій силі історії...", - наголошував відомий український прозаїк, лауреат державних премій, автор кількох десятків романів - Павло Загребельний.

Творцем історії є народ, але окреме місце в ній відводиться видатним особистостям.

Отже, проклавши разом дорогу в далеке минуле, зробимо з вами спробу з'ясувати, у чому ж загадковість і велич жіночих постатей. Кого приховує історія під цими іменами?

Велика Княгиня Київська Свята рівноапостольна Ольга

Учитель. Віками ткалось мереживо народних переказів про велику княгиню Ольгу як діяльну, мудру правительку й захисницю землі Руської.

Перша учениця. Образ Ольги постає перед нами зі сторінок "Повісті минулих літ" Нестора-літописця, візантійських хроністів і письменників. У видатній пам'ятці часів Київської Русі - Софіївському соборі в Києві - на фресці відновлене портретне зображення княгині Ольги. Її обличчя має досить суворий вигляд: великі очі, трохи вигнуті брови, прямий, правильної форми ніс, з-під мафорія виглядає темно-каштанове волосся із проділом посередині.

Друга учениця. Княгиню Ольгу (у святому хрещенні Олена) православна церква почитає як святу й рівноапостольну. Прийнявши християнство, вона ненасильницькими методами сприяла його поширенню на Русі.

Згідно з літописною традицією, Ольга була родом зі Пскова, доводилась родичкою правлячому тоді на Русі Олегу. У 903 році її віддали заміж за Ігоря, сина Рюрика, майбутнього великого князя, якому на той час виповнилось 25 років. Оскільки в 903 році вона була ще маленькою дівчинкою, шлюб спочатку був номінальним.

Третя учениця. Юність княгині припала на другу половину правління Олега, період, позначений бурхливими подіями, зокрема походами на Візантію. Після смерті Олега чоловік Ольги Ігор Рюрикович став повновладним правителем Русі. Далекі походи Ігоря відволікали від внутрішніх подій, і Ольга дедалі більше входила у справи управління державою. Ольга у справах держави спиралась на християн, поступово схиляючись до їхньої віри.

Четверта учениця. У 942 році в Ігоря й Ольги народився син Святослав. Очевидно, він був у них не першою дитиною, проте в історію увійшов тільки він. Восени 945 року Ігор вирушив за даниною до древлян, де й був убитий.

Після непередбаченої смерті Ігоря влада перейшла до рук його дружини Ольги (995- 964 рр.), бо син покійного Святослав ще не досяг повноліття. Як свого часу Олег, Ольга виявилась надзвичайно вольовою та владолюбною особою, і тривалий час після досягнення Святославом повноліття вона продовжувала управляти величезною державою.

П'ята учениця. Князювання Ольги помітно вплинуло й на відносини Русі з іншими країнами, насамперед Візантією. На відміну від своїх попередників, Ольга намагалась розв'язувати проблеми, що виникали, не силою зброї, а шляхом переговорів, не прагнула загарбувати чужі землі. Насамперед вона домагалася зростання міжнародного авторитету Русі, її визнання найбільшими на той час державами рівноправною. Так, Ольга особисто очолила велике посольство до Константинополя.

Ольга зробила спробу ввести країну у сферу міжнародних відносин у Центральній Європі. Окрім запровадження християнства вона також мала клопотатись про встановлення відносин "миру й дружби" з Германією - могутньою європейською державою.

У роки правління Ольги не відбулось воєнних зіткнень ні з Хазарією, ні з печенігами.

Ольга до кінця свого життя фактично управляла Руссю. Під час навали печенігів на Київ у 968 році Ольга очолила оборону міста.

Шоста учениця. Померла велика княгиня Київська 11 липня 969 року. Поховали її за християнським звичаєм, в одній із побудованих нею в Києві церков. А у "Повісті минулих літ" згадується, що її онук, князь Володимир, переніс останки княгині до Десятинної церкви Богородиці й поховав у кам'яному саркофазі.

Багато із того, що задумала, але не змогла здійснити княгиня Ольга, продовжив її онук, Володимир Великий, який хрестив усю землю Руську.

"А я не скорилась". Дивовижна русинка Роксолана

Учитель. Скільки страждань випало на долю українського народу! Століттями плюндрували українські землі вороги, забирали дівчат у гареми, розлучали сім'ї, убивали старих. Життя буває таке жорстоке, що не лишає часу для розмірковування, а ставить перед людиною конкретні запитання, тільки "бути" чи "не бути". Таким видалось і життя Насті Лісовської - Роксолани.

Сьома учениця. Настя Лісовська народилась у перших роках XVI ст. У 1520 році потрапила в татарський полон п'ятнадцятилітня донька рогатинського священика Гаврила Лісовського Анастасія. Вона була продана в рабство й потрапила в гарем турецького султана Сулеймана. Уже через рік завдяки своїй красі, розуму, гордості та сміливості вона вибилася з простих рабинь у султанські жони.

Восьма учениця. Розумна, вродлива й енергійна Роксолана мала великі здібності, писала вірші, вела щось на зразок щоденника, досконало знала французьку мову. Отримавши ще вдома хорошу освіту, Хуррем постійно поповнювала її читанням різних мудрих книг у султанській книгозбірні. Вона була однією з найосвіченіших тоді у світі жінок, відігравала значну роль у політичному житті Османської імперії, стала першою порадницею падишаха.

Дев'ята учениця. Роксолана цікавилась міжнародними справами, мала великий дипломатичний хист. Вона вільно спілкувалась латиною з послами європейських країн - польським королем, королевою Угорщини, листувалася з правителями Венеції та Персії, перебувала поруч із Сулейманом на прийомах і бенкетах.

Винятковість долі Роксолани в тому, ким вона стала. Дивовижна бранка не лише мала трьох синів і доньку, яких султан називав "утіхою своєї душі", а й великий вплив на свого чоловіка, на політичне та соціальне життя Османської імперії. І все це відбувалось на Сході, де для жінки неприпустиме втручання в державні справи.

А Роксолані був даний титул великої султанші Стамбульської. Такої честі не знала жодна жінка Туреччини!

Десятий учень. 41 рік пробула Настя Лісовська султаншею Туреччини. Саме стільки наймогутніша у світі держава не чинила нападів на Україну, більше того, ще й стримувала татар. Для козацької держави це було велике благо, бо врятувало від загибелі. Розуміючи неможливість повернення до рідного краю, Роксолана прагнула полегшити долю свого нещасного народу.

Туга за рідним квітучим краєм почала гнітити її, позбавила сну та спокою. Відчуваючи близьку смерть, могутня Роксолана відкликала сина з далекого походу, щоби передати останнє прохання про рідну землю. "Помираю, сину, - мовила Настя. - Помираю, так і не побачивши України, тихого гаю біля річки. Так і не вклонившись могилам батьків. Не почувши ні зозулі, ні соловейка. Хоч би на мить усе це побачити і почути."

Одинадцята учениця. Роксолана, Хуррем, Хасекі - під цими іменами її знає світ.

У Стамбулі велика міська дільниця носить ім'я Хасекі (офіційне ім'я султанші), тут знаходяться мечеть, притулок і лікарня, збудовані за сприяння Роксолани, і все це на місті Апрет-базару, де колись продавали людей у рабство.

Біля мечеті Сулеймана Пишного, поруч із його восьмигранною гробницею, - теж кам'яна восьмигранна усипальниця Роксолани, єдиної султанші в тисячолітній історії Османської імперії, взагалі єдиної в історії жінки, яка удостоєна такої честі...

Loading...

 
 

Цікаве