WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Особистісно-орієнтоване навчання. Нове ?! Цікаве?! Потрібне?! - Сценарій

Особистісно-орієнтоване навчання. Нове ?! Цікаве?! Потрібне?! - Сценарій


Сценарій методичного ток-шоу
"Особистісно-орієнтоване навчання.
Нове ?! Цікаве?! Потрібне?!"
Правила ведення дискусії.
Дозволяється:
ў Сперечатися, не погоджуватися з загальноприйнятою точкою зору;
ў Висловлювати різні, можливо, зовсім дивні та оригінальні думки з проблем, що обговорюються;
ў Визнавати можливість помилковості своїх поглядів і просити критично їх осмислити.
Забороняється:
ў Висловлюватись образливо про будь-кого;
ў Під час обговорення питання переходити на особистість опонента;
ў Переривати співрозмовника;
ў Бути категоричним;
ў Висміювати думку опонента чи доводити її до абсурду;
ў Спрямовувати розмову в інший бік коли немає аргументів;
ў Використовувати образливі перебільшення, а також слова "усі", ніхто, ніде, ніколи, завжди ..."
Лише японці, завдяки своєму образному та символічному світосприйняттю, могли створити формулу гуманістичної особистісно-зорієнтованої освіти, якою є містке прислів'я: "Освіта - це те, що залишилося, коли все забуто". Зміст цієї мудрості розкриває і структуру, і стратегічну мету особистісно-зорієнтованого навчання. Адже пам'ять залишає лише те, що необхідно для подальшого життя, лише те, що має практично значущість у майбутній життєдіяльності, те, що здобуто зусиллями свого розуму і власного серця.
Для більшості з вас термін ОЗО не є вперше почутим. Адже майже всі вчителі пройшли курсову підготовку, де саме останніми роками і читались лекції з питань нових педагогічних технологій, опрацьовуються ці ж питання і на районних семінарах та метод об'єднаннях, та і в школі ми вивчали та обговорювали ці теми. Однак не зайвим буде, коли ми повернемось до цієї теми.
І. Отже, візитка ОЗО:
" Зміна акцентів: пріоритет формування і розвитку особистості, пріоритет пізнання внутрішнього Макрокосмосу над зовнішнім, пріоритет знання, як жити у мінливому світі, над знанням, як змінити його.
" Навчання без примусу. Вимогливість на підставі взаємо поваги. Моделювання ситуації успіху, забезпечення свободи вибору. Варіативність пізнання і рішень.
" Виховання діяльнісно-практичної та морально-ціннісної сфери Особистості. "Я - концепція".
" Стосунки учитель - учень: діалог, співпраця, взаєморозуміння, допомога, індивідуалізація, зосередження уваги на потребах учня, діагностика.
" Головний напрямок: відмова від інформативної моделі викладання, пріоритет розливальної і виховної мети (що співзвучне зі словами Камю "Людина освічена, але не вихована, набагато страшніша від людини неосвіченої і невихованої")
" Оцінювання: гласність, мотивованість, безконфліктність, самооцінка, взаємооцінка, переконання у можливості самовдосконалення і росту.
" Особистість учителя: загальна культура, тактовність, відвертість, щирість, ерудиція, професіоналізм, емпатія, діалог, співробітництво.
Питання до прихильників та опонентів (вчителів школи).
1. Чи багато з прочитаного для вас нове?
2. В чому відмінність між традиційною і особистісно-зорієнтованою освітою?
3. Чи згідні ви з думкою, що дитина - особистість від народження, завдання вчителя - розвивати цю особистість.
4. Навчання без примусу. Чи можливо це?
Питання до експертів (учнів старших класів)
1. Чи відчуваєте ви зміни з боку вчителів в ставленні до вас?
2. Хто пояснить, які мотиви вашого навчання? Тобто, чи заставляють вас до навчання батьки, чи маєте страх перед учителем, чи просто любите учитися, чи є якісь інші причини?
Висновок: Найкращий варіант - уміти поєднати все те, що є доброго в сучасній, так званій традиційній освіті з тим, що нас чекає після реформування.
ІІ. А далі хотілось би поговорити про роль учителя. ОЗО розглядає вчителя як посередника між учнем і об'єктами пізнання; він організатор самоосвіти учня; забезпечує формування внутрішньої мотивації до самоосвіти і життєдіяльності. Свобода вибору - головне правило вчителя в спільній з учнем діяльності ("Хороший учитель учить знаходити істину, а не подає її у готовому вигляді") (так сказав Дістервег (псих.)
ОЗО виключає:
Переконання: "Учитель - найвища інстанція інтелекту"; "я знаю все", "Істина відома тільки мені"; "Вам ніколи до мене не піднятися", "Роби як я ", "Думай як я";
" Позицію сили, безапеляційність, жорстку субординацію, неприступність, футляр. Персони.
