WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Детективні новели Едгара По - Урок

Детективні новели Едгара По - Урок

Двічі впродовж чотирьох років письменник брав участь у конкурсах на краще оповідання, започаткованих "з метою сприяння розвитку національної літератури і заохочення молодих талантів". Перший з них, оголошений "Філадельфійським суботнім кур'єром" у 1831 році, був для нього невдалим. З п'яти оповідань, які він надіслав до редакції журналу, жодне не одержало премії, хоча всі вони були надруковані після проведення конкурсу.

Через деякий час балтиморський "Суботній гість" оголосив конкурс на кращий вірш і краще оповідання, повідомивши про те, що членами журі запрошені Д. П. Кеннеді, Д. Латроб і Д. Мідлер. Едгар По взяв участь у цьому конкурсі і як поет, і як прозаїк. Він віддав до журі вірш "Колізей" та шість оповідань, які не взяв раніше "Новоанглійський журнал". Цього разу Е. По святкував перемогу, бо нарешті отримав нагороду за оповідання "Рукопис, знайдений у пляшці". Приймаючи рішення, члени комісії відзначили: "Ми прочитали всі шість оповідань із надзвичайним інтересом... наш вибір упав на "Рукопис, знайдений у пляшці" радше через оригінальність замислу і розміри оповідання, аніж через його переваги над іншими творами, надісланими автором"8.

Результати конкурсу мали для Е. По величезне значення. З одного боку, він набув визнання як прозаїк, з іншого - налагодив важливі зв'язки в літературному світі, серед яких - знайомство з Кеннеді, що стало початком багаторічної дружби.

Методика викладання літератури, зокрема світової, спираючись на досягнення літературознавства, надає змогу поглибити й узагальнити сприймання художніх творів залежно від рівня літературного розвитку учнів.

Детективні оповідання, романи й повісті належать до найпопулярніших жанрів ХХ століття.

Слово "детектив" прийшло до нас із англійської мови і перекладається як шукати, розкривати, виявляти. В основі детективної історії завжди є якась таємниця, пов'язана зі злочином, котру й слід розкрити. Саме вона визначає конфлікт, слугує стрижнем сюжету та немов рухає всю дію. Дата народження детективного жанру відома - квітень 1841 року. У цей день в одному з американських журналів уперше з'явилася новела Едгара По "Вбивство на вулиці Морг". Пізніше були створені ще дві: "Таємниця Марі Роже" (1842) та "Викрадений лист" (1844). Так письменник започаткував новий жанр у літературі, визначив його особливості та заклав основи прийомів побудови детективної літератури.

Термін "детективна історія" вперше використала популярна письменниця, землячка Едгара По, Енн Кетрін Грін (1844 - 1935). У французькій літературі (друга половина ХІХ ст.) частіше вживався термін "поліцейський роман", а в англійській - "кримінальна історія".

На початку розділу про творчість Е. По ми вже згадували про його заслуги у цьому жанрі. Дослідники детективного жанру, визначаючи внесок Габоріо та Конан-Дойля, не надають йому права носити почесне звання першовідкривачів. Сам творець Шерлока Холмса мав таку думку: "Едгар По, котрий посіяв, з властивою йому невимушеністю, зерна, з яких проросли сучасні літературні форми, був батьком детективного оповідання, окреслив його рамки настільки повно, що я не бачу, як послідовники можуть знайти нову територію, яку вони насмілилися б назвати своєю... Письменники змушені йти вузькою стежинкою, постійно зважаючи на Едгара По, який пройшов попереду".

Слава Едгара По у детективному жанрі підкріплюється усього декількома, а точніше чотирма новелами: "Вбивство на вулиці Морг" (1841), "Таємниця Марі Роже" (1842), "Золотий жук" (1843) і "Викрадений лист" (1844). Три з них розкривають злочини, четверта розповідає про дешифрування старовинного рукопису, в якому йдеться про місцезнаходження скарбу, схованого піратами.

Неможливо пояснити, чому Е. По переніс події у Париж, а героєм зробив француза Ж. О. Дюпена.

Едгар По називав свої новели про Дюпена і Леграна "логічними" (в той час термін "детективні оповідання" ще не існував). Герой новел - людина освічена, мисляча, схильна до спостереження й аналізу. Він розгадує таємницю. Оповідач будує невірні припущення, які слугують тлом для проникливості інтелекту та логіки героя.

Спробуємо довести на уроці, що детективні новели Е. По - гімн інтелекту. Звертаємо увагу на відсутність зовнішньої дії. Сюжетна структура має два рівні - поверхневий (вчинки Дюпена) та глибинний (робота його думки).

Поверхневий рівень

"Вбивство на вулиці Морг"

Ж. О. Дюпен читає газети, з яких дізнається про подвійне вбивство; знайомиться зі свідченнями свідків, відвідує місце злочину; вміщує оголошення в газеті та розмовляє з матросом, який має орангутанга.

