WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПедагогіка, Сценарії виховних заходів → Поема “Енеїда” як літературна обробка римської легенди про троянця Енея — засновника Риму. Творче наслідування поем Гомера - Урок

Поема “Енеїда” як літературна обробка римської легенди про троянця Енея — засновника Риму. Творче наслідування поем Гомера - Урок

  • Порівняйте різні переклади опису щита Енея

Переклад І. Білика

Берег Левкади, усіяний весь вояками, а хвилі Золотом сяють. Сам Август Цезар веде італійців, З ним і сенат, і народ, і пенати, й великі богове. Він на кормі височенній стоїть, а обабіч з обличчя Радісна ясність палає і батьківська зірка над тім'ям. Далі за ним — Агріппа величний веде своє військо, Вітром попутним боги йому з неба сприяють. На ньому Славна відзнака воєнна— з носів корабельних корона Скроні йому осявала. А далі — озброєні різно Варварські сили Антоній веде. Народів Аврори Й берега він переможець червоного. Тягне з собою Сходу він сили, й Єгипет, і Бактру далеку; при ньому Жінка з Єгипту, нечестя для нього. Всі разом рушають В бій, аж запінилось море, вдаряють-бо підняті весла, Ростри тризубі прорізують плесо,— ідуть у відкрите Море. Гадав би хто, може, що тут надпливають Кіклади, Зрушені морем, чи з горами гори зіткнулись високі;

Переклад М. Зерова

Кипить узбережжя

І відбивається золотом в хвилях прозорих Левкати.

Видно там, як цезар Август провадить у бій італійців...

Високо став на кормі він, а з ним і народ, і сенат весь,

І щонайбільші боги, і пенати. На скронях подвійне

Сяйво у нього горить і зоря понад тім'ям аж рідна.

Далі Агріппа, з наказу богів, при сприятливім вітрі

Ставить у стрій кораблі; на чолі гордовитім у нього

Славна ознака звитяги, ростральний вінець променіє.

Там з іноземною міццю, при зброї і шатах відмінних,-

Від узбережжів червоних, від східних земель повернувшись

З краю Зорі переможцем,- Антоній веде за собою

Бактрів, єгиптян і гріх щонайбільший - єгипетську жінку.

Лавою всі наступають і піняться води затоки,

Веслами збиті, розірвані тьмами носів корабельних.

Рвуться у просторінь всі із затоки: здається, Ціклади

Вирнули з синіх безодень, стикаються гори плавучі:

Так розгорнувся потужно невиданий бій корабельний.

Падає клоччя горюче і сиплються стріли повсюди.

Вогке Нептунове поле пролитою кров'ю багріє.

  • Порівняйте переклади опису щита Енея російською та українською мовами

Перевод С. Соловьева

Можно было узреть в середине облитые медью

Флоты, актийскую брань и как оружием Марса

Весь закипает Левкат и сверкают золотом волны.

Италов движущий в бой здесь Август-

Цезарь с ним рядом;

И отцы, и народ, и Пенаты родные, и боги -

Все на высокой корме его виски извергают

Радостный пламень; звезда роковая над теменем блещет.

В месте другом при ветрах и богах благосклонных Агриппа Гонит полки, у него, отличие гордое брани,

Блещут короной виски морской, с золотыми носами

С ратью варварской здесь и оружием разным Антоний,

Всех победитель племен Авроры и красного брега ,

Силы Востока везет, и Египет, и дальние Бактры ,

И - о несчастье! - за ним супруга Египтянка следом.

Переклад І. Білика

Мідний флот було видно всередині,— битва актійська:

Берег Левкади, усіяний весь вояками, а хвилі

Золотом сяють. Сам Август Цезар веде італійців,

З ним і сенат, і народ, і пенати, й великі богове.

Він на кормі височенній стоїть, а обабіч з обличчя Радісна ясність палає і батьківська зірка над тім'ям.

Далі за ним — Агріппа величний веде своє військо,

Вітром попутним боги йому з неба сприяють. На ньому Славна відзнака воєнна— з носів корабельних корона

Скроні йому осявала. А далі — озброєні різно

арварські сили Антоній веде. Народів Аврори

Й берега він переможець червоного.

Тягне з собою Сходу він сили, й Єгипет,

і Бактру далеку; при ньому

Жінка з Єгипту, кечестя для нього.