" Вказівні жести, допити біля дошки, моралізуючи коментарі, щодо невиконання та якості виконання учнівської роботи.
" Зовнішню мотивацію (залякування контрольною, заліком, іспитом).
ОЗО передбачає:
Переконання: "Є багато джерел знань і мудрості, я допоможу тобі їх знайти і ними користуватися", "Я дам пораду, на що звернути увагу передусім, щоб ми разом досягнули мети".
" Позицію співробітництва. "Допомога поруч" "Я також можу помилятись".
" Оцінювання роботи учня, а не його особи.
" Жести відкритості, різні дистанції контакту, запрошення до відповіді за бажанням.
Питання до прихильників та опонентів.
1. Як на вашу думку, що легше: подати істину в готовому вигляді чи навчити знаходити її?
2. Чи готові ми до того, що учень може мати свою думку, відмінну від загальноприйнятої, та ще й сприяти тому, щоб він міг відстояти її?
3. Чи не применшується роль вчителя в системі ОЗО?
4. А як бути все ж таки з контрольними, тематичними, іспитами. То треба чи не треба заставляти дітей до навчання.
Питання до експертів.
1. Як вам краще і цікавіше здобувати інформацію: з пояснення вчителя чи з інших джерел (довідник, підручник, телебачення, комп'ютер).
2. Хто може поділитися досвідом самоосвітньої роботи?
Висновок: Підтвердженням цього є слова Василя Сухомлинського: "Тільки той стане справжнім учителем, хто не забуває, що сам був дитиною"
Звичайно, ми на периферії ще нескоро будемо технічно оснащені так, як в обласних центрах, або як діти забезпечених батьків. Тому саме наша ерудиція, наша самоосвіта, наш професіоналізм - поки що єдине безкоштовне, систематизоване, вмотивоване джерело знань. І ніхто не принижує значення і ролі вчителя. Просто суспільство змінюється, науково-технічний процес прискорюється, і нам необхідно адаптуватися до сучасних вимог життя. І це об'єктивна реальність.
ІІІ. А зараз поговоримо про особистісно-орієнтований урок починається з визначення педагогічної мети, яка повинна стати особистою метою кожного учня. Прийняття мети учнями і педагогом у формі діалогу є першим відправним пунктом у реалізації особистісно-орієнтованого навчання.
Основні етапи особистісно-орієнтованого уроку
(за С.Подмазіним):
1. Етап орієнтації про місце уроку в курсі, розділі, темі.
2. Етап цілепокладання.
" Визначення разом з учнями особистісно-важливих завдань (що
може дати цей Урок учневі).
3. Етап проектування.
" Залучення учнів до діяльності через випереджувальні
завдання, повідомлення, реферати, самостійні завдання;
" Складання плану очікуваної роботи.
4.Етап організації виконання запланованої діяльності.
" Вибір учнями завдань і способів їх виконання;
" Робота в групах чи індивідуально;
" Фіксація пояснення нового матеріалу (конспект, схема,
таблиця, план, тези );
" варіативність у виборі домашнього завдання
(диференціація за рівнем складності).
Методи психолого-педагогічної підтримки діяльності школярів:
Заохочення, створення яскравих наочно-образних уявлень, навчально-пізнавальна гра, створення ситуації успіху, створення проблемних ситуацій, виконання творчих завдань.
5. Контрольно-оцінювальний етап.
" Залучення учнів до контролю за ходом навчальної діяльності
(парні і групові форми взаємоконтролю);
" Надання учням можливості порівнювати отримані результати зі зразком;
" Оцінювання.
Питання до прихильників та опонентів
1. Хто хоче поділитися досвідом роботи в групах?
2. Які позитивні сторони групової роботи?
3. Які труднощі виникають при формуванні роботи в групах?
4. На якому етапі уроку доцільно використовувати групові форми роботи?
Питання до експертів
1. Чи подобається вам працювати в групах?
2. В яких групах краще працювати: в гетерогенних чи моногенних?
3. Чим корисна робота в малих групах?
Висновок: Час вимагає від нас виховання справжніх патріотів із високим інтелектуальним потенціалом, навчити здобувати знання і користуватись ними, знаходити вихід із нестандартних ситуацій, критично мислити, приймати рішення та відповідати за нього, сприяти зростанню учнів як людей шляхетних, глибоко інтелектуальних, котрі вірять в успіх, у себе. І знайте, що мудрий вчитель виховує мудрість учня, творчий вчитель виховує творчість, а добрий - доброту. Тож
Не економте добром
Не бережіть її на завтра
Не бійтесь вчасно проказати
Своє "люблю", своє "прости"
Не економте доброти.
Її примножте, віддавши
Добро - то не "моє", а "наше"
Нехай у вас завжди горить
Душа людська, як вир глибока,
Стражденна, добра, не жорстока
Сама весна, сама блакить.
/М.Чумарна/
Loading...

 
 

Цікаве