"Викрадений лист"

Розмовляє з префектом Г., від якого дізнається про обставини викрадення листа; оглядає будинок міністра, вдруге зустрічається з префектом з метою одержання нагороди за вручення знайденого листа.

"Таємниця Марі Роже"

Дюпен зустрічається з префектом Г., вивчає матеріали, які зібрала поліція, читає газети і повідомляє префекту ключ до розгадування цієї таємниці.

Глибинний рівень

Дюпен не просто читає газетні повідомлення та матеріали слідства, оглядає місця злочину. Він аналізує, співставляє, бере під сумнів різноманітні деталі та припущення. Величезна ерудиція, могутня здатність до логічних роздумів руйнують помилкові висновки, а на їх місці він будує свою концепцію, яка має розв'язок мотивів злочину.

З'ясовуємо, з якою метою Е. По розповідає про інтелектуальну діяльність Дюпена і разом з учнями робимо висновок: Едгар По не просто говорить про інтелектуальну діяльність Дюпена, а й розкриває процес мислення, можливості розуму людини, багатство її внутрішнього світу.

Сам Е. По називав свої оповідання "раціонаціями". Це рідкісне, маловживане слово означає, за тлумачним словником Уебстера, "процес мислення", "використання дедукції, індукції та комбінація обох у спробі знайти рішення", "логічне або систематичне мислення". Та яке б з цих значень не брав до уваги Е. По, як свідчить Ю. В. Ковальов, безумовно, предметом його раціонацій є діяльність інтелекту.

"Золотий жук", за словами Ж. Верна, "найкраща новела", вона є підтвердженням справедливості висновків, здобутих "аналітичним" шляхом. Особливе значення Е. По надавав початку новели, який має одразу захопити читача. "Багато років тому я був заприятелював з таким собі містером Вільямом Леграном. Він походив з давнього гугенотського роду і був колись маєтний. Але ціла низка знегод довела його мало не до жебрацтва, і щоб уникнути принижень, неминучих при втраті багатства, він вибрався з Нью-Орлеана, міста своїх предків, і оселився на Салівеновому острові поблизу Чарльстона у штаті Південна Кароліна".

Далі автор описує "цей дуже незвичайний острів", де проживає Легран зі слугою Джупітером, і до якого ми разом з оповідачем завітаємо в гості. Клапоть брудного паперу, на якому Легран малює жука, стане початком захоплюючої історії.

Важко, відзначають учні, назвати цю новелу детективною в звичайному розумінні слова. Але й автор, і його герой Легран, і оповідач, і ми "розкриваємо" таємницю "золотого жука", в основі якої все ж таки лежить злочин - людські скелети були знайдені в ямі зі скарбами Кіда. Окрім того, разом з Леграном розгадуємо криптограму (до речі, й сам Е. По полюбляв усілякі головоломки та криптограми). У новелі перед нами постають живі, іноді навіть комічні та зворушливі характери Леграна, його слуги Джупітера та оповідача.

Бесіду за новелою "Золотий жук" можна провести за допомогою таких запитань:

Де відбуваються події, описані в новелі "Золотий жук"?

Які основні епізоди можна виокремити у творі? Як вони пов'язані між собою?

Розкажіть про "єпископів заїзд" і про те, як Леграну вдалося розкрити таємницю капітана Кіда.

Чи схожа новела "Золотий жук" на сучасні детективні твори?

Що об'єднує "логічні" новели Е. По?

Як ви розумієте слова Бернарда Шоу: "В Америці є тільки два справжніх письменники - Е. По та М. Твен"? Спробуйте довести це.

Підсумовуючи урок, присвячений детективним новелам американського письменника, зазначимо, що заслуга Е. По як засновника детективної літератури полягає в тому, що він першим усвідомив можливість використання кримінальних розслідувань в оповіданні, в центрі якого знаходився б герой-детектив. Про злочин і злочинців писали ще до Е. По. Шлях у літературу їм проклав Франсуа Відок (1779-1857) - один із відомих нишпорок першої половини ХІХ століття. Все його життя нагадує сюжет пригодницького роману: бродяга, злодій, каторжанин, таємний агент. Свого часу він очолював паризьку поліцію, приватне бюро розслідувань. Можливо, на основі мемуарів Відока й були створені новели Е. По.

Проте Е. По заклав підґрунтя цього жанру, який особливо інтенсивно розвивався у ХХ столітті. Він сформував і розробив серію художніх прийомів, які застосовуються письменниками-фантастами у наші дні. Деякі принципи, розроблені Е. По, були канонізовані у творчості перших класиків наукової фантастики - Жуля Верна і Герберта Уеллса.

Вивчення творчості Е. По - етап не тільки в літературному розвитку, а й у моральному вихованні учнів, які переконуються, що процес розуміння новел автора - в їх складному психологізмі, в таємниці стилю та світобаченні письменника.

Loading...

 
 

Цікаве