Переклад М.Зерова

Там-бо на тому щиті, прозираючи роки майбутні,

Вирізьбив владар огню італійців майбутні пригоди

Римського роду тріумфи, Асканіїв рід знаменитий

І незчисленні усі, послідовно проваджені війни

Вирізьбив він і Вовчицю у Марсовій тихій печері

І коло неї близнят-сисунців, двох хлоп'ят нетямущих

Як вони граються сміло, до матері як припадають,

Як і вона, повернувши до них свою шию могутню

Пестить по черзі обох і тіло вилизує ніжне

Гам - підіймається Рим,

там - сабінських жінок викрадають -

Лиже насильство під час циркової забави; ще далі

Вирізьбив бог бойовище нове, що схопилося раптом

Поміж куретами, Тацієм давнім та римським народом

Далі обидва царі, військове покінчивши змагання

Перед жертовником, збройні,

з вином у руках поставали

І, заколовши свиню, мирову виробляють угоду

.Котляревський

На щиті, в самій середині,

Під чернь, з насічкой золотой,

Конала муха в павутині,

Павук торкав її ногой.

Поодаль був малий Телешик,

Він плакав і лигав кулешик,

До його кралася змія

Крилатая, з сім'ю главами,

З хвостом в верству,

страшна, з рогами,

А звалася Жеретія.

Вокруг же щита на заломах

Найлучші лицарські діла

Були бляховані в персонах

Іскусно, живо, без числа,

Котигорох, Іван - царевич,

Кухарчич, Сучич і Налетич,

Услужливий Кузьма - Дем'ян.

Кощій з прескверною ягою,

І дурень з ступою новою,

І славний лицар Марципан.

  • Порівняй опис щита Енея з "Енеїди" Вергілія та "Енеїди..." Котляревського

V. Підсумки уроку

Бесіда за питаннями

  1. Що нового ви дізнались про Рим?

  2. Що ви дізнались про політику Цезаря та Августа?

  3. Що спільне, а що відмінне в поемах Гомера та Вергілія?

  4. Чи хотіли б ви жити в той час?

  5. Уявіть, що ви зустріли Вергілія. Про що б ви його запитали?

  6. Чий переклад поем Гомера та Вергілія вам найбільше сподобався?

  7. Хто з перекладачів, на ваш погляд, зумів найкраще передати задум авторів поем?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати статтю підручника.

2. Прочитати уривки з "Енеїди" Заспів (книга 1, вірші 1—33), "Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму" (книга 6, вірші 752—853), "Щит Енея" (книга 8, вірші 626—731).3. Підготуватися до умовного інтерв'ю з Вергілієм.

Зразки карток

1. Історія Римської держави. Історію Римської держави традиційно поділяють на три великих періоди: ранній Рим, або царський період, Римська республіка та Римська імперія. Рим з'явився як один із землеробських полісів на південній периферії етруського світу. На протязі 6 століття до нашої ери він був під владою етрусків. Потім почалася повільна, але тривка експансія Риму, що знаходився на кордоні двох великих італійських цивілізацій: етрусків і Великої Греції. Ця експансія привела Рим не тільки до визволення, але й дозволила йому зайняти ключові позиції в Центральній Італії.

Частиною Римської культури, безперечно, є легенда про заснування Риму. До нас дійшли твердження, що Рим був заснований між 754 і 753 роками до нашої ери латинськими колоністами зі стародавнього міста Альба Лонга. За легендою, римляни пов'язували заснування Рима з Троянською війною. Легенда розповідає, що коли загинула Троя, деякі троянці на чолі з Енеєм повтікали на кораблях до Італії. Вони прибули в Лацій, де заснували місто Альба, в якому й зацарював Еней. Його нащадок, цар Альби Нумітор, був повалений своїм братом Амулієм. Побоюючись помсти дітей або онуків Нумітора, Амулій примусив його дочку Рею Сільвію стати весталкою. Жриці богині Вести, берегині домашнього вогнища, не мали права виходити заміж. Однак у Сільвії від бога Марса народилися два сини-близнюки, Ромул і Рем. Амулій наказав кинути їх у Тибр. Але малюки врятувалися: хвиля викинула кошик із дітьми на берег, де їх вигодувала молоком вовчиця. До речі, саму капітолійську вовчицю у 6 – на початку 5 століття до нашої ери римляни зобразили у вигляді бронзової скульптури, яку встановили на Капітолії. Вона відома й по сьогоднішній день. Потім братів виховував царський вівчар. Врешті-решт Ромул і Рем довідались про своє походження, вбили Амулія, повернули царську владу своєму дідові і, зібравши дружину, заснували нове місто на Палатинському пагорбі, на березі Тибру. За жеребом місто дістало назву Рим від імені Ромула. Під час побудови міської стіни між братами виникла сварка, Рем загинув від руки брата. А Ромул став першим римським царем. Він поділив громадян на патриціїв і плебеїв, усе населення – на курії і створив військо.

Loading...

 
 

Цікаве